Пригадування минулого.
від Kolrum HelenaСиджу я значіть в таксі на задньому сидінні з Спартаком, який якимось чином мій товариш і якому я щось винен.
В машину мене ледве пустили, бо я не дуже мав приємний зовнішній вигляд, але за пару додаткових купюр до оплати водій забув і про принципи і про чистий салон і про мій неприємний запах, але ось вираз обличчя Спартака показував, що йому ну дуже таке не подобається.
Як мені стало відомо з розмови мого «товариша» та водія, що ми їдемо в Житомир у якийсь готель.
До готелю ми їхали хвилин тридцять за весь цей час мене успішно ігнорували . Коли ми прибули Спартак ще додав пару купюр цього разу з словами «Вам на психолога».
Стоїмо ми значіть на дворі люди ходять дивляться на картину «диявол та якесь щенятко».
- На візьми піджак. Не позорся. – пробубнів Спартак.
- Я перепрошую, але те що я маю саме такий зовнішній вигляд не дає вам права говорити зі мною так ніби ми знайомі. – Сказав я.
Ну їй Богу люди і ще не з таким виглядом зустрічають ранок після святкувань, але це не дає якомусь сексі мужику отак нахабно говорити.
- А ти не пам’ятаєш, – запитав Суббота. Навіть здивований вигляд зробив, – точно ти ж тоді був в зюзю п’яний. – Спартак заінтригував.
- Що саме не пам’ятаю? – Женя тупив.
- А так ти дійсно не пам’ятаєш. – Спартак знову інтригував і ржав.
- Що знову не пам’ятаю я у вас щось вкрав? – Женя подвійно тупить.
- Так. Цноту. – Бам Спартак вбив. Не фізично, але натурал в Євгенові зараз збирає валізи та топає з цього тіла.
- Трясця. – Женя переживає.
- О походу щось згадуєш ти так вчора піді мною говорив. – Спартак добив остаточно.
Далі, як в уповільненій зйомці для Жені, бо Спартаку всерівно йому взагалі кайфово. Заселились в готель, хлопчик в стилі бомжа відправився в душ, а Спартак пішов викидати верхній одяг. Бо то не по Божому в такому ходити.
Вернувся накачаний психотерапевт в кімнату, де Женя сидів, як цуцик, якого обдурили, на ліжку в халаті в точку дивися кудись якусь.
Спартак почав.
- Жень ти був не проти.
- Так ось чому мене срака сьогодні цілий день боліла.
Спартак продовжив.
- Жень це було навіть класно.
- Я ж натуралом був.
Спартак знову продовжив.
- Ти взагалі пам’ятаєш, що вчора було?
- Мене трахнули.
Спартак знову продовжив.
- Ну це ще не доказано, бо там все мінялось.
- Господи Боже я ж не гей тепер.
Спартак знову продовжив.
- Ти шо ні. Я ж не гей.
- Шо взагалі вчора було?
Спартак знову продовжив.
- Ну ти вчора прийшов на день народження. Я точно початку не знаю, бо мене там не було, але твої друзі при допиті говорили «все було культурно». Та я сам в шоці ви і культурно, але будемо вважати, що їхні слова правда. Далі десь по середині святкування твого друга зловила білка і ви вирішили подзвонити в швидку, але вас перенаправили до психічної лікарні, а я в психлікарні чергування закінчував і приїхав до вас. Ну твого друга відпустило, а тебе взяло ти вирішив, що я стриптизер і маю станцювати тобі приватний танець. Ну і короче танцю не було, але сраки тепер в обох болять.
- А як я на трасі опинився?
Спартак задумався.
- Тут я тебе хотів запитати, бо коли проснуся ти втік і мені прийшлось відслідковувати тій телефон, бо твої друзі до мене приперлись і почали вважати, що ми зустрічаємось.
- А ми не зустрічаємось?
Спартак навіть не задумувався.
- Ми товариші для мене це принципово. Доречі ти пам’ятаєш, що сьогодні ми маємо познайомитись з твоїми батьками?
- Шо? – Женя дуже сильно здивувався.
Спартаку знову всерівно.
- Ти ж до Житомира поперся, як казали твої друзі, бо в ночі до мами подзвонив і сказав, що тепер ти не такий і будеш знайомити їх з свої психотерапевтом.
- Сука! – Женя сильно здивувався.
Далі буде….
Читайте в наступному розділі, як Женя знайомив Спартака з батьками і чому лисичка говорить уруру.
.
Спокійно(поки що)чекаю продовження💜💜💜