поезія

заховаю думки я в записник. 

а потім сяду в найперший же потяг.

десь там швидко догорає сірник, 

а дим від сигарет перейшов на одяг.

пусті слова, забуті речі. 

порваний світер, келих вина. 

усе це було недоречним

як і ті страшні слова. 

біль, тривожність та знову я сама. 

і тихий вітер, що заспокоює моє серце. 

зараз осінь, але в моєму серці давно уже зима.

яка доторкнулась так обережно, ніби вперше. 

непотрібність. біль та страх. 

холодні руки. прощання. 

я все ще тримаю сигарету в руках, 

а простір наповнений нашим мовчанням.