Похмура погода

У Настусі була одна проблема, восени, вона завжди впадала в щось типу “осінньої депресії”. В цю пору року настрій був пригноблений, вона вважала, що ні нащо не здатна і  жити зовсім не хотілось. Навіть зараз вона сиділа за столом в кухні, а її сльози падали в вже холодну каву, яка б мала їй підняти настрій поруч стояло тістечко, але це нічого не змінювало.

У її хлопця Віталіка, теж була проблема. Він не знав що з цим робити. Він ніколи не вмів заспокоювати людей, і всі його спроби були невдалі, як от наприклад та сама кава з тістечком. Вона звісно, що казала, що він у цьому невинен, що такий стан настає і приходить сам собою, але він завжди почувався виним, ця атмосфера в їх крихітній квартирці пригноблювала.  І це буде наступна його спроба їй його підняти, не остання, а наступна, просто якщо це не спрацює він не знає що робити.

Віталій не довго стояв під дверима на кухні, але скільки б це не тривало, цього було недостатньо, що б зважити всі за та проти. Чи він дійсно прагне допомогти, чи просто хоче скористатись зі стану дівчини. Але очі бояться, а руки роблять. То ж двері відкриваються, і хлопець заходить тримаючи одну руку за спиною. Надто очевидно, що в ній букет, але головний сюрприз схований всередині і це не квітка.

Настуся навіть не дивиться на нього, її очі втупились в стіл, хоч вона розуміє, що на кухні тепер не сама.

Біля її руки лежить чималий букет.

-Може, хоч подивишся?

І дівчина підкоряється, вона хоче, що б Віталій думав, ніби може підняти їй настрій, але вона не вміла брехати.

Ось вона бере букетик, і її перекидають через плече і несуть, як мішок з картоплею. А далі так само кидають на ліжко.

Віталій вже зверху, але нічого не робить, він чекає, чекає відмови. Вона ж має, якось на це реагувати. Вона дивиться йому в очі мов крихітне звірятко в останні секунди життя на хижака- заворожено.

Гаразд, вирішує хлопець і цілує, його руки на її зігнутих колінах, лиш для того, що б розсунути їх, і рушити далі. Впертися в її таз своїм.

І вона почала йому відповідати на поцілунок. Його руки на її ляшках. Грубі джинси обтяжують її прекрасні ноги, але заважають відчувати м’якість її шкіри, тому скоро він їх зніме, якою б сексуальною вона в них не була. Далі груди, він грубий. Сильно стискає, не жаліє, Вона терпить, бо з цього моменту відчула, що мокра. Стогне чи то від болю чи то від задоволення, вона сама ще не розуміє. Тепер він хоче їх бачити, а для цього треба зняти картату сорочку, футболку та лівчик. З сорочкою легко, вона не була застігнута на ґудзики, футболка швидко проходить через голову. Тепер лівчик, картатий червоно-чорний, як і сорочка. Гарний, сильно стискає їй груди.

Ні, він трахне її в ньому. Але не зараз. Хай руки, ще погуляють по її тілу. Настуся сама намагається, позбутись б’юзгалтера і за це буде покарана. Віталій бере її обидві руки в одну свою та притискає до ліжка.

-Ти ж, не подивилась, що у букетику,- його голос став грайливим. Хлопець був розчарований, що його подарунок, не викликав цікавості в партнерки, а дарма.

Серед червоних троянд, був батожок, невеличкий саме такий, що б сховати його в них.

Кілька секунд він просто тримає його в руці, чекає на відмову, але Настя дивиться на це з цікавістю.

-Я тобі забороняю, знімати, з себе хоч щось без дозволу

Перший удар по руках, трохи вище зап’ястя на них порізи від леза. Його дівчинка не рідко заглушує внутрішній біль зовнішнім.

-Я тобі забороняю різати вени.

Тепер удар нижче він свистить у повітрі,  кінчики вусиків батога кінцями своїх торкаютьстья плечей.

Вона мокрішає, ще дужче, хоче стискати своїми бедрами його таз. Але наступний удар, по правій ляшсі. Тепер удари дзвінкі, чуються, ще до того, як відчуваються. Солодке очікування. Удар другий, але вже по лівій, по правій, і знов лівій.

Тепер штанці треба зняти і оцінити свою роботу. Можливо груба тканина, трохи пом’якшувала удари, але сліди всеодно лишись. Віталій задоволений своєю роботою. Але це не все тепер він б’є по ногам, які і так палають. В одній руці батіг а інша пестить її чорні трусики. Вона мокра і він задоволений. Б’є на ній не лишається вільного місця. Все червоне та палає. Він б з задоволенням приклав би до цього руку, але йому подобається  чути батіг коли замахується.

І тут чоловіка осяєю ідея і він кидає свою партнерку, а сам лізе до шухляди. До дівчини він повертається не з пустими руками, в його руках змазка. Натяк на анал, про, який вони говорили в літку, й вона наче була не проти, але з того часу вони про це не згадували.

Тепер стрибає на ліжко, що б цілувати шию, та зняти трусики. Далі треба змастити. Спочатку вхід, потім палець.  Перший раз входить важко, середовище намагається виштовхати його, то ж трохи промучивши партнерку він змінює тактику. Виходить на зовні, що б масувати вхід. Його губи досі на її шиї, в роті смак крові, він сподівається, що коли відпустить її то там буде великий багряний засос.

Анастасія стогне, сидячи на колінах у партнера, Тепер треба його трохи подражнити і вона спускає шлейку, свого лівчика, покарання настає миттєво, вона відчуває, що палець увійшов весь. Вона не проти аналу, але зараз їй хочеться, що б увійшли в піхву, вона вже така мокра. Тепер його присутність на її шиї відчувається інакше. Він кусає і в ній тепер два пальці. Вільно ковзають, а коли входить третій її середовище звужується, але він продовжує, їй гаряче, чи боляче. Вона знов не розуміє.

А тепер Настя відчуває в собі порожнечу, її середовище ще має в собі відголоски пальців коханого, але їх вже нема.

Тепер Віталік дістає батожок та змащує його. Дівчину перевертають на спину. Вона сама вирішує зігнути ноги та вигнути спину. Предмет штучного походження, інакший за відчуттями, за пальці, холодніший, та програє по всіх параметрах. Віталій тримає його саме там де починаються вусики, а інший кінець входить в неї. Сильний напір на початку, її середовище не хоче його пускати, але мусить коритись, як і його господарка. Під напором він входить повільно, але помітно допоки ззовні не лишаються вусики.

А далі він перевертає її на спину та влягається між ноги. Вони палко цілуються в місіонерській позі, вона пустила свої руки по його спині, а він по її ногам. Анастасія, вже розуміє, що відчуває біль, але не хоче це припиняти. Той біль ще не перейшов до нестерпного. А вона так любить саме нестерпний, і кожен раз він має бути  все більший і більший, як при спробах самогубства.

Одна з них могла б бути вдалою, як би  Віталік, не прийшов з роботи трохи раніше, тому тепер на її шиї синці від тієї самої мотузки. Її коханий цілує та кусає саме туди. Як це романтично. Він намагається клеймо смерті перебити, позначками кохання.

Його ремінь треться об її голу шкіру, а його щетина, вже встигла напекти їй личко. А далі він її відштовхує, і не просто для того що б змінити позу.

Стає з ліжка та знімає штани, а вона голими коліньми на підлозі з цього і почнеться мін’єт. Перший контакт язика з членом максимально лагідний, вона облизує голівку, потім проводить язиком по всьому члену та зупиняється біля яєчок. А тут вона спиняється, що б лишити всю свою ніжність. Бере в рот одне, а другим грається, всосує та відпускає, облизує. Віталій бере її  за волосся та показує, що б вона верталась до голівки. Дівчина бере її в рот, а далі її вже жорстко трахають.

Через різкі рухи, батожок почав виходити на зовні і цим забирає всю її увагу. З закритими очима, для того, що б краще відчути, вона чекає, коли ж, ця штука вийде на зовні. А тепер вона відчуває, біля свого обличчя, щось холодне, та тверде. Це дзеркало, що притискають їй до щоки. Вона б мала на себе глянути, але притискають так щільно, що це не можливо. Притискають так щільно, що вже страшно чи не лусне воно. А як лусне? Страшно, вона ніколи не різала собі обличчя. І тут її руки впираються в його волохаті ного. “Годі”

Далі повертаються на ліжко. Він демонстративно перед нею дістає презерватив та вмощуються ззаду. Вони зроблять це раком.

Що ж вхід лишився лише один, але перші рази дуже повільні, він зосереджений на батожку, що значно виліз з неї. Треба його запхати назад. Акуратно та спокійно запхати голівку в піхву, та пропхати батожок трішечки назад, тепер ще, а тепер впхати його увесь. Ручка предмету впирається йому, трохи вище члену, і він прагне повернути її на місце без рук. Так третій поштовх, і у неї не лишилось вільних отворів. Це дуже відчувається, всередині гаряче та боляче, її середовище знов пручається і кориться одночасно. Але тепер ще й приємно. Її квітка вже така мокра, у члену жодних проблем в пересувані. Темп, ще повільний у дівчини нова ідея в голові. Наче ненароком поставити руку на дзеркало і спертися на неї. Коли темп пришвидшується, воно б’ється. План на половину виконано. Тепер треба поставити лікті на ліжко. Є!

Коли все закінчується Віталій знімає презирватив та повертається до коханої. У цієї суки знов розрізані вени і ліжко в крові та склі. Порізи не глибокі, бо це не смуток, а провокація. Вона витягла язик.

І як же він реагуватиме ?

Нічого сексуального він в цьому не бачить, то ж перше про що він подумав це аптечка. Вони витрушують ковдру на якій увесь їхній безлад і влягаються під неї.

-Ти ж так і не подивилась у букетик.

-А там, що ще щось є,- тепер її цікавість справжня.

Всередині невеличка мила листівочка з натписом “З річницею” і милий віршик нижче.

-Ой, дякую- і вона його лагідно обіймає.

Віталій знов розчарований, вона геть не пам’ятає про їх річницю. Вона не сьогодні.