Прозріння

– В чому домовленість?

Ромео думав що домовленість про те що вибачитись і не мати конфліктів, але чому Кайл хоче утвердити?

– Що без конфліктів. І кинджалом ти більше погрожувати не будеш.

– Я тобі не погрожую кинджалом, а про цей випадок так потрібно було для твого прозріння.

– Ну знаєш, твої методи трішки грубі для прозріння.

– Я тоді не збирався тебе ранити, хоча ти майже мене до цього не довів.

Все ж таки крадії можуть висловити правду.

Кайл лиш пустив сміх, а потім замовк.

“Якщо по правді то ще одне моє слово то тоді я вже не стояв, а лежав.”

– Тож.. ти не проти бути союзниками?

– Союзниками? Дивно що ти мені це кажеш – придивився злегка здивованим поглядом який здавався забавним.

– Ну ти цього точно не запропонував би.. чи я помиляюсь?

На останні слова Кайл повернув обличчя, щоб подивитися на Ромео під час його відповіді.

Дивлячись на Кайла не довго він посміхнувся.

– Ні)

– Пф. Так і знав – сказав він посміхнувшись.

– Повторюха

Продовжуючи посміхатись Ромео здалося це забавним, але чи правдивим від сторони Кайла.

– Хто? Я?

– А хто попереду мене?

– Точно не я.

Проговорив маг дивлячись у бік відмахнувшись.

Ромео тільки просміявся, але потім зробив звичайне лице.

– Взагалі не знаю чому, хотів спитати звідки в тебе шрам?

“Я не знаю що на мене знайшло, навіть якщо я не сильно згодний на дружбу, але думаю що уточню це завтра”
Ромео розмишляв що це можливо якщо добре задумається.

На обличчю Кайла був шок і він цього точно не очікував.

-Сам собі зробив. – з таким же обличчям швидко відповів.

Ромео трохи здивувався.

– Це як?

Кайл задумавшись поправив волосся, щоб не заважало.

– Хм.., щоб виглядати крутішим. До того як я потрапив у гільдію героїв я вчився і там теж було щось подібне до квестів. І прикол втому, що всі повертались із ранами та залишались шрами. Про них потім складали байки. А в мене їх ніколи не було.

Звісно він не все розповів. Бо поки що маг не знає чи можна довіряти йому.

Все тоді крутилось не навколо шрамів, а уваги. Зараз легше.

– Навіть у Френсіса нема шрамів та і шрами не передають крутість, у твоєму випадку опіки більше підходять – Ромео підняв і опустив плечі, натякаючи що це не таке важливе.

Він усміхнувся закривши очі.
– Я тоді підлітком був. То вже таке, але рідне.. А ти доречі де здобув шрами?

– А ну…- Ромео тоді задумувався як Кайл міг собі його робити, та ще і на оці. До страти розуму боляче.

А ще його здивувало що їм теж цікавляться, а можливо з ввічливості.

На одному ділі що було дивно те що він дружив з магом. Чому його друзі вважають магами наче іншою расою?

Ромео не розумів це, хоч і прикидався що маги такі собі, але це не так взагалі.

– Ну це з битв вважай, на щоці від собак, на вухах від вогню і від хвоста на дереві класно зачепився.

– Ого.. Мені здавалось що ти більш точний пхаха. Хоча шарами характерно виглядають.

Недовго мовчки сиділи хлопці, як Кайл запитав:

– Доречі. Як твоя рука після квесту?

Ромео заплутався від питань Кайла.

– Забий це звичайна подряпина – Ромео підняв лікоть, щоб її роздивитись – я її навіть не лікував.

-… Ти серйозно? Гірше може стати.

– Боліло б тоді вилікував, в мене таких кожен квест валом.

Після цих слів вже і заховав її рушником.

– Зрозумів.

Кайл піднявся з місця та пішов.

– Не сиди тут довго. – промовив він на останок.

Ромео кивнув і коли Кайл пішов у крадія пішло горе думок і незрозумілих емоцій.

Зараз в його кепський період, як розставання, він звик що Джульєтта десь там шукає золото якби він відійшов.

Але це було рідко.

І не можливо було представити їх окремо що і давало Ромео зараз тяжкого смутку.

Після квесту Кайл не пішов одразу до дому. Він йшов територією гільдії, проходячи стежками знайомих місць думаючи про квест який був недавно.

Він не був складний у плані фізичного стану, але після “прозріння” яке зробив Ромео, квест став важко морально.

Маг розумів що він довів крадія до жахливого, але не очікував прям таку реакцію.

В той момент Кайл пошкодував про свої слова, але.. невже правда так в очі ріже? Особливо в цей момент було чітко видно це.

Хоча напевно Ромео сам не помічав того ким він ставав та стає. Чи можна сказати що старший сам не знає, ким він є?

Але на благо заклинатель зміг з ним “помиритись”.

Союз. Доволі дивно для них обох, але має невеличку користь для Кайла.

Ромео йому не повинен нашкодити. Йому було потрібно тільки це.

І він згадав гарячі джерела. Розмова цих обох була трішки дивною з приводу того що Ромео виділив для мага увагу.

Не те щоб це було на стільки дивно, бо Кайл крутий та для його компліменти та увага це звичайна річ яка повинна бути кожен день від соціуму.. велика репутація..

Але після того що сірий довів Ромео, а після вони говорили про шрами і їх ситуації для миру наче нічого й не було. Оце було дивно.

Його зацікавленість лестила і викликала посмішку. Насправді це було приємно, від цього брала мотивація.

Але квестів де Кайл тільки з крадієм все одно не дуже хотів.

Роздуми перериває Конан окликаючи заклинателя.
– Кайл ти зараз дуже зайнятий?

– Що ти хотів? – буркнув не задоволено він.
– Тримай.

Конан віддав лист з квестом вже в котрий раз
– Знову?

– Це через два дні. Тобі підготуватись треба.

– Окей.
Маг пішов тримаючи в руці лист.