Про замовкування Уілла

Я перевів на Лукаса погляд, він старався говорити впевнено та бадьоро, але очі.. Повні страху та болі, на його карих очах навертались сльози, та він старався плакати в собі. Він завжди плакав в собі. -Уіллу, як художнику, було цікаво як виглядає кімната плачу Лукаса, вона голуба, чи червона?
-Лукас, я знаю що ти плачиш.
-Ні, Макс, все добре!
-Лукас, тобі мене шкода? Я не хочу жалості в свою сторону!
-Ні, Макс, я не шкодую тебе!
В цей момент його прорвало на емоції, він не хотів що б його дівчина думала що для нього виглядає жалісно. Але, можливо, він дійсно так думав, просто, не хотів показувати? Цікаво, чи він відчуває щось до неї? Так це жорстко, дуже сумно, але він дійсно міг перестати щось відчувати)
-Уілл, чому для тебе це так смішно? Ти думаєш що інчі хлопці закохуються в дівчат тільки через зовнішність?
-Та ні.. тобто так, в якомусь сенсі?
-О, ні Уілл) Ти правда так думаєш. Майк кохає Оді тільки через симпатичну мордашку!
-Ні, ні! Майк кохає Оді бо.. Бо кохає!Цьому не має бути пояснувань.
-То чому ти шукаєш пояснування що любиш..
-Перестань! Хто ти, чого сидиш в моїй голові і підставляєш мене на сумніви!?
-Я це- ти, ти-це я.
-Уілл
-Уілл, Уі-і-лл!
-УІЛЛ!
Хлопець вздризнувся.
-Га?-Налякано сказав Юнак.
-Що, що таке?
-С тобою все добре?
-Так, так. Я тут.
Вони попрощалися і помахали папа. Мене знов потрібно було “витягати”, Майк допоміг мені і всі ми поїхали до Школи.
Перший-біологія, з’єднання з старшокласниками. До початку уроку пару хвилин, Уілл встиг зайти до класу та підготуватись до уроку. В кабінеті була Оді.
-Хей, ти як?
-Сонно, вчора так і не заснула)
-Чому, через Хопера?
-Оо, якби..
-Ви знов посварились з Майком?
-Я правда не знаю що не так, але атмосфера не та..
-Правино, ви ж дорослішаєте!
Стільки всього сталось, Макс, Єдді. Стільки людей померло літом. Ви зможите знайти гармонію, а у вас вірю…
-Так, я теж сподіваюсь на це) Дякую, Уілл.
~~
Середина червня. Переїзд до Хокінса. Я зняв тряпочку з картини яку малював так довго. В цій картині зображені всі спектри моїх емоцій, моїх переживань, страху та болі. Якщо з страхом все зрозуміло, то з білью все було по інчому. Я не розумів чому в мене розривалось серце від деяких моментів. Це відчуття не приборкуваності, відчуття що нічого не вкоїш, ніяк його не забереш з душі. Можна:плакати, сміятись, відчувати страшну лють але його нічим не переб’єш. Ніяк, крім фізичної боллі. Ні, ви не можите мене осуджувати. Відколі я в Хокінсі, так і не зміг позбутись його. Лінор зменшив його, зменшила біль яку наніс мені Хокінс, але, наскільки б мені не було боляче я радий що знову дома. Коли був молодшим, думав, що це через Векну, та ні. Відчуття присутності Векни зовсім, зовсім інше.
-Уілл!
-Уі-і-ілл!!
-Га. З таким самим страхом сказав хлопець.
-Віднеси журнал до 307 кабінету.
-Так, зараз.
Уілл взяв журнал, та пішов до 307-ого. Хлопець дивився під ноги і поьачив Майка.
-Хей, ти куди?
-Та от, вручили журнал, тепер потрібно віднести в фізичний. А ти що тут вештаєш?
-Хочу Оді зробити сюрприз і вибачитись. Заціни)
-З кишені Майк дістав маленьку брошку з числом 11 та розами. Виглядала вона просто бомбічеськи, Уілл посміхнувся.
-Вау, я впевнений їй сподобається.
-Сподіваюсь, добре я пішов.
-Угу.
Угу, Уілл сказав “угу”. Це було саме противне, саме злобісне “угу” яке він тільки вимовляв за все життя. Він хотів кинути журнал і виривати з відти всі сторінки, знищити все-що тільки міг. От, от це відчуття яке зжирало його і він повинний його подавити.
°°°
-Діан, йди запитай де журнал, ще того уроку він мені потрібен!
-Добре.
Діана ненавиділа фізику, не через те що сам придмет поганий, в минулій школі її веле сама стара та мразмотична
Ольга Естахівна.Ні, можливо, в неї були причини так ненавидіти дітей та Ді так і не знайшла причин.
-Де це мале детятко загубилось?Вирівши що зараз їй не потрібно лишніх потрачиних сил та енергії, вона пошкотильгала на своїх двух та не використала лівітацію, добралась на 1 поверх до 119.
-Ей, з цього кабінету ніхто не..?показавши пальцями частину із страшилки “йде коза рогата” запиталась дівчина.
-Так, він вроді пішов до туалету.
-До туалет.. -Курва мені потрібно зайти в чоловічий туалет що б знайти цю маленьку “потеряшку”.
Зараз точно хтось побачить як я йду в чоловічий туалет, ну не може бути так..
-О, дивись, новень вже йде в туалет сосати якомусь сочному хлопчику.
-Лирим, тільки ти любиш і вміло можеш сосати якомусь хлопчику.
Лирим і якись чувак пройшли Діану і вона зайшла в середину.
Туалет був чистив і з нової білої плитки, відрізнявся від жіночих лише наявністю пісуарів та..