Полуниця та квітки

Після перемоги над Яхве та його “Штернрітеррами” минуло три місяці, за цей час “Суспільство Душ” зуміло трохи відновити сейрейтей та територію самого “Готей 13” Оскільки відбудова цілих районів, справа дуже складна, і потребуе дуже багато єнергії, Ічіго вирішив залишитися у “Готеї” щоб допомагати з різними справами.

Перше чим він зайнявся, було прибирання тіл як мертвих Сініґамі так й мертвих Квінсі а також розчищення завалів після битв.

Хоч ця справа була не дуже приємною, але Ічіґо розумів що без цього не можна було обійтись тому терпляче виконував свою роботу, і ось так, через деякий час, рудого почали відправляти до різних загонів, так, у четвертому загоні він допомагав у наданні першої медичної допомоги та з іншими справами де він був дуже потрібний. У дванадцятому та першому загінах він допомагав з будівництвом, у другому він доставляв різні документи та листи у інші загіни і ось так минуло три місяці за які хлопець встиг трохи звикнути до життя з іншими Синіґамі

–Привіт Ічіґо!

Промовив лисий хлопець з чорними очима, проходячи у двір

–І тобі привіт Ікаку, як справи? Треба з чимось допомогти у одинадцятому?

Запитав рудий сідаючи на ґанок власного будинку, який йому подарували в якості вдячності за перемогу над Яхве, і хоч Куросакі не дуже хотів приймати цей дарунок бо вважа що звичайної вдячності вже достатньо, але капітани з рештою змусили того прийняти його.

–Незовсім, просто гуляв, та вирішив до тебе навідатись

Відповів Мадараме, розглядаючи дім Ічіґо, а після додав

–А непогане в тебе житло, здається по розмірам воно майже таке як і маєток Кучіки

Рудий на це погодився й додав що не знає навіщо йому такий великий дім бо він живе у ньому один…

–Слухай, я коли йшов до тебе то побачив як з твого подвір’я виходив пан Сюнсуй, про що розмовляли?

Вирішив поцікавитися Мадараме, на що той відповів

–Кьєраку приходив поцікавитися чи все у мене добре.

Хлопець хотів було ще щось додати але його відволік стук у двері

–Хто там?

Поцікавився власник маєтку підходячи до дверей. Побачивши хто прийшов, він привітливо посміхнувся та промовив

–Привіт Ісане, радий тебе бачити, тобі треба з чимось допомогти?

Поцікавився юнак запрошуючи дівчину у двір, проходячи вона посміхнулась та відповіла

–Взаємно, сьогодні в мене немає роботи тому я вирішила прийти до тебе щоб допомогти з прибиранням тиж не проти?

Ічіґо на це відповів цікавлячись у Мадараме

–Звісно я не проти, я якраз збирався почати. Ікаку ти з нами?

Лисий у якого не було сильного бажання займатися прибиранням, у відповідь попросив вибачення та сказав що йому вже час йти після чого якось дивно подивився на рудого й посміхнувся

–Добре, тоді як буде вільний час приходь ще, все одно тут одному доволі нудно

Сказав кареокий на що Ікаку кивнув зачиняючи за собою двері

–Як у тебе справи? Як тобі твій маєткок?

Вирішила поцікавитись Ісане проходячи за рудим у дім. Той трохи подумав та відповів

–Взагалі непогано, я навіть вже трохи звик тут жити але коли у суспільстві нема роботи буває дуже нудно… дякую що прийшла допомогти з прибиранням…

Коли двоє Сініґамі йшли до комори, Ічіґо запитав

–А в тебе як справи?

Ісане на це відповіла

–Теж непогано, завдяки твоїй допомозі за останній місяць кількість пацієнтів зменшилась тому у мене роботи стало менше я тобі дуже за це вдячна.

Хлопець посміхаючись промовив

–Радий що в тебе все добре… слухай не бажаєш випити “коли” поки ми не почали прибирання?

На пропозицію кареокого, дівчина кивнула, й трохи замислилась, після того як Ічіґо почав жити у Сейрейтеї минуло не дуже багато часу, і хоча спочатку всі їх розмови стосувалися виключно роботи, з часом вони почали спілкуватися о доволі звичних для друзів речах тому інколи коли був вільний час вони зустрічалися у якійсь забігайлівці щоб поспілкуватися і ось так, в якийсь момент вони почали, час від часу приходити один до одного щоб допомогти з якимись справами а також й поспілкуватися.

–Слухай а звідки в тебе “кола” я чула про неї але ніколи не смакувала бо постійно не вистачало часу.

Вирішила поцікавитися дівчина. Юнак діставши декілька пляшок напою відповів

–Я декілька днів тому розмовляв з Урахарой і він мені через якогось Сініґамі, передав ящик цього напою, сказав що це від батька.

Давши дівчині пляшку рудий разом з нею пішов на ґанок. Сівши на ґанку юнак посміхнувся

–Тільки зараз зрозумів який гарний сьогодні день

Спокійно промовив той. Золото ока на це погодилася

–А дійсно, сьогодні такий приємний день, на небі жодної хмаринки й сонце так ніжно гріє. Так й кортить лігти десь у тіні й насолоджуватися цим…

Дівчина сама того не усвідомлюючи поклала свою голову юнаку на плече та й заснула. Коли Ічіґо зрозумів що дівчина спить, він трохи посміхнувся, його погляд до неї був таким ніжним що навіть у вісні вона відчула це.

“Всеж вона дуже втомилася”

Подумав хлопець, він знав що Котецу що дня викладається на повну і тому мішки під її очима були так помітни для рудого. Обережно піднявши подругу на руки, парубок відніс її до своєї кімнати щоб та могла спокійно поспати.

Поклавши її у ліжко юнак неочікувано для себе зрозумів що вона дуже вродлива, але відігнав ці думки якомога далі, він накрив Ісане ковдрою, та пішов прибирати.

Прибираючи у будинку Ічіґо почув стукіт з вулиці. Припинивши прибирання він вийшов подивитися хто до нього прийшов.

Відчинивши двері він побачив жінку з таким самим рудим волосям як і у нього

–Рангіку?

Трохи здивовано промовив Куросакі

–Привіт ягідко як справи?

Весело промовила жінка обіймая юнака. Той на це відповів намагаючись вибратися з міцних обіймів

–Справи нормально але можеш будьласка не називати мене ягідкою?

Жінка на це трохи посміялася відпускаючи юнака та проходячи у двір.

–Слухай я тебе ледь знайшла.

Парубок на це відповів

–А хіба ти не була в мене при заселені разом з іншими?

Мацумото на це промовила

–Ні, я тоді була на завдані у світі людей і лише вчора повернулася.

На пояснення дівчини Ічіґо з розумінням кивнув після чого запропонував тій пройти у дім на що вона погодилася.

–А в тебе тут доволі гарно. Я тобі навіть трошки заздрю, бо я сама живу у десятого загоні.

Той на це відповів

–А ти хіба не живеш разом з Тоширо? Мені здавалося що ви живете разом

Жінка, сівши за стіл відповіла

–Так колись ми жили разом але під час битви з квінсі, наш дім було зруйновано тому я на деякий час поселилася у десятому загоні. А потім коли будинок був побудований в ньому почали жити капітан Хіцугая та Хінаморі тому я вирішила що краще не заважати їм

Ічіго наливши жінці чаю запропонував

–Якщо бажаєш можеш переїхати до мене, як ти можеш бачити місця тут доволі таки багато тому не бачу в цьому проблеми

Мацумото була здивована такою пропозицією але не поспішала на неї погоджуватися

–Ну не те щоб я була проти просто я хотіла спочатку запитати у Ісане але коли прийшла до неї то її вже не було, а потім я дізналася що вона пішла до тебе…

Юнак посміхнувся та промовив

–Добре як бажаєш, якщо ти не заперечуеш, я зараз доприбираю, а потім ми продовжимо нашу розмову

Жінка погодилася але додала що бажає допомогти з прибиранням тому вже через годину маєток був повністю прибраний.

–Дякую за допомогу

Втомлено промовив рудий.

–Нема за що. То може скажеш де зараз Ісане?

Поцікавилася дівчина, Ічіго присівши на ґанок відповів

–Вона зараз на другому поверсі відпочивае… Останні декілька місяців через купу справ вона майже не відпочивала тому коли ми сиділи на ґанку вона заснула і я її переніс у ліжко…

Рангіку була дуже здивована такою новиною, і хоча вона знала про те шо її знайома дуже працьовита, вона не очікувала що та може себе настільки сильно виснажити. Але оскільки та вже спала їй нічого не лишалося окрім як чекати коли та прокинеться.

–Слухай Ічіґо, в тебе є якісь плани на сьогодні?

Вирішила поцікавитися жінка, той відповів що у нього сьогодні немає ніяких справ.

–Тоді ти не будеш проти зіграти зі мною у карти? Все одно мені треба почекати коли прокинеться Ісане

Юнак на це погодився і вже через хвилину вони сиділи у одній з кімнат та грали…