Пристрасне знайомство

Спартак

– Спартак, це дійсно крута вечірка і ми повинні там бути. Не будь занудою, – Женя як завжди хоче вивести мене в люди і це завжди закінчується поразкою для нього.

– Ти розумієш, що я хочу відпочити? Ми тільки завершили всі ці судові справи з придурком Тимофієм і я хочу розслабитись.

– Тобто працювати до ночі, розгрібаючи всю цю блювотну документацію, надасть тобі той відповідний рівень розслаблення?

– З чого ти взяв, що я буду займатись роботою?

– Спартачок, бо ти лише цим і займаєшся, і не можеш нормально відпочити, відірватись врешті-решт, – я ненавиджу його за те, що він мій найкращий друг і так добре мене знає.

– Ок, залиш мені повідомлення в котрій годині і де, я приїду. Обіцяю,  – я здаюсь.

– Люблю тебе, – з цими словами від кидає трубку.

Спартак Суббота. Я став надзвичайно популярним після зйомок подкаст терапії разом з Женею Яновичем. Але наразі наші дороги в робочому плані розбіглись, Женя надалі займається гумором, я ж відкрив свою компанію, що надає психологічні послуги і навчає людей, які цікавляться психологією. І так вийшло, що конкурентна фірма, керівником якої був Тимофій Прощин, подала на мене в суд, бо я відібрав усю їхню клієнтську базу. Це були найдовші три місяці в моєму житті.  Розслідування, судові процеси, але зрештою я повністю розтрощив Тимофія і його компанію на сьогоднішньому судовому засідання. Нарешті!

Можливо Женя і був правий, мені дійсно потрібно було відволіктись та відпочити, тому я забираюсь зі свого офісу і їду на вказане в повідомленні місце.

***

Я оцінювально спостерігав за надмірно активними і достатньо сп‘янілими відвідувачами цієї вечірки. І хоча всі навколо мене, здавалося, поводилися адекватно — на мій погляд, завдяки великій кількості алкоголю, — це була просто розминка перед бурхливим нічним вереском під Пивоварова, який також був тут. Кого тільки не зустрінеш…

– Спартачок, ти мене не підвів і все ж прийшов. Чесно я здивований, – Женя в бежевому класичному костюмі виглядав більш невимушено ніж я, який прийшов в строгому чорному.

– Ти вже п‘яний?

– Боже, ні. Я випив всього три шота, для розігріву, – він штовхнув мене в бік так, що я випадково зачіпив офіціанта, який розносив бокали з шампанським.

– Ти можеш бути обережнішим, я не хочу наразі бути в центрі уваги, – я був вже дійсно розлюченим, але поки не показував це.

– Тобі треба випити, я зараз щось принесу. Ти такий токсичний, Спартак, – Женя подивився на мене оцінюючим поглядом. – Охолонь і познайомся з якоюсь жінкою нарешті!

Я видихнув після того, як він пішов. Хоч Женя і був моїм найкращим другом, він справді інколи був нестерпним.

Мені було нудно, люди навколо були не для мене, занадто експресивні, занадто не цікаві.

Жінки… Стосунки  мене не цікавили, тому жінки були всього на одну ніч. Ніякої прив‘язаності, ніяких обов‘язків.

Вирішивши оглянути приміщення в якому відбувалась вечірка, а це була вечірка-маскарад (я здається забув одягнути свою маску) і проходила вона в якійсь архітектурі стилю бароко, на стінах висіли картини невідомих сучасних художників. Що за розмазня, я цим ніколи не цікавився, але розглядати картини краще, ніж просто стовбичити на місці.

Раптом я побачив те, що не мало б так зачіпати мою увагу. Але це була вона!

Чарівна, граційна, тендітна. Сукня обтягувала груди і відкривала рельєфну спину і спадала до колін, рівномірно розширюючись нижче талії. Тканина була бордовго кольору і мала чудовий вигляд із чорною металевою напівмаскою з плавними вигинами і мереживним візерунком. Червоні губи були напіввідкриті і ніби манили мене до себе.

Це була не просто красива жінка.

Я побачив, що одна з її чорних туфель розстібнута зверху і може легко зісковзнути з ноги, вона взяла в руки бокал шампанського і почала йти. Я не усвідомлюючи своїх дій, швидко перетнув весь зал і встав прям біля неї. Вона навіть не подивилась на мене і почала йти далі, туфля вислизнула з її ноги і звалилася на підлогу. Жінка нахилилася, щоб її підняти, але я різко стиснув її зап’ястя і забрав у неї знахідку.

– Перепрошую, що ви робите? — її голос був надзвичайно жіночним, красивим, ніжним.

Я швидко опустився перед нею на одне коліно так, що опинився лицем прям біля її ніг.

– Дозвольте мені, — запропонував я.

Намагаючись не звертати уваги на трепет у грудях, я подивився, як вона з нерозуміючим поглядом дивилась на мене не кліпаючи. Глибина і строгість її очей мене вразили. Зазвичай я міг просто подивитись на людину, на її емоції, рухи і вже щось про неї сказати. Тут була пустка. Опустивши погляд, упевненим рухом надягаю туфлю, тримаючи її за щиколотку. Її ікри були пружними і теплими, і моє серце забилося частіше, що викликало хвилю роздратування.

Вона була дуже гарною. Гостре підборіддя, високі вилиці, яскраві блакитні очі, повні губи. Я також помітив невеликий шрам на щоці, але він взагалі не псував її вигляду.

Більш ніж красива. Зваблююча.

Моїх губ торкнулася легка усмішка.

– Дякую, — напівголосно подякувала вона, опускаючи ногу назад на підлогу.

Мої пальці ковзнули на дюйм вище по її ікрі, перш ніж відпустити.

Вона взяла новий келих шампанського, обернулась від мене і просто пішла. Ще ніколи, ні одна жінка не йшла від мене, всі завжди хотіли поспілкуватись ближче і застрибнути до мене в ліжко. Я піднявся і одразу ж пішов за нею:

– Ти завжди така?— роздратовано спитав я в неї, і тепло розлилося внизу мого живота, вона різко зупинилась, від чого наші тіла торкнулись.

– Торкаєшся жінок, яких вперше бачиш, ти завжди такий? — промовила вона з різким тоном, обдарувавши мене сміливим виразом обличчя.

Взявши зі столу келих для себе, я ковзнув повз інших жінок, і пішов за нею. Здається, доведеться постаратися, щоб завоювати увагу цієї жінки, бо вона мене вже зацікавила надзвичайно сильно.

– Не схоже, що ти тут веселишся, — зауважив я, зробивши крок до неї.

В ніс вдарив сильний приємний аромат, і мої повіки на мить опустились. Вишня.

– Те саме, я можу сказати і про тебе, — вона вказала на мене. – Не думай, що я зможу стати для тебе компанією, я абсолютно не зацікавлена в цьому.

– Ти відшиваєш мене, навіть не дізнавшись хоч трохи про мене?

– Вибач, але мене не приваблюють нові знайомства, ще й з нахабними чоловіками, – вона була незворушна.

– Всі хочуть познайомитись зі мною ближче, що з тобою не так? – мені здавалось, що усі на цій вечірці знали хто я такий, зважаючи на те, що Женя вже зі всіма тут перезнайомився і точно розказав, що прийшов сюди зі мною.

Вона підійшла ще ближче до мене, провела пальцем по моїй сорочці, зачіпаючи кілька ґудзиків, її повіки розкрились і вона звабливо подивилась на мене. Тепло розлилось в моєму тілі.

– Ти напевно ще не зрозумів, але я повторюсь, що я не хочу з тобою знайомитись. Йди і витрачай свій запас спермотоксикозу на когось іншого, любий, – вона забрала свою руку і обернулась.

Я різко вхопився за неї, знову повернув її лице до себе і нахилився ближче, тихо промовивши:

– У тебе досить добре підвішений язик, – після чого мій погляд впав на її губи, і мої коліна ледь не підігнулись від цієї близькості.

– Можу заткнутися, якщо хочеш, — тихим голосом піддражнила вона мене.

– Краще потанцюй зі мною, — наказав я, і не чекаючи відповіді, я забрав два наших келихи і поставив на найближчий стіл, обвив її талію рукою, наші тіла знову стикнулися. Піднявши руки, вона поклала праву долоню на моє плече, а ліву вклала в долоню, дозволяючи мені вести її по колу і відчуваючи, як близько ми перебуваємо одне до одного. По руках побігли мурашки. Я не розумів, чому мені так приємно до неї торкатися. – Як тебе звати?

– Не думаю, що це дуже важливо.

– Просто скажи і все. Це точно не завдасть тобі значної шкоди.

– Валентина.

– Чесно, це ім‘я тобі зовсім не підходить, – бовкнув я, не подумавши, але здається вона навіть не здивувалась. – Ти не хочеш запитати щось про мене?

– Ні, мені не цікаво, – вона байдуже дивилась по сторонах.

– Дійсно? Мені здається ти і так знаєш хто я.

– Я вперше тебе бачу і вже зробила висновок про те, що ти дуже егоїстичний і нахабний.

Чорт, вона була прекрасна.

– Мене звати Спартак, я психолог. Приємно познайомитись.

– Я би так не сказала. У тебе дивне ім‘я, –  нарешті вона подивилась прямо мені в очі.

Пісня закінчилась, вона забрала свої руки, і швидко вийшла з залу на балкон. Я був настільки зачарований нею, її байдужістю, мені хотілось бути в центрі уваги. В центрі ЇЇ уваги, що я пішов за нею.

– Ти ще довго будеш втікати від мене? – я був пригнічений.

– Скажи, що ти хочеш від мене? – вона була роздратована, її груди рухались дуже швидко.

– Я маю намір познайомитися з тобою ближче.

– Чому?

– Тому що мені подобається розмовляти з тобою. — Я мало не розсміявся з безпорадності цієї розмови.

Я бачив як її дихання збилось, вона дивилась на мене злими очима, її губи були настільки привабливими, що я навіть не встиг зрозуміти, що роблю.

Вона врізалася в стіну позаду себе і зупинилася, глянувши на людей, які сиділи за столом навпроти балкона. Я скоротив відстань, що залишилася між нами, і схилився так, що її обличчя опинилося за кілька дюймів від мого.

– Я тобі подобаюся? — я спитав у неї прямо, але вже знав відповідь.

Вона не змогла стримати посмішку і відвернулася, хоча знала, що я усе одно її побачив.

– Не знаю, — недбало відповіла вона.

Я провів рукою по її щоці, запустив пальці у волосся, обхопив іншою рукою за талію і притиснувся до неї всім тілом.

– Чесно, я не хочу церемонитись з тобою, крихітко, — прошепотів я в її губи. — Гадаю, я подобаюся тобі, — пошепки промовив я, і майже відчув смак її губ.

Я став повільно нахилятися, і приготувався до того, що мало статися, але раптом вона поклала свої руки мені на груди, і холодним, відстороненим тоном промовила:

– Ти занадто зарозумілий тип, і ні, ти мені не подобаєшся, – сказала вона мені прямо в губи, і я відчув її гаряче дихання, що боляче віддало в районі паху.

Не встиг я відповісти, як вона відштовхнула мене з силою, яку я не очікував від такої тендітної жінки і швидко загубилась в натовпі людей, де було марно її шукати.

Небезпечно смілива.

Аліса

Я з‘явилась тут, щоб просто встановити з ним контакт, але це зайшло занадто далеко.

Коли він притиснув мене до стіни, на секунду метелики заполонили мій розум, але я швидко взяла себе в руки.

Я пам‘ятаю для чого я тут, і я знаю, що він всього лиш моє завдання.