поезія

Навколо стільки перехожих, 

невідомих та чужих. 

Між ними помітила твій погляд. 

В твоїх очах – відображення моїх. 

Відчуваю, як час іде невпинно.

Всі кудись йдуть, кваплячись сідаючи в авто. 

Проте твоє серце все ще щось говорить, 

а моє – перестало вже давно.

Не відчуваючи нічого, я приймаю цю поразку. 

Ти знову виграв, я вітаю. 

Не кажи мені ” люблю” , не кажи мені “назавжди”

Ці слова давно вже порівняні нулю. 

Я просто йду.

Без ненависті та зневаги. 

Обманувши раз, обманиш двічі. 

Відчуваю кожен продуманий твій крок. 

Проте дай мені в останній раз заглянути у вічі, 

А надалі, запам’ятаю цей урок.