Початок навчального року

– І треба було приходити на цю зустріч із вчителями? Всі і так знають, що завтра початок навчального року, у чому і з чим треба приходити. Навіщо гаяти час зараз?
Мелфой був дуже знервований.

– Годі, Драко, спокійніше. Ви – випускний клас, завтра ваш останній перший дзвоник. Зараз завуч дасть нам план заходу і ми почнемо підготовку, – сказала викладач географії Макґонеґел таким тоном, наче пояснювала це трирічній дитині.
Для Драко це не звучало переконливо. Він занервував ще більше та почервонів.
– Підготовку? – закипів він. – Та що…
– Заспокойтеся, Мелфой.

До компанії наближався вчитель фізики, Снейп.
– Що тут трапилося, Мінерва? – діловим тоном спитав він.
– Северусе, мій клас випускний…
– Яка новина, – процідив чоловік.
– Ні… так… в сенсі… – мимрила Макґонеґел, втративши хід думок та почуваючись розгубленою через раптову появу Снейпа.
– Ох, Северусе, ну що тут не зрозуміло? – хвилюючись, промовила вона. – Будуть люди з Міністерства, ми повинні підготувати їм зустріч. Це випускний клас, найкращий, ось ми й обрали їх…
– Ви ще й обрали їх чергомиви на наступному тижні. А післязавтра в них 2 уроки поспіль у мене. І я сподіваюся побачити у своєму кабінеті повний клас.
– Але ж Северусе…

. . .

– Чому я не спостерігаю в своєму кабінеті клас у повному зборі?
Снейп був розлючений. Його очі виблискували а погляд перебігав з однієї наляканої дитини на іншу.
– Поттер чергує у їдальні, – промимрив тоненьким голоском Візлі.
Вчитель навіть не поглянув на нього.
– А я тут до чого? – каркнув він. – В мене урок а інше не має значення!
Він швидко піднявся із свого крісла, пройшов мід рядами, оглянув учнів і знову повернувся за свій стіл.

– Отже, ідемо по списку.
– Аббот, Ханна.
– Вона чергує в учительській, – сказала, сидячи за першою партою, прямісінько перед самим вчительським столом, Парваті Патіл.
– Отже ставлю “Н”, – холодно промовив Снейп.
– Але ж вона є сьогодні! – спробувала заперечити Парваті.
– Тихо! – грюкнув рукою по столу Снейп. – На моєму уроці вона є?
Дівчина захитала головою.
– Ось так.Тому “Н”. А кожна “Н” відпрацьовується у мене окремо. Усім зрозуміло?
Діти закивали.
– Люблю кмітливих дітей. Не дарма ваш клас так нахвалюють. Ідемо далі. Браун, Лаванда.
Тиша.
– Що, також в учительській?
Знову відповіла Парваті:
– Так.
– Ну це взагалі нікуди не лізе! – голосно промовив Снейп. – Чим займаються там вчителі, що їм потрібні помічники? Вчителі на уроках, ось як я. Що у вчительській робити учням? – його голос затихав и поступово перейшов на шепіт.
– Добре-добре, з цим ми розберемося. Особисто з директором, – бубонів собі під носа вчитель, вдивляючись у список в журналі.

– Грейнджер, Герміона! – вигукнув він.
– Чергує з Поттером в їдальні, – ледве чутно промовив Рон.
– Ну майже домові ельфи. Усім “Н”, і не олівцем, а ручкою, і будуть мені потім відпрацьовувати. – бурчав Снейп.

– Лонгботтом!
– Він чергує на головному вході, – сказав Сімус Фінніган.
Снейп здивовано витріщився на нього.
– Оце так знайшли сек’юріті.

Хтось гигикнув.
Снейп витягнув шию, заглядаючи на останні парти.
– Що смішного? Те, що вчитель не може провести нормально урок, тому що учні виконують обов’язки обслуговуючого персоналу школи, це вам смішно?

Він знову піднявся з-за столу і почав ходити по кабінету.

– Так, з іншими прогульниками розберемося пізніше. Отже, Уізлі, перекажи мені передмову до підручника.

Візлі почервонів.
Всі погляди спрямувалися на нього.
– У мене ця сторінка вирвана, – пробубонів він.
– Встати, коли вчитель викликає відповідати! – гаркнув Снейп.
Рон швидко піднявся.
– Відповідай.
Снейп розвернувся лицем до класу і свердлив поглядом нещасного Рона.
Рон стояв, безмовно благаючи своїх однокласників про допомогу.
– У мене в підручнику нема цієї сторінки, я не зміг прочитати передмову. Ось, дивіться.
Він узяв підручник тремтячими руками та перегорнув сторінки, нервуючи і намагаючись виправдатись.
– Нема декількох сторінок на початку, нема змісту, всередині сторінки порвані, і взагалі, подивіться, цей підручник явно хтось гриз.

Снейп примружився.
– Ага, як граніт науки. Це що, я згвалтував твій підручник? Ти повинен був прочитати передмову і перший розділ та знати все слово в слово! – він починав закипати. – Ставлю два. На наступний урок раджу виправити цю оцінку. Сідай.

Рон, пониклий, опустився на свій стілець.

– Хто хоче розказати передмову?
Замаячили декілька рук. А точніше три. Ерні Макміллана, Драко Мелфоя та Падми Патіл.
Снейп жестом вказав на Падму.
Вона швидко почала і майже слово в слово переказала передмову. Не довго слухаючи, Снейп звелів їй зупинитися і викликав Мелфоя продовжити. Він переказав не так чітко та з передмови одразу перейшов до першого розділу.

Снейпу сподобалася розповідь Драко. У Драко був нахил до фізикиі він був улюбленцем вчителя.
– Достатньо, Драко. Ти мене, як завжди, дуже порадував, – майже промурчав Снейп. – Макміллан, Ви, здається, також бажали виступити. Прошу.

Почервонівший Ерні додав інформації до сказаного раніше Мелфоєм.
Снейп виставив оцінки тим, хто відповів та відмітки про відсутність тим, кого не було на уроці.

– Передайте іншим, що на наступний урок від них, у вигляді відпрацювання, я очікую по Снікерсу та двадцять віджимань.
По класу пішли смішки.
– А дівчата? – спитав Дін Томас.
– Що – дівчата? – не зрозумів вчитель.
– Їм також віджиматися? – уточнив Дін.
– Принесуть по Снікерсу, а там подивимося. Зараз перерва, а на наступному уроці розбираємо нову тему. Геть з класу усі!

. . .

Перерва була веселою у всіх. Снейп попрямувавдо класного керівника, Макґонеґел, з’ясовувати ситуацію, яка склалася. Макґонеґел була “дуже рада” бачити Снейпа у себе в кабінеті, адже у неї своїх справ було вдосталь. Учні, які не були звільнені від уроків чергуванням у їдальні, вчительській на дверях або медпункті, та які відвідували уроки, чергували на перервах та слідкували за порядком у коридорах. Щоб ніхто не бігав, не галасував і взагалі не робив ніяких дурниць. В теорії. На практиці все було зовсім інакше.

У кращому випадку пара чергових стояла і не звертала уваги на гармидер у коридорі. В гіршому випадку вони самі приймали в гармидері участь.
Директор, який патрулював школу із блаженною посмішкою на обличчі, побачивши цей безлад швидко розганяв хуліганів, кидаючі докірливі погляди Макгонагалл та хитаючи головою.

– А хто дав цим ідіотам звання кращого класу? – спитав Снейп учительки історії, Трелоні, після того, як Макґонеґел, нехтуючи Снейповими докорами пішла перевіряти інші коридори.
– Мабуть, така в нас школа, якщо вони вважаються кращими.
– Давно пора звалювати звідсіля. Албус не підвищує платню, діти з кожним роком все тупіше та тупіше, нормальних умов для роботи просто немає.

– Ну що Ви, Северусе, ідемо в мою підсобку, я вас пирогом пригощу.
Снейп, блиснувши поглядом, кровожерливо посміхнувся.
– Якщо цей пиріг такий смачний, як і минулого разу…
Сибілла вибалушила очі і змовницьки прошепотіла:
– Клич Синістру. Я бачила, в неї щойно закипів чайник. Ще є 5 хвилин перерви, встигнемо!