Black swan

Ходять різні слухи про цей театр. Хтось розказує,що цей хлопець просто талановитий,просто повезло. Хтось вірить,що його талант використовує продюсер. Дехто вважає що це просто удача. А деякі,що він продав душу д’яволу ради сцени….в кожній з цих думок є доля правди.

Коли Чіміну сказали,що він не буде більше виступати в цьому театрі він не знав що робити. Адже це означає непонятно скільки часу без танців і театру. Та за цей час пошуків нового він може збожеволіти. Ці думки,спогади і люди….йому негайно потрібен театр щоб просто не зійти з розуму. Театр це єдине місце на планеті де він відчуває себе живим. Тільки там у нього ніби виростають крила і йому хочеться творити,жити….якщо не буде театру,не буде і життя

Колись все було не настільки жахливо. Навіть класно. Колись він був щасливий. У нього були друзі, сім’я і навіть дівчина. Це було спокійне і щасливе життя до моменту коли його мама вмерла….в якісь момент почалася чорна полоса,яка триває до тепер. Тато почав пити і бити його майже кожний день,друзі зрадили і пропали,а дівчина кинула. Все за що він би не брався не вдавалося,жага до життя з кожним днем потухала. Можливо якби не той чоловік він би вже не жив…в один день хлопець зустрів чоловіка який запропонував щастя, багатство,любов, популярність та що-небудь,що він забажає,тільки просив одне. Душу. Чімін довго не думав і погодився з словами

-якщо така,як моя підійде,то бери

-така як твоя,це яка?

-зломлена,ніби в крові вимазана…чорна

І попросив тільки одне,танець

Тільки в ньому він може бути щасливий і відчувати себе живим. Можливо це дар,хтось скаже. Але хлопець так не вважає…на жаль танець не може тривати вічність і рано чи пізно закінчується,а коли це стається він знов відчуває біль,сум,апатію,між тим побої…цю біль нічим не зупинити. Хіба що лезом на зап’ясті. Але він не може. Його тато завжди казав,що він занадто слабкий, занадто жіночний,що він просто нюня,яка ні на що не здатна

І можливо так зайшлися зірки,напевно це його доля а може він просто себе так вигорожує. Але хлопець не витримав. Одного “прекрасного” дня цей ЧОРНИЙ лебідь не витримав і вчинив самогубство

А щодо його душі….лишилося там ще щось світле і щасливе. Згадки про маму і театр

Коли хлопець помер всі ангели і демони були шоковані. Адже це не просто людина. Це був чорний лебідь який дуже хотів жити і творити,який просто хотів бути щасливими,який так довго старався але не витримав

І як говорять легенди,як тільки театр і танець пропав з його життя,пропало і життя….