Початок.

– Матусю, а де моя робоча форма? – кричить на весь будинок дівчина – Мені вже на роботу потрібно виходити, а форму ніяк не можу знайти
– Ти як маленька. Я ж ще вчора сказала, що всі речі тепер висять на задньому дворі біля вишні. Чим ти слухала?
– Ну ти ж знаєш, що я не завжди тебе слухаю… – тихо сказала дівчина
– Що?
– А? А, нічого… Думки в слух. Боже! Уже майже 8-а година, мені потрібно терміново бігти на роботу, а то начальник знову зробить догану
Дівчина швидко зняла одяг, вдягла і вибігла з дому.
– Ну поїла б хоч… – сказала жінка

“- Ну знову я спізнююся. Чому саме сьогодні? Це якесь прокляття” – Воньон підійшла на зупинку
– Вибачте! Тітонько, а автобус давно поїхав?
– Хвилин 5 тому – сказала жінка
– От чорт! Спасибі велике…
“- Як же все бісить”

– Якого біса ти робиш у моєму кабінеті, якщо у твоєму відділі бардак, який потрібно терміново вирішити?! – Чан був розлючений, кричав на все горло на свого співробітника
– Але Пане Бан, ви ж самі повинні розуміти, що цю проблему повинні вирішити фахівці іншого відділу, адже це через них сталося…
Чан злісно подивився на дівчину і сказав:
– Геть із мого кабінету!
Співробітниця розплакалася і вибігла з кабінету.
– Та як можна було так безвідповідально ставитися до своєї роботи, ніби вони працюють за “спасибі”. Знову потрібно збирати всіх головних відділів і самому розв’язувати проблему, ніби в мене є на це час.
– Чан, я чула крики з твого кабінету… Щось сталося?
– Софі, давай ти будеш займатися своїми справами і не будеш вриватися в мій кабінет без стуку
– Гаразд, вибач. Але все ж таки, що сталося? – дівчина присіла в крісло навпроти і налаштувалася слухати чергову “порцію” претензій
– У відділі дизайну знову полетіла програма і багато клієнтів залишилися без свого замовлення в призначені терміни. Я ж тебе попереджав, щоб ти ходила і перевіряла все, чим вони займаються і перевірять програми. Що мені тепер сказати людям, які вже починають мені надзвонювати? Хто буде їм пояснювати, що наші люди не вміють вирішувати проблеми до того, як це стане масштабною проблемою для всієї кампанії?
Хлопець трохи заспокоївся і сів на своє місце.
– Кріс, проблему з відділом дизайну можна вирішити за два дні. Я не розумію, з чого ти взяв, що там масштабна проблема… Там усього лише потрібно встановити додаткову програму і все. Проблема є тільки в тому, що я давно тебе просила поміняти головного в цьому відділі, інакше нормальної роботи там не буде, – Софі говорила спокійно і гладила руку Чана…
Чан різко прибрав свою руку і встав із крісла.
– Клич у конференц-зал усіх головних і будемо розбиратися з усіма проблемами і знайди мені Чоніна.

– Я так рада, що ти допоміг мені. Якби не ти, то мене скоріше звільнили, і мені довелося б іти просити в людей, – каже Воньон своєму другові…
– Ти ж знаєш, що я не залишу тебе в біді – сказав Чонін – Якщо потрібна буде якась іще допомога, то обов’язково дзвони мені або моєму секретарю, номер у тебе є.
– Спасибі велике – дівчина міцно обійняла хлопця і на радощах забігла до закладу
– Ти набрид надзвонювати мені по сто разів за хвилину. Скоро буду – Чонін відповів на дзвінок

– Чонін, я забула в тебе шарфик у машині – говорила Воньон у слухавку телефону
– Чонін зараз зайнятий.
– Бан Ч… – дівчина повісила слухавку