Про спогади Майка

Світанок. Майк так і не зміг заснути після вчорашньої розмови з Оді. Чому в їхніх відносинах почалась чорна лінія і чи кохає він її? Юнак роздумував про це всю ніч і зробив деякі висновки но зараз є речі важливіші. Макс.
-Агов, хлопці, ви тут?
-Так, я вже зібрався. Я невірю що нарешті зможу побачити її. Стільки операцій, гіпсів, болі та мук вона пережила.
-Добре що ти був поруч.
-О, Дастін, привіт.
-Дастін привіт, Дастін привіт. Чи будеш ти так радий мене почути коли я скажу що ще не встав з ліжка)
-Дастін піднімай свою ліниву сраку і обов’язково візьми мамені сендвічі.
-Шо за шум зранку?
-Уілл, ти хоч готовий?
-Звичайно, тільки, малесенький Дастін ще не зібраний!
-Та пішли ви.
Звязок перервано.
Майк встав з стільця і відніс кружку з недопитим какао “несквік” до вмивальника.
Заскокнувши на велик, хлопець помчався до лікарні в якій лежала Макс.
Після бою з Векною її кістки були переломані і очі перестали бачити, зараз дівчина в свідомості, хоча три місяці тому лижала в комі і передбачиння лікарів були дуже сумними.
По дорозі Майк не бачив нічого, окрім зеленої вересневої травички що не встигла покритись опавшими листками з ранньою россою та голубе небо, по вигляді якому не зкажеш що всього пару місяців назад у Хокінсі відбувся “землетрус”. Ні,насправді, будинки вже були відбудовані, парки знов прикрашали рівні тратуари і газони, а люди знову продовжують всміхатись ніби нічого не сталось.
-Але Майк, невже це не правильно? Люди продовжують жити і радіти чого б не сталось, саме так?
Майка зжирало відчуття злості і не справидливості. Вам потрібно всього 3 місяці що б забути героїв, всього 3 місяці що б зробити вигляд що Єдді та інші, нівчому не винні люди-померли?
Як би Майк не хотів, він не думав про інших.Ні, йому не всеодно на 143 померлих людей, але найбільше він страждав по 144-му.
Він підїхав до місця в якому йому вперше брали кров з пальчика, де він проходив мед-огляд для 10класу і де чуть не померла його сестра та її хлопець, а тепер там проходить курс лікування його найкращої подруги.
-Хей, Майк. Про що задумався?
-Та просто переживаю, Лукас.
-Не терзай себе, вона сильна, вона спораєтьмя, а ми будем їй в цьому допомагат, так?
Майк кивнув, в голові пролинуло слово “угу”,а в серці страх загубити ще одну дорогу для нього людину. Макс буля для нього надто хорошою подругою, та він і близько не може уявити що відчуває Лукас. Він бачив власними очами як з неї висмоктував життя Векна, бачив її муки, чув її слова промовленні з великим страхом перед майбутнім і за минуле. Він бачив її мертву як і зовні так і внутрішньо.
-Хлопці, ви чого стоїте біля входу? Заходьте, двері відчинені.

…
-Ну, Дастін, будеш сам проситись до Макс!
-Та я вже підїзджаю!От бачите рукою махаю.
-Ти знущаєшся? Де ти?
-Ззаді, йолупи!
Дастін припаркував свій транспорт і хлопці зайшли до середини.
-Так, кажемо що ми родичі.
-Родичі?
-Ну, дальні родичі, Лукас.
-А що, хлопців не пусквють?
-Ні, хлопчики. Бойфрендів не пускають. Не мучте бідних пецієнтів
-Ми дуже хороші друзі і так давно не бачились. Пропустіть, дуже просимо!
-Ну я не можу, кучеряшка, не можу)
-Раніше все було набагато легше.. -Просебе прошептав Уілл.
-Так, потримайте це і це, я зараз.
-Ти куди, Лукас?
-Зараз все зрозумієш, Дастін. Уілл, за мною!
-Куди вон..
-Він точно знає куди йому потрібно, Майк) але навіщо йому Уілла..?

…
-Нужбо, тупа дряхла машина, дай нам цю шоколадку!.
-Лукас, нас зараз почують і виженуть з цієї сраної лікарні, якщо ти не закриєш писок.
-Що тут бляха твориться?
-Майк, вони самі зможуть вкрасти шоколадку з автомата!
-А якщо Уілу зараз заїсть руку?Я бачив це в фільмі. Так Уілл, вставай, я буду жертвувати рукою!
-Та в тебе ,Майк, не рука а лапа медведя, тут потрібна легенька і тоненька лапка як у Уілла.
-Та нормальна в мене рука, не тонка і не легенька, Лукас!
-Замовкніть вже, не могли купити довбаний кіткат, обовязково красти?
-Якщо ти такий зажиточний парубок, то можеш і купити. Ми б не крали якщо в цій лікарні не процвітала корупція через головного лікаря, мій батько казав що цей вусати хрен ще той корупціонер, і наш вкрадений кіткат не вдарить йому по кошельку.
-Лукас, ти зовсім? За апарати не відповідають головні лікарі!
-Все, я дістав!!
Майк встав з колін і побачив за друзями вусатого та старого хрена.
Через мить їх вишвернули з тієї лікарні.
-Дастін, ти зовсім телупень, якого чорта ти підняв такий шум там?
-Це ще я винний, не треба було його називати старим і вусатим хреном!
-Стоп! Я розумію всі ми на нервах, але годі верищати один на одного як маленькі пискливі дівчатка.
-Це я дівчинка? її бойфренд винуватий в тому що ми не побачимо Макс!
-І ви так швидко змирились що ми її не побачимо?
-Агов хлопці, а в тому вікні не куртка Макс?
-Точно, Уілл! Як добре що це на першому поверсі, не потрібно лізти на третій і розбивати зайвий раз голову.
Лукас побіг до вікна і побачив Макс.
-Хто це??
-Це ми, Лукас, Майк, Уілл та Дастін. Вікривай вікно!
-Бий по вікні чаще що б я орієнтувалась!
Через мить вікно було відкрите. Спочатку запригнув Лукас, потім Дастін, Майк та..
-Ну Уілл, давай я тебе витримаю!
-Я зараз впаду, блін!
-Так відійди від вікна.
Майк вистрибнув з палати і підсадив Уілла, після заліз сам.