Підготовка до свята

Арон: Генрі? Що ти тут робиш?

Генрі: Я телефонував Яну, щоб він приніс мені блендер, але він не брав трубку, тому й я вирішив сам приїхати, та позичити його. Я зрозумів, що у вас не зачинені двері, тому й зайшов без стуку. Стою на кухні, шукаю блендер, як тут ти входиш, і із криком вибігаєш. Гадаю, потрібно підійти і все тобі пояснити, а ти впав, і свідомість втратив. Мені прийшлося розбудити Яна, щоб він за тобою подивився, але його не розбудиш, тому й я з’їздив в аптеку за необхідним, повернувся, а ти вже прокинувся, і Ян теж.

Арон: А чому ти не відкликнувся?

Генрі: Я був в навушниках, і не чув тебе.

Арон: Супер. А я вже встиг із життям попрощатися.

Генрі: Ну вибачай. Більше так не буду!

Арон: Я надіюсь!

Генрі: Добре тоді… Тримай ліки, а я вже поїхав! Сьогодні краще посиди із Ароном, Яне! Не йди допомагати, ми самі справимося.

Ян: Добре, прощай!

Генрі: І ти не хворай!

*Генрі вийшов із будинку, та поїхав додому. Арон ще досі роздумував всю ситуацію.*

Ян: Давай краще лягнеш на ліжко, там комфортніше.

*Цілий день Арон лежав на ліжку, а Ян виконував його прохання.*

*Через декілька днів*

*Арон і Ян добре повеселилися на дню народження Генрі, хоча весь час вони нагадували про ситуацію Арона із Генрі, із-за чого дуже нервували Арона, але через деякий час вони всі вже не нагадували про ту ситуацію.*