Пролог

Пролог. Флешбек.

Війна в рідній домівці трансформерів йде ось уже багато мільйонів років, але виснажена планета помирає і саме тому, Оптимус Прайм оголосив евакуацію у пошуках нового дому.

Зелений снайпер автоботів саме зайняв позицію на даху дослідницької лабораторії в Іаконі та шукав нову ціль.

Він почув позаду себе звук трансформації і моментально обернувшись, наставив свою зброю на неочікуваного гостя.

– Невже так скучив, що готовий вбити? – голос фемки, що стояла з припіднятими маніпуляторами і єхидною посмішкою на фейсплейті, здавався надто дзвінким, серед тиші засідки.

– Шлак, Найт! Наступного разу попереджай, а то справді пристрелю, – сказав роздратовано Кроссхейрс і повернувся у початкову позицію.

– Гаразд, – займаючи позицію біля напарника, промовила Найтрейсер*.

Декілька циклів вони переміщались  по об’єктах усього міського периметру, але, на жаль, навіть завдання, не допомагали їм відволіктися, та оминути невтішну новину, що спіткала всіх в один день.

– Ти ж знаєш, що Прайм оголосив загальну евакуацію? – питання, що так неочікувано повисло в повітрі, було скоріш риторичним. Звісно він знав. Усі знали. Проте ніхто не розумів, чого чекати від майбутнього. – Хотілося б вірити, що ти погодишся полетіти якомога далі звідси, але знаючи тебе…

– Я вже казав, що не покину дім, – відрізав зелений автобот.

–  Твою відповідь, доволі просто передбачити, не дивуйся, що я наперед сказала йому це. Зараз, Прайму потрібен доброволець, готовий прикрити останній рятувальний корабель під час їхнього відльоту – невтішно зазначила  Найтрейсер.

Її слова змусили Кроссхейрса, злегка похитнутися.

“Що вона задумала?” – лунало серед думок диверсанта.

Проте все стало зрозуміло, коли Найт підійшла ближче. Взявши його маніпулятор у свій, вона акуратно вклала у нього свою підвіску.  Це був зелений кристал, переплетений акуратними дротиками і прикріплений до тонкого ланцюжка. Кроссхейрс не міг не впізнати цей предмет. Саме цю підвіску Найт зробила на знак примирення з ним після однієї з найбільших сварок, що їм доводилося переживати. І саме ця підвіска, стала символом, їх почуттів.

Автобот підняв кристал до своєї оптики і спантеличеним поглядом подивився на напарницю. Він розумів, до чого йде ця ситуація.

– Це на знак обіцянки, що я повернусь. – сказала вона і тепло посміхнулась.

Легке не розуміння, зі сторони Кроссхейрса, моментально переросло в злість.

– Якщо ти вирішила, допомагати Прайму, то знай, що я забороняю тобі! Це самогубство! – обурився він

– Ти ж знаєш, що найбільше в житті, я люблю йти проти чиїхось заборон?

Найгірше, було те, що він розумів це.  Характер Найт, був стриманий, але за потреби він міг бути імпульсивним, та волелюбним. Скажи їй не робити чогось, і вона зробить навпаки, лише для того аби яскраво показати: Моє життя – мій вибір.

Проте у відлунні розуміння неминучого, Кросс, все ж сподівався достукатися до голосу розуму автоботки.

– Я… Не хочу втрачати тебе…- єдине, що зміг промовити він,  стискаючи ланцюжок маніпулятором.

– Навіть не думай, хоронити мене, раніше часу, просто вір, що я впораюся з усім.

Знову. Нічний жах наяву. Скільки разів, автобот обіцяв собі, що більше ніколи її не відпустить. Скільки разів, говорив, що зробить усе, щоб втримати її.

Проте ось настала ця, реальність в якій він виявляється безсильний. Кроссхейрс розуміє, що не дивлячись ні на що, ця вперта фемка полетить до Прайма.

В потік думок, та почуттів втрутилися, чужі губи, що неочікувано, припали до його. Все, що залишалося диверсанту, це прийняти правила цієї реальності. Він притягнув Найтрейсер ближче до себе, та буквально впився поцілунком в її губи, намагаючись закарбувати кожну секунду, в пам’яті.

Відсторонилася від напарника Найт, так само різко, як і поцілувала.

Наостанок автоботка посміхнулась і трансформувалась у кібертронський літак полетівши геть, аби не створювати ще більше болі, довгими прощаннями,  а снайпер так і залишився стояти, задаючи собі одне питання: «Що саме її слова означають?».

Це був останній раз, коли Кроссхейрс бачив Найтрейсер.

* Найтрейсер; висота – 5,3 м; кольори корпусу – чорний і зелений; колір фейсплейту – срібний; колір окулярів – золотий; альт-мод – машина/літак-винищувач ВПС США; марка машини/модель літака: McLaren 720S 2017/F-16 Fighting Falcon; фракція – автобот (колишній десептикон – Найтвінг); спеціальність – снайпер, диверсант, розвідник, колишній сікер та науковець. Озброєння: два пістолети-кулемети (як у Кроссхейрса), снайперська гвинтівка, два гострі леза метрової довжини, які я можу випускати з рук / в режимі літака: ракети середньої дальності.