Пролог

10.11.2012

Ніч, яскраво світить місяць. На порозі будинку 10 на вулиці “Місячній” стояло двоє людей. Дівчина в каптурі з довгим, білосніжним волоссям та хлопець з чорним як та ніч волоссям і шрамом на щоці який не зіпсував його прекрасного вигляду. 

-Ось подбай про неї-просила дівчина 20-ти років, простягаючи чоловіку 2-річну дівчинку з таким же білим волоссям,- захисти мою доньку, прошу зроби це…

-Ти знову тікатемеш? – Запитав він, – і втечеш саме сьогодні, на день народження Касандри – він глянув на дитину. 

-Ні-завзято відповіла вона,- я більше не тікатиму! Я захищу честь моєї родини, родини Лізард! Я прокрадусь прямо до їхнього лігва та визволю людей…

–Підеш на смерть?-запитально глянув він.

–Так-упевнено відповіла дівчина-будь ласка захисти Касандру, дай їй дитинство….

-Гаразд-зітхнув чоловік,- але ти розумієш що рано чи пізно вона дізнається…

-Так-зітхнула дівчина,- розкажи їй на її 15-тий день народження, привези її з друзями сюди- вона жила чоловіку листочок.

-Що ж не зробиш заради дружби-глянув на дівчину чоловік.

– Дякую- вона глянула на годинник,-мені вже час…

-Зачекай- хлопець відійшов а за хвилину повернувся з листом але дівчини вже не було- не встиг…

9.11.2025

-Тату!-обурювалась біловолосса дівчина 14-ти років,- ми знову запізнюємось!