про різні натури та облизані обличчя

написано на червопис2022

слово: сльози

---

 

мозок джонатана байєрса працює надзвичайно просто: хлопцям хлопці, а дівчатам дівчата. 

правильно? 

 

– Дастін кинув його!

На порозі стояв Стів у сльозах під руку з Ненсі. З цього і почався вечір Джонатана.

Він пройшов … у сльозах, розділених на різні стадії сп’яніння.

 

горе

 

Це було жахливо, мугикає про себе собі під ніс Гаррінґтон та витирає сльози рукавом. Сьогодні від нього відмовився його син, його кровинка, і старе батьківське серце цього не витримує.

Після кількох доз трави Байєрс не зовсім розуміє, що відбувається в його кімнаті і чого Аргайл (як він взагалі з’являється в нього вдома, якщо друга навіть не було запрошено) подає Стіву пляшку вина. Не розуміє, але абсолютно не заперечує, дозволяючи Ненсі бігати навколо хлопця та питати, чим йому можна допомогти. Стів лише сумно ллє гіркі сльози та нерозбірливо бубнить.

– Так а що сталось? — Джонатан, який вирішив відволіктись від самокрутки, наважується запитати через годину вистави.

– Джонатан! — кричить Ненсі та витирає сльозу на щоці Гаррінґтона. Її погляд повний співчуття.

Хлопець шоковано сідає на місце до Аргайла та відпиває трохи вина. На мить він навіть забуває, що вони зустрічаються. Але потім друг кладе руку йому на плече та п’яно притягує до себе. Пахне травою та вином.

– Що я не так спитав?

– П’яному тверезого не зрозуміти.

З тихим видихом Байєрс тільки більше супиться та дивиться на сльози Стіва. Якби з ним так поступив Вілл, він зламався б і ніколи не відійшов би від такого удару. Воно дійсно вдаряє в саме серце, паралізуючи всі нутрощі. Джонатан не може звинувачувати Стіва за сльози.

– Ненсі, випий трохи.

А ось твереза Вілер зрозуміти їхній біль не може.

 

горе х2

 

Краще не стає.

Навпроти, п’яна Ненсі згадує все минуле Стіва, і він плаче від горя ще більше. Джонатан разом з ним. Аргайл курить і драматично (п’яно) дивиться в стіну.

– У них така фаза зараз.

Байєрс, дивлячись на Гаррінґтона, плескає його по плечу та стирає сльозу, яку другий навіть не помічає.

– Але Дастін, — робить ковток вина, — він … завжди був поряд. Ми були нерозлучними. І він так …

Зрадив.

Джонатан знає це почуття. У нього на днях закінчилась самокрутка, і Аргайл відмовився давати (власну самокрутку, звичайно, про що ще можна подумати). Це було боляче, хлопець довго не міг оговтатися після такого підлого вчинку, і дні почали перетворюватися на тижні. Довелось дійсно слухати Мюррея, а це ще одна невідворотна травма на його ранковий мозок. Потім прийшов Вілл і почав щось бубніти про волосся і картинки, і свідомість сказала хлопцю вирішальне «бувай» і зникла. Після цього Аргайл пожалів друга і дав (самокрутки звісно).

Так ось про зради.

– Так, жорстоко.

Стів припадає до його мужнього плеча, і Джонатан ледь не плаче від такої відповідальності.

Найгірше стається в той момент, коли приходить весела Робін та приносить із собою Едді.

Стіва прориває.

 

лють

 

– Нащо ти прийшов?

П’яно кидає Гаррінґтон та несильно б’є Мансона у плече. Сльози, повні несказанних слів, збираються йому у куточках очей, і Джонатан розуміє його біль. Це дійсно підло – так забирати сина і душу.

– Як ти міг вкрасти Дастіна в мене? Ми жили собі прекрасно, вбивали демоґорґанів та ледь не вмирали від росісян до того, як ти прийшов зі своїм клубом. Як ти міг?

Едді, якого Робін ледь не силою притягла на дзвінок Ненсі про код червоний (Стів плаче, а Джонатан накурений), стоїть з тупим виразом обличчя. Йому ті крики більше схожі на «я тмг вкрас дасна» і ще щось про росісян. Ще і Баклі пішла шукати Ненсі замість того, щоб допомагати впоратися з п’яним другом. Аргайл сміється десь у кутку та дістає свій бульбулятор. Кімната заповнюється димом.

Байєрс, згадуючи про свою дівчину, знаходить її в іншому кутку кімнати і обіймах Робін. Гарні вони все ж таки подруги.

– Я нікого не забирав, — але Стіва вже не зупинити, він находить і находить, допоки не впирається в Мансона впритул.

– Забирав! Дастін тільки про тебе і каже, — драматичні сльози, — Едді це, Едді то, Едді до біса пішов.

– Я не ходив.

– Це я тобі кажу.

Десь збоку від них свистить Аргайл. Джонатан відчуває, як у нього пітніють долоні від напруги. Краще фільмів.

– Та він про тебе тільки і розмовляє, — Едді кричить у відповідь, Байєрс давиться вином, а Стів стирає сльози (хлопець дійсно тримав їх в собі все життя), — Стів це, Стів то, Стів найкращий з найкращих.

Аж на сльози пробиває. Робін відтирає вино, яке розлила на себе Ненсі; або ж то Робін розлила його на Ненсі; або ніхто нічого не розливав, і то вони просто стоять і зажимаються у кутку. То дійсно гарно, їй треба було знайти собі хорошу подругу, а ця Робін здається хорошою. Надійною.

– Та я не Дастіна увагу хотів, а твою! — остаточно кричить Едді, в якого Аргайл встигає залити алкоголю, і притискає Гаррінґтона до себе.

І все таки яких друзів вони мають. Завжди підтримають. От зараз Мансон злизує сльози на обличчі Стіва своїм язиком, і Джонатан витирає своє лице рукавом від милування. Аргайл кидає косий погляд на нього; він так Байєрсу не робив.

 

сміх

 

– Мені все одно на труси.

Джонатан, мабуть, випав з розмови на трохи, адже .. як вони з облизування обличчя прийшли до трусів Едді? То для прелюдій, зрештою.

– А в мене труси з динозаврами, — зізнається Стів, і його сльози ллються тільки через регіт.

Дівчата сидять поряд, поки Робін тестує бульбулятор з Аргайлом. Ненсі намагається всидіти прямо, але її рука раз у раз падає на стегно Баклі. Вона тільки посміхається Вілер за це та кладе свою руку на неї.

– А я тільки за жіночі труси, — після кількох хвилин сидіння біля Аргайла викрикує Робін та падає до Ненсі, притискаючись боком.

Підтримують одна одну. Як мило. Едді піднімає до неї голову:

– Що, навіть ні одного шансу чоловікам?

Баклі імітує блювання, і Ненсі ледь не падає від сміху, витираючи сльози рукою.

– Ні одного мужика не буде поряд зі мною у ліжку.

– А я міг би поміститися з одним.

Всі в щоці дивляться на Стіва, який з пустим виразом обличчя випиває зі свого стакану вина та майже не має сліз в очах. Нарешті.

Мансон сміється та обіймає його одною рукою.

Щось в голові Байєрса клацає.

 

зводини

 

– Мені здається, чи Стів мав на увазі Едді, коли казав про мужика в своєму ліжку? — Джонатан п’яно дивиться на Аргайла.

Хоч питання мало стосуватися тільки одного друга, його почули всі у кімнаті. і навіть Гаррінґтону довелось полишити губи Мансона.

– Шо ти кажеш.

– Та, щось є між вами.

Аргайл плескає його по плечу у жесті підтримки, і він стикає ту руку своєю.

– І тоді не доведеться ділити Данстіна.

Це дійсно геніальний план, і Байєрс навіть дивується, що ніхто до того не подумав про це. Чому б таким хорошим друзям не показати, наскільки вони цін(л)ують один одного.

Гаррінґтон сміється з такою силою, що сльози знов з’являються на нього обличчі, але цього разу Едді не витирає їх своїм язиком. Невже щось встигло статися між ними? Непорядок.

Він підходить до них, ледь не падаючи прямо на Стіва, та сумно випирає губу. Думає, поки обидва хлопця дивляться на нього з нерозумінням. Ну нічого, він все вирішить. Бере руку Гаррінґтона і кладе її на долонь Мансона. Ось так краще.

– Та.

І йде собі з почуттям виконаного боргу. Так і треба робити.

Робін сміється на дивані з Ненсі. Ну нічого, він і до них добереться.

 

сміх х2

 

– Нічого, що вони твоя дівчина?

Робін, не випускаючи руку Вілер зі своєї, сміється до Байєрса. У її очах блищать сльози радості. Мабуть, бульбулятор Аргайла та вино не пішли їй на користь. Хоча, дивлячись на щасливу (і п’яну) Ненсі, він готовий змінити свою думку.

– Ми з нею … дуже різні.

Різні. Та, різні. Джонатан поки не може сказати, що саме не сходиться, але ж такого багато. Вони різні люди, з несхожими поглядами і смаками.

– О!

Точно.

– Ми ж дійсно різні, — каже Байєрс та падає до друга на диван (він намагався дістати більше вина, але воно щось закінчилось), — я хлопець, а ти дівчина.

Це ж дійсно вагома причина. Он Стів та Едді – хлопці, їм можна бути разом, а Джонатану та Ненсі не можна. Недарма їх дітьми ніколи не кладуть спати поряд з людиною одної статі. Дорослі розумніші, готували їх до майбутнього, виходить.

Але Робін тільки відверто сміється. Від щастя, мабуть.

– Ти такий угашений, Джонатан Байєрс, але ти мені подобаєшся.

Він щось не розуміє:

– Ти ж казала, що не хочеш бачити мужика поряд із собою.

Але вона вже обіймає (мабуть, дуже міцно, адже її голова трохи нахилена вбік) Вілер та хіхікає в цей час.

Джонатан, відчуваючи радість за свою дівчину (вже колишню, виходить), опирається на друга та намагається вичавити трохи вина з порожнього стакану. Аргайл протягує заповнений стакан, і Байєрс готовий його розцілувати. Як друга, звісно.

 

сум

 

Але тепер плаче сам Джонатан. Проблема в тому, що він один. Стів витирає обличчя Едді, Ненсі сміється з Робін, а він сам на сам зі своїм старим другом Аргайлом.

До речі про нього …

– Арг, ти не хочеш мені теж обличчя витерти?

Той лише п’яно посміхається та змушує Байєрса впасти на його плече.

– Якщо ти вранці попросиш.

І все таки Аргайл – хороший друг.

 

---

від авторки:

так ось, у мене криза фікрайтерська, тому тільки хіханькі-хаханькі