(по)Друг”а”?

Золотий страж, права рука імператора Белоса, загадковий хлопець, або ж просто Хантер.
Зайнятий хлопець за постійними справами по вирішенню проблем відьом та істот, виконуючи накази, та майже ніколи не відволікаючись від роботи, став.. Непотрібним?
Після деякого часу коли він завалив одне маленьке завдання, по тому як дізнатись про одних іноземці, завдань ставало меньше. «Більше вільного часу, бррр.. Жахливо..»
Це було не звично для стража, та при всякій спробі дізнатись, чому, у Белоса, той відповідав по типу:
«тобі треба відпочинок» або «я не хочу щоб всю роботу робив тільки ти, у нас є достатньо людей для виконання твоїх завдань..» та бла бла бла.
Він не міг сперичатися, бо він точно знав що якщо він не погодиться з думкою свого «Головного» одразу пошкодує про це.

…

Ще одного такого разу як Хантер намагався розпитати свого «дядька» про завдання, з питаннями –
– Що мені робити у свій вільний час?? Я не можу просто сидіти на місць..-
– Я НЕ ЗНАЮ. – роздався крик на увесь зал. – ПРОВІДАЙ МІСТО, ПОШУКАЙ ВІДЬОМ ЯКИХ ТИ ЗМОЖЕШ ВРЯТУВАТИ. ПРОСТО ДОСИТЬ. ЦИХ. ПИТАНЬ.. Йди звідси щоб очі мої тебе не бачили. – Ледь стримуючи удар по хлопцю, крикнув імператор.
– Я зрозумів.
Світловолосий швидким кроком вийшов з залу.

– Знову? – на питання від одного з охоронців залу, той просто устало видихнув та кивнув головою, після чого пішов до своєї кімнати.
« провідати місто.. Це як стежерування? Це можна рахувати, як за дозвіл на вихід з палацу.. »
“Провідати місто” звучить легше простого, це хочаб не сидіти на одному місці у своїй майже “в‘язниці”. Хлопець вирішив одразу після розмови, политіти на це, стежування.

10, 20, 30 хвилин польотів над містом тягуться дуууже довго.

« Невже в нас все настільки спокійно.. Навіть немає якогось бу… О! Булінг! »

На берегу киплячого океану, була купка дівчат які чиплялись до іншої, як здалося хлопцю його віку дівчата. Вони затавляли зеленоволосу дівчину йти поплавати у киплячу воду, як зрозумів хлопець з їхньої розмови, по причині того що вона ,трохи захоплюється людми.

– Нумо недовідьмочко, стрибай у воду, може ти хочаб людиною нормальною буд..!-
– Що на вашу думку ви робите?..
Ззаду компанії задир, почувся невдоволений голос золотого стража, на який ті обернулися.
– З-золотий страж?
– Я поставив конкретне запитання. Що, ви, робите?
– М-ми, ми просто.. ам.. – тримтячим голосом намагалася відповісти, рожевоволоса, голова їхньої банди.
– Ви. Витрачаєте. Мій. ЧАС. – Навіть через золотисту маску відчувавалась злоба та страх.
— Ми знущяємося над тими хто слабкіше нас!!..
– Тепер йдіть ГЕТЬ щоб я вас тут не бачив.
купка одразу порозсідалась на своїх дружесманів та полетіла як можна далі.

Після того як купка відлетіла достатньо далеко, хлопець підійшов до дівчинки яка намагалась як можна далі відповзти від берега.
– У вас немає опіків чи якихось інших поранень, міссіс..? – по звичці попросив фамілію відьми, німим питанням, поверхістно оглядаючи “потерпілу”
– Ам, Парк.. Начебто ні, тільки на долоні маленький опік..-
Страж одразу почав перевіряти долоні дівчини на що та легко посміялась.

– Це всього лише маленький опік золотий страж, ви не повинні витрачати свій час на це!)
– По перше, я піклуюсь про своїх співгромадян, по друге, в мене ого-го скільки часу, та я не проти витратити його на допомогу такій гарній відмі як ви.

Хантер точно, не очикував такого компліменту, зі своїх вуст, а Парк у свій адрес. Тому обоїх накрило легким рум‘янцем

–Ам..
– Дякую..
– Щ-щож давайте підемо швидко по холодну воду та іншим.
– Так..

Після хвилин так 20 хлопець вже перев’язував долоню дівчинці, сидячи на тому ж берегу але блище до ліса.
– Це ж не обов‘язково, правда?
– Так, але зате як виглядає!
Легко посміявшись та зав’язавши бантик у кінці, той підняв руку Парк щоб вона теж подивилась на це. Стражу подобалось.
– Хех, як скажете..) Якщо ви не проти, може перейдемо на ти? Ми начебто майже одного віку, тай зараз, не виглядаєте ви, як “честний але лякаючий Золотий страж!”
– Відьми насправді такої думки про мене?!
– Щеб пак! Так як тобі пропозиція? Стражник?
– Нуу..

« Чи можу я заводити друзів? Я думаю Дайрус би схвалив рішення на нову подругу, а Белосу, зараз як ніколи начхати.. Думаю можна..? »

– Мм.. Так, я б був не проти, а також, можеш звати мене Хантер, це, моє ім‘я.
– Воу, не очікувала що так можна..
– Що ти маєш на увазі?
– Золотий страж, тільки що сказав своє ім‘я дівчинці яку знає максимум 30 хвилин.. Ну знаєш, твій статус, правої руки самого Імператора Белоса! Один з найвідкритіших стражів але в одночас загадковим, та інші твої прозвиська який дав народ… Насправді виявився таким, добродушним та милим Хантером! – жистикулюючи, захопливо говорила відьма.
– Ого.. – У Золотого стража почервоніли вуха та щоки, але на щястя на ньому була маска, яка не видавала цього.
– Хех, напевно з компліментами трохи далеко заїхала, так?)
– Не думаю) Це приємно.. Та я досі у шоці яки призвиська дають мені відьми! – Обуреним голосом, мовив Хантер, на що Виллоу легенько розсміялась.

За такими розмовами пройшло ще пару годин, та Хантеру вже треба було повертатись до палацу Імператорського ковену.
– Хай щясти Виллоу! Бувааай!~ (Баиии) – Сказав хлопець, та за допомогою посоха пропав з виду Відьми.
– Бувай, Хантер..)