Поспіши!

Поспіши

.

Розмовляє барвистим поспіхом

І слова підбирає швидко.

Зазирнув у зелені очі –

А в них книга напіввідкрита.

Напівчитана, напівстерта.

А обкладинка хоч знайома,

Та здається, що наче сквітла

Помаранчевою листвою.

Жваві бісики там гарцюють,

Швидко-швидко, неначе знають:

Небагато лишилося світла,

Дуже мало зосталося часу.

Поспіши розказати, мила,

Що ми коштуємо для Тебе.

Бо вже знаємо – наші крила

Саме Ти підняла до Неба!

(18.05.18//26)