П’янка закоханих телепнів

– Енджі! Енджі! — птах в повітрі кличе колегу. 

– А? Чого тобі Яструб? І чому ти кличеш мене по імені? — помітивши Кейго в повітрі та піднімає праву брову. 

– Давай сьогодні ввечері вип’ємо разом. Я знаю що на наступний день у тебе вихідний і ти нічим не займаєшся.

– Хм? Добре, давай, ідея гарна.

– О, що серйозно? Я думав що зараз буду тебе вмовляти, а ти так легко погодився!

– Ти хочеш щоб я відмовився?

– Що? Звісно ж ні!

– Тоді добре, зустрінемось о п’ятій годині.

– Буду чекати з нетерпінням!

– *У нього сьогодні надзвичайно гарний настрій* думав Яструб, коли летів на роботу.

День у хлопців проходив добре, обидва сумлінно працювали з думкою в голові про сьогоднішній вечір. Злодіїв було багато і всі хотіли якось зашкодити людям та героям. З’явився навіть ному, але він був настільки легким, що одного Индевора хватило, щоб з ним розібратись.

Ось і настав довгоочікуваний вечір. Чесно, Яструб планував запросити колегу в який бар чи ресторан, але через те що сьогодні в день з’явився ному, всі бари та ресторани позакривались дуже швидко. З сумом Яструб вже збирався сказати Енджі, що їхня зустріч відміняється, як в голову приходить згадка про те, що в його домі у холодильнику знаходиться дуже багато різної випивки, яку йому купила комісія. Це було його особисте замовлення на його день народження яке він хотів відсвяткувати з Мірко.

– *пробач Мірко* подумки попросив вибачення у своєї найкращої подруги.

– Гей! Ендевор!

– І тобі привіт Яструб.

– Вгадай, куди ми сьогодні йдемо?

– …

– Правильно, до мене додому!

– А? Чого так?

– Через ному, всі гарні бари та ресторани закрилися.

– О, пригадаю таке.

– Ну що ходімо до мене?

– Угу.

Хлопці сіли в таксі і поїхали. Їхня дорога була довгою чим зазвичай на дорогах були неймовірні затори, швидше було б долетіти, але обидва хлопці були дуже замучені від роботи. Яструб хотів почати розмову, але не знав з чого почати. Помітивши трохи знервовану пташку Енджі почав розмову.

– Кейго, в тебе все добре?

Почувши своє ім’я за стільки років спочатку хлопець зніяковів та почервонів, але зразу же отямився але рум’янець з його обличчя не пропав.

– А? Все добре Енджі, мене досить давно на ім’я не називали.

– Не подобається?

– Все добре Енджі! Мені подобається коли ти мене на ім’я називаєш. – другу фразу Яструб вже сказав пошепки, щоб ніхто крім Индевора його не почув.

– Тоді добре. – на обличчі палаючого героя за стільки років появилась щира посмішка але він одразу прикрив її лодонею. 

В машині панувала досить інтимна атмосфера, навіть водій її відчув. Коли вони доїхали до квартири Яструба на вулиці було вже досить темно.

В квартирі Кейго, було просторо в Енджі склалось враження, що вона було не жилою, але походивши по квартирі та зайшовши в його кімнату, він зрозумів що Яструб не сильно і живе тут. Одна із багатьох кімнат в квартирі Яструба була жилою, скоріш за все птах приходить тільки поспати та сходити в душ. В кімнаті було дуже багато фігурок та всякого різного мерча з Ендером. Спочатку він був шокований, але згадавши, що Яструб колись говорив, що з дитинства був його фанатом. Поки Енджі сам собі проводив екскурсію по квартирі Кейго, птах тим часом витягав з холодильника закуски та випивку.

– Енджі ходи на кухню в мене все готово!

– Щось довго ти пташко.

– І як тобі моя квартира?

– Досить просторо, ти сам її вибирав?

– Нажаль ні. Це комісія постаралась, я не сильно люблю такі просторі квартири.

– Я так і думав, бо жила в тебе тільки одна кімната, ну що будем пити?

– Так!

Вони пили багато чого, вино, саке і навіть пиво було. Нажаль для Яструба він опянів досить швидко, його пташиний організм не переносить багато алкоголю. А от Ендевор був хоч і пив більше за Кейго але був не п’яний.

– Енджі ти мене кохаєш?

– Ммм? Чого це ти такі питання задаєш? П’яний вже?

– Ну Енджі скажи, ти мене кохаєш?

– Я на такі запитання п’яним птахам не відповідаю. Тим більше ти завтра про це забудеш. Тому не запитуй дурного і пий спокійно.

– Енджі ти злюка. А я от кохаю тебе.

– Пожалієш про це завтра.

– Не пожалію, я вже давно в тебе закоханий. Тому скажи мені, ти кохаєш мене?

– Ти забудеш про це.

– Я не забуду про це! Кажи!

Спершись об стіл Кейго дивиться на Енджі зверху вниз, таким очима, що зараз заплаче. Вже майже здавшись, Ендевор, уже збирався вимовити заповітні слова, але його обірвали, поцілунком в губи. Яструб знав, що палаючий герой його кохає у відповідь і він давно це знав. Кейго настільки тупий щоб не помітити ці таємні закохані погляди в його сторону. Як тільки Енджі не помітив, що спалився зразу ж після того разу з ному де він міг втратити своє ліве око.

Поцілунок двох героїв вийшов палаючий, ну звісно ж, Кейґо цілувався з самим Ендевором. Вони довго цілувались Яструбу прийшлось розірвати поцілунок через нехватку повітря. Поки він вирівнював дихання, Енджі взяв всю свою волю в кулак та поцілував Кейго з новою пристрастю. Шокований Яструб відповідає на поцілунок та дозволяє поглибити його. А ось цей поцілунок, вийшов більш закоханим, ніж пристрасним. Кейго не розірвавши поцілунок трішки підлетівши вийшов зі стола щоб наблизитись до Енджі. Той в свою чергу положив свою масивну руку на талію та посадив птаха собі на коліна. Від таких дій з боку старшого чоловіка Яструб почервонів настільки, що став такого ж кольору що і його крила.

– Мгм — застонав Яструб.

Почувши стогін з боку Кейго. Ендевор розірвав поцілунок та трішки здивований від цієї досить незвичайної для нього дії, дивився в очі пташки.

– Тобі щось не сподобалось пташко?

– Ні, все гаразд, любий, просто дуже приємно.

– Ну тоді добре.

Почувши, що з Кейго все добре, Енджі з новою силою продовжив поцілунок. Цілувались вони до самої ночі, поки Яструб без сил не впав на Индевора. Піднявши птаха на руки він відніс його до кімнати та положив на м’яке ліжко. Енджі вже збирався йти до себе додому, але його зупинила рука крилатого героя.

– Енджі не йди, залишись зі мною на ніч, будь ласка.

– Якщо ти хочеш цього, тоді добре залишуся. 

– Лягай біля мене, тут місця хватить на нас обох.

Лягши біля Кейго, той розлігся на масивних грудях Енджі, та посміхнувся своїй витівці.

– Ахти маленький розбійник!

Хіхікнувши Кейґо ще не зрозумів як опинився в величезних обіймах свого коханого.

– Я кохаю тебе Кейго.

– Я тебе теж кохаю Енджі.