Початок навчального року

Початком навчального року в розкладі значився четвер, двадцять четверте серпня, тому вечірнє тренування в середу вийшло трохи зім’ятим. Ніл зовсім забув, що перед початком семестру Лиси повинні відвідати університетського психотерапевта Бетсі Добсон. Ваймак розбив команду на пари і розподілив відвідування так, аби відсутність гравців не позначалася на тренуванні. Першу пару склали Метт і Ден, далі йшли Аарон з Кевіном, за ними — Сет та Елісон, потім Нікі та Ендрю. Ніл та Рене були останніми.

Тренер викликав їх з поля, як тільки повернулися Нікі та Ендрю. Міньярд чекав на Рене у внутрішній зоні, щоб вручити їй ключі від машини.

– Дякую, – посміхнулася Рене. – Я її берегтиму.

– Як мило, – простяг Ніл. – Тобто Кевіну керувати твоєю машиною не можна, а Рене залюбки?

– Я просто люблю говорити Кевіну «ні», – посміхнувся Ендрю. – Не змушуйте Бі чекати.

Ніл поспіхом переодягся у спортивний костюм для денного кардіотренування, дочекався Рене і вони нарешті залишили стадіон. Все літо Ніл намагався не залишатися з Рене Вокер наодинці, і ось тепер їм довелося удвох їхати через весь кампус до медичного центру. Щось із нею було не так. Ніл відчув це ще з першої зустрічі. Тому поїздка пройшла у незручній тиші, яку згодом заповнила спокійна музика з радіо.

***

Прийом у Бетсі Добсон пройшов у напруженій тиші. Ніл вважав за краще ігнорувати психолога до кінця сеансу. Бетсі справляла враження жінки доброзичливою, але аж ніяк не невинною. Погляд карих очей, спрямованих на Ніла з-під окулярів у тонкій оправі, був ясний і проникливий. Ніл не злюбив її з першої секунди – тому завзятий стан і неприязнь до всіх представників цієї професії. Та й як він взагалі міг любити таких людей?

Психологи – люди науки, які заперечують існування всього містичного, а коли стикаються з таким, намагаються знайти цьому наукове пояснення. Наприклад, сонний параліч. Досить поширене явище у людей. Якщо з наукового боку, це стан повного чи часткового паралічу м’язів, що виникає під час пробудження чи рідше під час засинання. У даному стані людина знерухомлена, не може говорити і не здатна відкрити очі, проте здатна контролювати рухи очима. У більшості людей, які відчувають цей стан, на сонний параліч накладаються сновидіння, будучи при цьому яскравими і часто неприємними. Тобто, ти бачиш страшні галюцинації.

Але що, якщо це все ж таки не галюцинації? Що, якщо ти несвідомо відчиняєш двері туди, куди тобі не варто лізти? Двері у світ духів. Але ти не готовий бачити те, що там є насправді, тому твоє тіло паралізовано. У світі нечисті теж відбуваються збої, тож таке цілком може трапитися.

Хоча самі люди також люблять лізти туди, куди їх не просять. Взяти за приклад усіх цих «ворожок», які готові за невеликі гроші нагадати тобі на все, що завгодно. Але вони завжди забувають, що беруть до рук предмет, просочений темною магією, а за неї завжди треба платити. Тому вони швидко вмирають. Система: береш – плати.

Ще одна річ, якою люблять балуватися смертні люди – це астрал. Одна з найнебезпечніших речей в окультизмі.

Астрал — це інший світ, тонший і від того, фізичного, де живуть звичайні люди. Кожна людина має сім тонких тіла: фізичне, ефірне, астральне, ментальне, каузальне, будхічне та атмічне. У фізичному тілі ви не зможете потрапити в астрал, тому що там сильно відрізняється обсяг світоустрою.

Щоб потрапити до астралу, потрібно вийти зі свого фізичного тіла, але при цьому залишитися з шістьма іншими тонкими тілами. У астралі існують деякі астральні сутності. В основному вони виглядають як істоти, не наділені фізичним тілом, тобто – духи. Мають свідомість, найчастіше примітивну. Це нижчі істоти, ніж люди і ще набагато нижчі відьом і демонів, але вони не перестають бути як для людей, так і для відьом дуже небезпечними. Якщо ви потрапляєте в астрал, ви є найголовнішою жертвою цих створінь.

Коли ви потрапляєте в астрал, ви можете просто звідти більше не повернутися, не зможете знайти вихід, а потім застрягти між світами. Також вас можуть не випустити, сутності можуть потягнути вас по той бік. Фізичне тіло залишиться у фізичному світі, але тебе там уже ніколи не буде. Незабаром твоя душа або повністю перестає існувати, або ти стаєш однією з цих сутностей.

Але це не рідкість, коли люди повертаються із цього світу. Щоправда, ви можете повернутись не одні. З вами можуть прийти ті самі сутності. А вони будуть дуже раді потрапити до людського світу. Адже тут стільки їжі для них. Астральні сутності мають здатність впроваджуватися в енергетичне тіло людини та харчуватися її енергією. Як правило, сутності не приходять до людини просто так. Для приходу та підключення сутності до енергетики людини має бути причина – це може бути певна життєва проблема, вчинок, подія, негативні думки чи переконання. «Підключившись» до людини, сутність далі може впливати на людину, її думки, вчинки, поведінку і навіть фізичне здоров’я.

Тож не варто грати з такими речами. Навіть сам правитель пекла забороняє відьмам та демонам подорожувати туди. Є шанс, що ці сутності висмокчуть усю силу з відьми, а то й уб’ють. Навіть Ніл з відсутністю інстинкту самозбереження волів би не потрапляти туди (мабуть він у нього все ж таки є). Але, звичайно, є й порушники, які надто допитливі, щоб утриматися і не зазирнути туди. Найчастіше після астралу відьми, які повернулися, більше не були тими, ким були до нього. Вони божеволіли і зрештою розривали себе на частини. Безліч відьом взагалі не вибиралися звідти.

Так от, психологи завжди знайдуть наукову причину, ніж повірять у те, що пацієнт дійсно бачив або робив щось надзвичайне. Хоча так переважно роблять більшість людей. Тому до кінця сеансу з мозкоправом Ніл зберігав напружену тишу, сподіваючись стерти з обличчя Бетсі посмішку та розслабленість. А коли він зрозумів, що така тактика не спрацює, почав грати зі світлом і рухати предмети, намагаючись налякати милу жінку. Мабуть, мати давно вже вбила б його за необережність і зловживання силою, але, на щастя, вона мертва. О, Ніл знав, що скоро дограється і хтось його розкриє. Але ж це буде не зараз? Тож він швиденько забив на ідею припинити.

Бі відразу ж списала все на проблему з електрикою та протяг, а невдовзі зовсім перестала звертати увагу. Ну ось що за жінка, га? У результаті Ніл все ж таки припинив спроби вивести Бетсі на негативні емоції і час прийому, що залишився, сидів у тиші.

***

Їхнє повернення на стадіон послужило сигналом до перерви на обід. Лиси перекусили прямо на трибунах, поділившись на кілька груп. Залишилася майже година на відпочинок і перетравлення їжі, а потім на них чекало виснажнувальне двохгодинне кардіотренування. Зазвичай вони тренувалися до самої вечері, але оскільки завтра стартував навчальний рік, Ваймак відпустив усіх раніше.

Ніл вийшов із душу останнім і виявив, що в кімнаті відпочинку чекають лише на нього. Він зайняв своє звичне місце, міркуючи, навіщо їх усіх тут зібрали. Ніл оглянув кімнату. Схоже інших такий несподіваний збір зовсім не хвилював. Ендрю взагалі дрих, як убитий, хоча якихось п’ять хвилин тому ще не спав. Ну воно і ясно, весь тиждень він переносив прийом своїх пігулок, намагаючись пристосуватися до нового режиму і, мабуть, його організм перебудувався, і час від часу Міньярд тупо вирубався. Нілу навіть стало його трохи шкода, але потім він згадав, що лише кілька тижнів тому той намагався накачати його наркотою і почуття жалю в мить зникло.

– Слухайте сюди, засранці. – Ваймак клацнув пальцями, привертаючи увагу команди. – Із завтрашнього дня починається навчання, а отже, змінюється і час тренувань. Вранці о шостій годині ми зустрічаємося в залі; з п’ятнадцяти нуль-нуль тренуємось на стадіоні. Ваш розклад я бачив, усі все чудово встигають, тому запізнень я не зазнаю. Це зрозуміло?

– Так, тренере, – хором підтвердили Лиси.

– В університеті ви тепер не самі, – вів далі Ваймак, – усі факультети збираються. Відповідно доведеться уживатися з великою кількістю народу. Штат поліції кампусу збільшено вдвічі, але на неї особливо не розраховуйте. Не робіть дурниць, будьте пильні. Якщо хтось намагається до вас причепитися, кличте на допомогу. Якщо почнуть липнути репортери, відповідайте, що не маєте права надавати коментарі до суботнього шоу Кеті.

– Кеті? – перепитала Ден.

– Кеті Фердінанд. – Ваймак ковзнув поглядом з недоумкуватого обличчя Даніель і роздратовано кинув Кевіну, – Ти що, їм не сказав?

– Не було приводу, – буркнув Кевін.

– Ви про ранкове шоу з Кеті Фердінанд? – здогадався Метт.

– Саме так, – кивнув Ваймак.

Кеті Фердінанд. Навіжена інтерв’юерка, що не знає кордонів. Що ж, це не дуже добре.

– Час, зрештою, про себе нагадати. Плюс це частина угоди з Чаком та комітетом. Кевін обрав Кеті, тому що вона погодилася почекати, доки ми відіграємо перший матч. Тож у суботу вранці дружно їдемо до Рейлі на ексклюзивне перше інтерв’ю.

– Вона, мабуть, знепритомніла від щастя, коли ти сказав «так», – дивлячись на Кевіна, посміхнувся Метт. – Ти взагалі коли востаннє з’являвся на публіці?

– Четвертого грудня, – похмуро відповів Дей.

– Чого ж ви раніше не сказали? – Здивувалася Ден.

– Мабуть, бо королева Кевін Дей не вважала за потрібне сказати таке звичайним холопам. – насміхався Ніл. – Ну нічого, ми ж прислуга, ми знову потерпимо і пробачимо великої королеві її вчинок.

– Заткнися, Джостен. – прошипів Кевін, поки решта команди тихо реготала, виводячи Дея ще сильніше.

– У такому разі, я встану раніше, аби погледіти, – Ден взяла телефон в руки, забиваючи нагадування.

– Краще їдь у студію разом із нами, – запропонував Ваймак, проігнорувавши похмурий погляд, посланий йому Кевіном. – Кеті запросила на передачу всю команду, обіцяла посадити нас у перший ряд. У будь-якому випадку, їдемо автобусом, так що місць вистачить.

– Ти хотів, щоб ми залишилися вдома? – Запитала Рене у Кевіна.

– Та байдуже, – знизав плечима той.

– Ну, звичайно, він хотів, – усміхнувся Джостен. – А раптом ми, зграя «аборигенів», приїдемо та зруйнуємо його образ любчика. Ну чи він просто не хоче, щоб ви дізналися, яким він може бути для камер. Ви уявляєте, що буде, якщо його фанати побачать справжнього Дея?

– Джостене, припини глузувати з Кевіна. – відрізав Ваймак. – Правила спеціально для тебе, як найголовнішому аборигенчику. У п’ятницю вранці комітет оприлюднить інформацію про твій перехід і поки не вляжеться галас, від мене ні на крок.

– Але я сам можу подбати про себе.

– Я, звичайно, страшно за тебе гордий, але тепер твоя справа – грати, а піклуватися про тебе будемо ми з Еббі. Будь ласкавий, розберися з пріоритетами. – Ваймак трохи помовчав, а потім задоволено кивнув і подивився на команду. – Запитання, пропозиції, прохання? Ні? Добре, тоді забирайтеся. Всім як слід виспатися! Кевін, розбуди цього ненормального, тільки обережно, а то самому прилетить у бубон. Не вистачало ще, щоб ти з’явився на перший урок із фінгалом.

– Я розбужу. – сказав Нікі і вже почав було тягнути руку, але Ніл зупинив його.

– Стривай, давай краще я.

– Минулого разу ти вже отримав в дихалку від нього, – нагадав Аарон.

– Ну, я ж тоді не знав, що він лякається, коли його так будиш. І взагалі, ти мене підставив!

Ніл підійшов до сплячого Ендрю і клацнув пальцями неподалік його вуха.

– Гей, підйом, спляча красуня.

Ендрю, який мирно проспав усі збори, миттю схопився на ноги. Однак удару не було, вже прогрес.

– Ну ось бачите, – Ніл глянув на трохи здивовані обличчя співкомандників. – Нічого не трапилося. Щоправда, варто ще трохи попрацювати над менш різкою реакцією.

– Збори закінчені, пішли, – сказав Кевін.

Ендрю обвів поглядом приміщення та товаришів по команді.

– Я пропустив усі розмови, – констатував він.

– Кевін потім тобі перекаже, – сухо озвався Ваймак. – Валіть, доки я не змусив вас пробігти ще з десяток кіл.

Лисів як вітром здуло.

***

Офіційно, п’ятниця стала найгіршим днем для Нілу цього року. Жвава атмосфера четверга і близько не могла зрівнятися з лихоманкою, яка захлеснула університет у п’ятницю. Все було таким яскравим, таким помаранчевим. На кожному стовпі висіли якісь плакати та стрічки. Все це нагадувало Нілу цирк.

Всюди огидні затори: величезні натовпи глядачів стікалися до університету у ці вихідні, щоби одну за одною побачити стартові ігри сезону. На перемогу у першому матчі ніхто з Лісів не сподівався: проти них грав давній суперник, університет Брекенріджа. До переходу «Воронів» команда Брекенріджа вважалася найбільшою та титулованою у всьому окрузі. Футбольна команда Пальметто, на щастя, мала набагато більше шансів на успіх. Злити відразу обидва матчі-відкриття було б зовсім прикро.

Йому і без того було нудно, адже зранку довелося вдягнути джерсі з емблемою «Лисів». У будь-якій аудиторії поява Нілу викликала ажіотаж. Найбільше йому хотілося змитися і до початку гри не висовувати носа з «Лисої вежі», але спортсменам не дозволялося пропускати заняття без довідки від лікаря. Представник спортивного комітету весь день заглядав у вікна кабінетів, рахуючи студентів по головах, і про прогул Ніла насамперед доповіли б Ваймаку.

На щастя, Лиси передбачали такі труднощі Нілу, тому, коли Джостен вийшов із кабінету іспанського, біля дверей на нього вже чекав Метт. Він люб’язно провів Ніла в наступну аудиторію. Всі наступні лекції його по черзі супроводжували старші Лиси, за що Ніл був їм дуже вдячний.

Після математики Рене проводила його на історію, обережно обійшовши групу черлідерок, які занадто пізно помітили, як повз них промайнула «лисяча» форма. Далі шефство над Нілом перейшло до Елісон. У неї видалося вікно, і вона разом із Сетом потягла його обідати.

Ніл вперше залишався наодинці з цією недо-парочкою, але все пройшло набагато краще, ніж він очікував. Мабуть, Сет та Елісон зараз перебували у своїй мирній фазі. Здебільшого вони спілкувалися між собою і лише зрідка зверталися до нього.

– Ну? – Запитала Рейнолдс, вирвавши Ніла з роздумів. – З ким підеш?

За їжею Сет та Елісон тільки й говорили про бенкет на честь відкриття сезону ексі, куди запрошувалися усі команди південно-східного округу, зокрема «Ворони». Взагалі, Ніл на бенкет не збирався, але розумів, що відмазатися не вийде.

– Ні з ким, – відповів він.

– Не тупи, – сказала Елісон. – Подружка знайшлася навіть для чудовиська.

Несподівано. Втім, вгадати, хто вона, не складало труднощів.

– Рене?

– Вона його ще не запрошувала, але незабаром запросить.–— Розламавши коржик на шматочки, Елісон почала мачати їх у залишки салатної заправки. – Ставки ми робимо тільки на те, чи погодиться він чи ні. Куш набирається пристойний, тож, якщо хочеш брати участь, поспішай.

Ніл похитав головою. Така ставка його не дуже приваблювала.

А розмова про бенкет все тривала. Елісон навіть встигла розповісти про “типу дівчину” Аарона, яку він ховає від Ендрю. Потім розмова плавно перейшла саме на Ендрю, що було не дивно. Старшокурсники завжди любили обговорювати його. Так Ніл дізнався про те, що Міньярд, виявляється, приймає пігулки під час матчів інакше, підлаштовуючи під початок матчу, а потім пропускає ту, яку має випити за півгодини до стартового свистка, і стоїть на воротах весь перший тайм. Насправді, незважаючи на неприязнь, Ніл все ж таки трохи поважав Ендрю. Розповіли також про його синдром відміни.

Матч у результаті вони, як і передбачалося, програли. Але це не сильно засмутило Лисів, а скоріше навпаки, підняло їхній дух. Зрештою, сезон тільки розпочався, і до кінця жовтня вони ще зможуть підтягнутися.