Поміч долі або “Як попри все допомогти подрузі”

Уже який день Воньон допомагала батькам у сімейному магазині і паралельно вона ходила допомагати сусідці з дітьми за що їй платили.
Було важко і дівчина дуже втомлювалася. Іноді їй здавалося, що більше не зможе витримати і дня в колі сім’ї та з дітьми, але вона розуміла, що іншого виходу в неї немає. Воньон з маленького району і з сім’ї із середнім доходом, саме тому вона не змогла вступити до університету, адже в її сім’ї не було можливості дозволити собі цього. За балами вона теж не дотягнула до бюджету. Залишалося лише працювати і відкладати на навчання.
– Я розумію, що ти дуже втомлюєшся, але це не привід цілу годину сидіти в коморі і дивитися в телефон – сказала жінка
– Матусю, можна я трохи тут посиджу… У мене так живіт болить, що я просто ходити не можу, не те, що носити щось
– Я взагалі прийшла сказати, що приїхав твій друг. Ну той, багатенький хлопець, як його…
– Чонін?
– Ну, напевно. Тож давай виходь звідси, а то місцеві його розірвуть зараз і так, можете швидко піти з району, щоб потім чутки не пішли…
– Добре…

Воньон сяк-так підвелася з підлоги і пішла в зал. Він був сповнений покупців, що вона не відразу побачила свого друга.
– Нам потрібно терміново звідси піти, поки ніхто не побачив – сказала дівчина і швидко вийшла з магазину, взявши Чоніна під руку
– Нас уже побачило пів району… Ти серйозно? – хлопець дуже здивувався
– Навіщо ти приїхав? Щось сталося?
– Я довго думав над твоєю ситуацією і говорив із батьком. Може ти хочеш перейти на більш надійну роботу? У другому офісі кампанії батька йде набір співробітників, тільки там потрібно пройти співбесіду і написати резюме. Я розумію, що ти не вчилася ніде, але я думаю, що батько вирішить цю проблему… Від тебе вимагається просто добре виконувати свою роботу й іноді приїжджати до батька, щоб віддати звіти…
– Мені приємно, що ти хочеш мені допомогти, але мені якось не по собі буде працювати з твоїм батьком, знаючи, що він будь-якої миті може нагадати, через кого я працюю… Пробач, що так сказала, – дівчина відвернулася і трохи відійшла…
– Я обіцяю, що такого не буде. Ти можеш просто спробувати, а потім вирішити, хочеш ти працювати там чи ні. Ніхто тебе там тримати не буде, тим більше, я весь час буду поруч
– Чонін, а Чан приходитиме туди?
– Він дуже рідко туди приходить, якщо що, я можу тебе попереджати, коли в нього в планах буде приїхати
– Коли потрібно надіслати резюме і прийти на співбесіду?
– Резюме можеш надіслати сьогодні або завтра, а прийти можеш у понеділок
– Добре, я прийду
“- Вибач, Воньон… Я хотів тобі допомогти”, – подумав  Чонін – Ось і чудово. Я тепер спокійний і можу йти. Ти чудова дівчина, Воньон

Часом раніше. У кабінеті батька.
– Батьку, можна зайти?
– Якщо в тебе щось важливе, то можна, а якщо як завжди, то можеш усе передати секретареві
– Пам’ятаєш Воньон?
– Твоя подруга, яка з Крісом тоді була? Звісно пам’ятаю, вона тоді дуже добре постаралася розб…
– Так, батьку, ця сама Воньон, але те, що ти кажеш, залишилося в минулому. Зараз їй потрібна допомога, і я вирішив, що ми зможемо їй допомогти
– Про яку допомогу йдеться? Синку, знову ти зі своїм добрим серцем
– Вона пішла зі своєї роботи в кафе, бо до неї домагався начальник, зараз вона працює в сімейному магазинчику і допомагає сусідці з дитиною
– Домагання з боку начальства – це звичайно погано, але ти добре подумав? – запитав чоловік
– Тату, ти ж знаєш, що я все обмірковую. Я хочу їй допомогти – Чонін сів на крісло і вдихнув – Тим більше, ти знаєш, що вона не просто подруга мені
– Синку, у мене для цього буде умова, на яку ти не погодишся, можливо, але ти маєш зробити так, щоб уся кампанія думала, що Воньон не просто тобі подруга…
– Це дуже дивна умова, і я не зовсім тебе розумію, точніше не розумію хід твоїх думок і твоєї ідеї. Поясни, будь ласка
– Розумієш, це вся справа в тому, що скаут люди. Я ж просто так не зможу її прийняти на роботу. Що ж скажуть конкуренти? А вони скажуть, що в мою кампанію можна потрапити, просто будучи подругою мого сина або моєї
– Ну, а так скажуть, що взяли її тільки через те, що між нами щось є…
– А так ми можемо сказати, що вона частина нашої сім’ї і вона просто помічниця твоя, і всі питання підуть
– Це дуже нерозумно, і я не думаю, що Воньон на це погодиться, –  Чонін уже майже вийшов із кабінету
– Нічого їй не потрібно говорити. Просто при всіх роби вигляд, що між вами не просто дружба
Чоніну здалася ця ідея дуже безглуздою, але він не можу нічого сказати проти, бо батько не погодиться на прийняття Воньон на роботу.