Фанфіки українською мовою

    В двері постукали.
    -Так так, хто тут?
    -Джойс, відкривай вже я весь вспотів.
    -А хто тебе просив вдягати товстезну шкіряну куртку?
    -Ну вже осінь.. так Джойс не буть мамочкою!
    -Я ще 3 роки буду мамочкою, Хопер)
    -Мати є мати, і після вісімнадцятеріччя дитини.
    -О ні.. в них вже своє життя, про тебе вони згадають в 25, коли потрібно буде нянчити внуків а потім в 45 коли вже треба шукати урну.
    Хоппер помітно засмутився, но мовчати не став.
    -Так, треба викликати таксі.
    -Навіщо, пройдемось?
    -Як побажає леді.
    Хороший вечір. Вітер піднімає і кружляє опале листя по сухому тратуару. Трава, на диво, ще не потускліла та залишається такою ж зеленою як в літні дні. Джойс любила осінь, також вона любила Джима. Так, вони продовжили розвивати свої відноси з моменту повернення в рідний Хокінс, та виконати головну обіцянку чоловік ще не встиг, та сьогодні в нього та Джойс вихідний)
    -Ти любиш вино?
    -Чесно кажучи, ніколи не полюбляла алкоголь но мені, найбільше подобається бренді.
    Він виготовляється з вина)
    -Ми підійшли.
    Джойс зайшла до ресторану, грала відмінна жива музика, люди розмовляли тихо а офіціанти розносили коктелі по столикам в надії получити хороші чайові.
    -Е, мадам, я замовляв столик на 21:00 на двох.
    -Так, пройдімо.
    -Столик був біля вікна з гірляндою яка виблискувала золотими ліхтариками.
    -Мені здається тут затишно)
    -Тобі не здається, Джимі)
    Вони заказали лазанью та бренді, та потім дисерт
    -Мені фруктовий, мєм.
    -Мені з шоколадом.
    Джойс подивилась у вікно, почався ливень.
    -О, ні. Я хотіла назад повернутись також пішком
    -Що вже поробиш, правда?
    -Так.. Знаєш я довго думала на рахунок того що між нами.
    -Шо надумала? -З посмішкою запитав чоловік.
    -Мені здається ти не вартий жінки.
    -Що?
    -Ти не вартий ні одного створіння. Ти не зміг врятувати свою дочку і чикав її смерті.
    -Це не правда, Джойс.
    -За вікном почала крапати кров. Розриваючи плаття жінки, з її тулоба почали відростати 8 лапок та лице змінилось.
    -ТИ НЕ ГІДНИЙ НІКОГО!
    -Джим не реагував на провокації, він знав що це примари.
    《》
    Ці припадки в чоловіка почались після повернення в Хокінс. Все починалось з жахів, потім перейшло в реальність. Деколи це були привиди старих друзів та батьків, бувало і Сари. Він розумів що стан згіршується та не хотів знову та знову мусолити цю тему бо Векна мертвий, а інчих варіантів що з ним відбувається – не було.
    《》
    -Джимі, агов. -Джойс помахала перед ним рукою. -Про що ти задумався?-Вона це промовила з токою забавою та посмішкою що Хоппер і забув що з ним відбувалось.
    -Ось ваш дисерт, мєм.
    -Це мій, дякую.
    -Так про що ти задумався?
    -Я думаю чи наші стосунки дійшли до того моменту що б розказати про це нашим дітям?
    -Так, ніби з язика зняв. Я думаю що пора) Завтра зберемось і розповімо, згоден?
    -В тебе?
    -Так, завтра в 20:00.
    ○○○
    -Я впевнений вона дійсно добре грає в Metal Gear.
    -З чого такі пропозиції? Те що в неї є Metal Gear не означає що вона вміє в нього грати.
    -Готовий поспорити на пятак, що вона взує тобі носа.
    -Згоден, готуй свій пятак, дурнику.
    -Ей, що хлопчики посварились?
    -Я не хлопчик.
    -А хто?)
    -Чоловік.
    -Ой, Майк, те що в тебе пісюн по ранкам стоїть не робить тебе чоловіком.
    -Тааак, я зараз оглохну.
    -Ти вже закінчила?
    -Так, перераховую касу та зачиняюсь.
    -Якщо ти не проти, то ми зайдемо до Уілла за третім джойстиком.
    -Та ні, я давно не бачила Джойс)
    -А звідки в тебе Metal Gear?
    -Знайомий задрот відкрив приміщення з приставками, випадково заказав на одну Metal Gear більше та продав за пів ціний, 1.99
    -От гад, міг як для подруги хоч за 1.30 віддати!
    -О, ні. Він для мене точно не друг. Для нього я б і за 5 доларів не віддала її. Все я закінчила, можем йти.

    -На вулиці вже починає темніти. Вони вийшли з відбудованого Старкорту і я почув голос Майка.
    -Пам’ятаєте що тут відбувалось того року?
    -Таке важко забути Майк.
    -Найліпший фейерверк в моєму житті).
    -Так, Лукас. Що б ми робили без твоїх фейерверків. Добре що тоді ви їх забрали.
    -Але вони особливо не подіяли..
    -Так, но ми старались)
    Вони йшли в мовчанні десь 5 хвилин, коли Майк спитав.
    -Ти не поступала в коледж?
    -Ні, Майк. Не получилось. Батько серйозно захворів цього року, йому потрібна допомога та й я не встигла б підготуватись до вступу на..
    -Наа..?
    -От який ти хитрий, хотів вивести на кого я буду поступати, так?
    -Якщо чесно то так, ми хоч і проводимо багато часу, та ніхто з нас не знає чим ти живеш, в кого закохана та ким бачеш себе в майбутньому.
    -Короткі відповіді: музикою, Вікі, акторка.
    -Акторка?
    -Майк, тебе здивувала акторка а не Вікі?
    -Вікі..?
    -От тому таким маленьким задротикам як ви нічого не розказують.

     

    0 Коментарів