Подарунок від Ріти Скітер

Гаррі було несила чекати початку робочого тижня, аби потрапити до Лори Браун. Тому як тільки вони з Джіні і Джеймсом повернулися додому, він відправив Білугу цілительці Браун з проханням назначити дату прийому.

Чекаючи відповіді на листа, Гаррі з Джіні почали розбирати вчорашні подарунки. Першим Гаррі звісно ж розпакував подарунок від коханої дружини. Джіні подарувала зачаровану фоторамку, на якій одна за одною змінювалися їхні сімейні фотографії.

– Поставиш на столі на роботі, щоб ми завжди були поруч, – запропонувала Джіні.

Рон із Джорджем подарували флакончик того самого «Собачого нюху», яким вони вчора хвалилися. «На випадок, якщо доведеться винюхувати злочинця» – вказував напис на обгортці.

– Явно ідея Джорджа, – засміялася Джіні.

Анджеліна до Джорджевої ідеї не приєдналася і подарувала календар-нагадування із датами усіх квідичних ігр британських команд у наступному сезоні. Вона, як і Гаррі з Джіні, уважно слідкувала за результатами кожної гри.

Герміона була у своєму стилі і подарувала якийсь рукопис чи то китайською, чи японською. До обкладинки була прикріплена записка зі словами: «Щоб прочитати книжку, тричі торкнися до потрібної сторінки чарівною паличкою і промов: “Патетіс”». Гаррі, виконуючи інструкцію, торкнувся до обкладинки. Ієрогліфи зараз же розпливлися, замість них з’явився напис англійською: «Масао Фудзіта “Методи роботи із речовими доказами. Короткий опис досвіду Японського Аврорату”».

Від Біла і Флер дісталося кілька пляшок хорошого вогневіскі. Від Невіла й Анни – теж алкоголь з асортименту «Дірявого Казана». Від Персі й Одрі – запонки гоблінської роботи. Від Кінґслі – кенійський амулет від дрібних проклять і перестрітів. Від Макґонеґел – набір, що складається із чорнил-непроливайок і самописного пера. Від Тедді й Андромеди – саморобна листівка і коробка солодощів. Місіс Візлі теж порадувала своєю фірмовою випічкою з накладеним на неї закляттям незачерствіння.

Ще один неочікуваний «подарунок» Гаррі отримав від Ріти Скітер. Він його побачив, як тільки взяв у руки ранковий випуск «Щоденного Віщуна». На титульній сторінці красувалося фото тижневої давнини, коли він доступно пояснював репортерам, чому їм краще забратися куди подалі з хрестин його сина, а над ним величезний заголовок: «Гаррі Поттеру 24 роки».

Далі був написаний такий текст:

«Вчора національний герой магічної Великобританії, кавалер Ордену Мерліна І категорії і заступник голови Аврорату Гаррі Джеймс Поттер відсвяткував свій 24 день народження. Що відомо про сьогоднішнє життя переможця Того-Кого-Не-Можна-Називати? Про це та інше розповідає спеціальний кореспондент «Щоденного Віщуна» Ріта Скітер.

Нагадаємо, що в теперішній час Гаррі Поттер разом із дружиною Джіневрою Поттер, у дівоцтві Візлі, і новонародженим сином Джеймсом проживають у Лондоні в маєтку роду Блеків, який дістався Поттеру у спадок від хрещеного батька Сіріуса Блека.

Як відомо, Гаррі Поттер стрімко піднімається кар’єрними сходами і рік тому став наймолодшим із усіх заступником голови Аврорату. Найгучнішими його справами за останній рік став арешт вампіра-маніяка, який орудував в Уельсі, і спільна з Ірландським Авроратом операція із перекриття каналів контрабанди рідкісних зіль із США. Про ці та інші справи Аврорату «Щоденний Віщун» писав у своїх попередніх випусках.

Також ходять чутки, що скоро Поттер замінить на посту теперішнього голову Аврорату Гавейна Робадса. Чи означає це, що подорослішавши, Хлопчик-Який-Вижив став кар’єристом і готовий піти по головах? Про це ми запитали містера Робадса. «Не лізьте не у своє діло. Якщо ми з Гаррі Поттером поміняємося посадами, це буде внутрішнє рішення Аврорату» – відповів він (жахлива неповага до журналістів).

Не менш відомий і той факт, що містер Поттер позитивно поставився до рішення кращого друга Рональда Візлі покинути Аврорат. Можливо, це означає, що відомий герой побоявся конкуренції зі сторони іншого учасника Золотого Тріо і був радий його самоусуненню? Або ж Рональд Візлі виявився таким нікудишним аврором, що ганьбив репутацію друга, і його довелося прибрати? Відгуки колишніх колег-аврорів про Рональда Візлі, а також відомості про його роботу в магазині «Відьмацьких витівок» читайте на с. 4.

Стосовно ще однієї учасниці Золотого Тріо Герміони Ґрейнджер, точно невідомо, якою була реакція Гаррі Поттера на її переведення із Відділу таємниць у Відділ регулювання магічних популяцій. Як невідомо й про причину цього переведення. Хоча багато хто вважає, що таким чином міс Ґрейнджер боролась із депресією після розриву з юнацьким коханням Рональдом Візлі. Про проєкт, над яким Герміона Ґрейнджер працює в новому відділі, і про її можливе нове кохання читайте на с. 6.

Гаррі Поттер продовжує підтримувати стосунки і з іншими шкільними друзями. Так на день раніше власного дня народження його із дружиною помітили в «Дірявому Казані» на дні народження Невіла Лонґботома. У цей день містер Лонґботом вирішив зробити пропозицію своїй дівчині Анні Ебот. Подробиці цієї події разом з історією кохання Невіла Лонґботома та Анни Ебот ви знайдете на с. 7.

В продовження теми сімейних стосунків скажемо, що Гаррі Поттер був неодноразово помічений разом із своїм похресником Тедді Люпином, сином загиблих у битві за Гоґвортс перевертня Ремуса Люпина та аврорки Німфадори Тонкс. Зараз Тедді виховує його бабуся Андромеда Тонкс, але Гаррі Поттер також бере активну участь у його вихованні. Їх бачили разом на іграх команди «Холліхердські гарпії», на алеї Діаґон і навіть у маґлівському Лондоні. Цікаво, чи не буде ревнувати батька до чужого хлопчика Джеймс, коли підросте? Чи тепер, коли в Гаррі Поттера є власна дитина, його інтерес до сироти поменшає?..»

Не дочитуючи до кінця, Гаррі перегорнув сторінку. Друга і третя сторінки традиційно розповідали новини зі всього магічного світу: вибори нового міністра магії в Німеччині; ріст курсу ґалеона відносно маґлівських долара і євро; суд над продавцем фальшивих лікувальних зіль у США; інтерв’ю з магом-винахідником із Бразилії, який стверджує, що створив часоворот, здатний переносити в майбутнє; пророцтво чилійської провидиці про наближення кінця світу та інші дурниці.

На четвертій сторінці Гаррі прочитав повну маячні статтю про Рона. Навіть позитивні відгуки інших аврорів про нього Скітер змогла подати так, ніби в Аврораті замовчують його можливі промахи або конфлікти. Причиною таких висновків стали «занадто стримані коментарі». Продукцію «Відьмацьких витівок» взагалі було подано як таку, що негативно впливає на виховання юних чарівників.

Трохи бруду дісталося і Гавейну Робадсу. На п’ятій сторінці Скітер пригадала суспільству про те, як Робадс, готуючи навесні 1998 року таємну операцію проти Волдеморта, «був настільки повільним, що його випередили троє підлітків».

Це тепер вже Гаррі стало відомо, що він не був таким унікальним у своєму бажанні перемогти Волдеморта. Більша частина Аврорату (та, яка зараз не сиділа в Азкабані за сприяння Темному Лорду) теж готувала план його усунення. А оскільки вони нічого не знали про горокракси, то їхній план передбачав зв’язування сил Того-Кого-Не-Можна-Називати і спробу знищення його тіла. Якби ж Гаррі знав про плани Аврорату у свої 17…

Ще Скітер розкритикувала занадто велике фінансування Аврорату і застарілі методи роботи («Ніби вона щось знає про їхні методи», – подумав Гаррі). Дочитавши до кінця, він зробив висновок, що стаття була помстою за «не лізьте не у своє діло».

Гаррі перегорнув ще одну сторінку. На ній було дві фотографії. На першій Герміона, стоячи в коридорі Міністерства, щось говорила в камеру. По губах читалося: «Без коментарів». На другій, зробленій здалеку і зі спини, кучерява дівчина, дуже схожа на Герміону, йшла під руку з високим спортивним хлопцем. У самій статті говорилося про Герміонин проєкт захисту прав ельфів і про те, що «ймовірно, переживши тривалу депресію, Герміона Ґрейнджер знайшла втіху в новому коханні – маґлі-спортсмені Крістофері Льюїсі».

«Маячня», – подумав Гаррі і перейшов до читання «Історії кохання Невіла Лонґботома та Анни Ебот». Стаття була більш-менш адекватною. Насамперед тому, що її автором був помічник Ріти Скітер, Джефрі Хупер, а не вона сама. На фотографії, що супроводжувала статтю, була зазнята Анна за роботою в «Дірявому Казані». На задньому плані по сходах на другий поверх, прикриваючись від камери, піднімався Невіл.

Наступні статті належали перу менш скандальних журналістів, тож там не було нічого, крім інтерв’ю капітана «Уінбурдських ос», порад для пришвидшення росту мандраґор, оголошень про вакансії, купи реклами мітел, казанів, зіль та інших дрібниць.

Сова повернулася пополудні. Цілителька Браун написала, що сьогодні вона чергує в Мунґо, і порадила прийти ближче до вечора, коли інших пацієнтів буде по-мінімуму.

Біля п’ятої години вечора Гаррі явився прямо у приймальню лікарні. На рецепції чергувала кучерява гостьвідьма в характерному для Мунґо лимонному халаті. До халата був причеплений бейдж з ім’ям Сара. Її обличчя здалося Гаррі трохи знайомим. Воно й не дивно, адже Гаррі постійно перетинався з колишніми учнями Гоґвортсу.

Відьма намагалася на пальцях пояснити галасливій групі китайських чаклунів, в одного з яких руки виросли до неймовірних розмірів і вже волочилися по підлозі, що їм потрібно на п’ятий поверх. Гаррі почекав, поки китайці підуть до ліфта, тоді підійшов до рецепції:

– Добрий день! Підкажіть, як потрапити до цілительки Браун?

– Здрастуйте, містере Поттере, – усміхнулася відьма, – вона сьогодні чергує на п’ятому поверсі у Відділені недуг від заклять. Але раджу вам трохи почекати тут, поки наші китайські друзі перестануть шуміти на все відділення і знайдуть потрібний кабінет.

– Дякую за пораду, – Гаррі сів на один із стільців під стіною. – Поки чекаю, дозвольте запитати. Ви знаєте моє прізвище, а я не знаю вашого. А ви мені здалися знайомою.

– Моє прізвище Зеллер. Я навчалася на Гафелпафі, 1997 рік випуску. Як-не-як ми щодня перетиналися у Великому залі.

– А Роза Зеллер…

– Моя молодша сестра. Зараз навчається у Франції на цілителя.

– Я приймав у неї екзамен із Захисту на НОЧІ. Бойова дівчина. Я навіть пропонував їй вступати в Аврорську Академію.

– Вона не наважилася порушити сімейну традицію. Але про вашу пропозицію розповідала.

Тут у приймальню ввалилася ще одна галаслива компанія. На цей раз це були хлопці-підлітки. Троє з них вели під руки двох інших, які були у повному неадекваті і навперебій торочили про якусь Хлою. Кожних кілька секунд один із неадекватних викрикував: «Хлоя моя!», а інший намагався вирватися і кинутися на нього з кулаками. Гаррі впізнав дію любовного зілля. Сара спокійно окинула їх всіх оком і короткими помахами чарівної палички знерухомила обох забіяк. На шум прибігли двоє молодих цілителів, які і взялися левітувати нових пацієнтів до ліфту. Хлопці, які привели постраждалих, теж пішли за ними.

– Напевно, Вас тут нічим не здивуєш, – звернувся Гаррі до Сари.

– Мене можна здивувати хіба що днем без пацієнтів, постраждалих через тупі жарти друзів, любовну магію чи власну дурість, – засміялася та.

– Думаю, мені вже час іти до цілительки Браун. Надіюся, на п’ятому поверсі все спокійно, – сказав Гаррі.

На п’ятому поверсі, зокрема у кабінеті цілительки Браун та її помічниці Патриції Стімпсон дійсно все було спокійно. Власне, Патриції зараз тут не було. А Лора Браун, русява круглолиця жінка років 45-ти з виразними очима і приємними рисами обличчя, чекала його за столом, заповнюючи документи.

Гаррі розповів про свою проблему.

– Думаю, мені краще почати проглядати ваші спогади, починаючи із вечора 23 липня, у зворотному порядку до тих пір, поки не наткнуся на щось підозріле у вашій пам’яті, – вислухавши, сказала цілителька.

– Ви будете детально продивлятися кожну хвилину мого життя? – запитав Гаррі.

– Я переглядатиму спогади прискорено. Коли з пам’яттю щось не так, це помітно при будь-якій швидкості перегляду. Якщо ж ви хвилюєтеся, що я побачу якусь із ваших професійних таємниць чи занадто особисті, я би сказала інтимні, спогади, то вкінці будь-якого із сеансів ви можете попросити мене вилучити із власної пам’яті спогади про весь або частину сеансу і віддати вам. Вам підходить такий спосіб співпраці?

– Цілком.

– Тоді перший сеанс можемо розпочати просто зараз. Сядьте зручно, заплющіть очі, розслабтеся і постарайтеся ні про що не думати. Можете зосередитися на цьому моменті і своїх відчуттях.

Гаррі відкинувся на спинку шкіряного крісла і постарався виконати усі вказівки. І раптом перед його очима буквально за секунду пролетіли спогади останнього тижня і зупинилися на вечорі 23 липня. Ось він разом із Джіні останній раз перевіряє, чи все готово до хрестин, ось вечеряє, ось Джіні зустрічає його з роботи, ось він прощається з черговим аврором і повертається додому, ось дописує тижневий звіт… Ще перед початком сеансу Гаррі думав, що побачить, як його спогади «відмотуватимуться» назад секунда за секундою, ніби на старому відеомагнітофоні. Але цього не було. Кожен спогад з’являвся ніби суцільною картиною, прив’язаною до конкретної ситуації, але не прив’язаною до перебігу часу. Останнім, що Гаррі побачив, був сонячний ранок чотирьохтижневої давності, коли він після безсонної ночі із Джеймсом на руках ледь не проспав роботу.

– Думаю, для першого разу достатньо, – почув Гаррі голос цілительки і розплющив очі.

У голові злегка паморочилося.

– Перший раз після такого тривалого сеансу можуть виникнути неприємні відчуття, – пояснила цілителька Браун, – все таки ми переглянули три тижні за одну годину. Відразу скажу, що протягом цих трьох тижнів у вашу пам’ять не втручалися. Попийте води – і все мине, – порадила вона, вказуючи на журнальний столик, де стояла вочевидь заздалегідь приготовлена склянка з водою.

– Дякую, це ніщо, порівняно із моїм попереднім досвідом леґілеменції, – відповів Гаррі, беручи склянку. – До вас у мою свідомість проникали двоє людей: Волдеморт і Северус Снейп. І жоден з них при цьому не турбувався про моє самопочуття.

Багато хто і тепер, почувши ім’я Волдеморта, здригався. Але не Лора Браун. Вона лише злегка скривилася, ніби почула про щось гидке чи непристойне. Гаррі така реакція сподобалася.

– Я знала Северуса Снейпа ще зі школи, – підтримала розмову вона, – він був значно сильнішим леґілементом, ніж я. А моя Лаванда на перших курсах боялася його, як вогню.

«Цікаво, Лаванда теж леґілемент?» – подумав Гаррі. «Та ні, – заперечив він сам собі, – тоді вона на шостому курсі вбила би Рона на місці, не встиг би той навіть подумати про Герміону». І Гаррі мимоволі уявив, як Лаванда кричить: «Ти негідник, Вон-Вон» і, заливаючись слізьми, лупить Рона всім, що потрапляє під руку.

– Ні, Лаванда не має здібностей до леґілеменції. Вся в батька, – усміхнулася цілителька Браун. – Вибачте, я просто все ще налаштована на ваші думки.

Гаррі почав червоніти.

– Та годі вам, – сказала цілителька, – нічого соромитися. Чого я там не бачила любовних справах своєї дочки? Зустрічатися з хлопцями вона почала значно раніше, ніж закривати свідомість. А от міс Ґрейнджер я так і не мала нагоди подякувати. Це ж вона її врятувала?

– Так, це Герміона. Сподіваюся, зараз у Лаванди все добре?

– Навіть дуже! Вона разом з Парваті Патіл подалася в журналістику, працює в редакції «Відьминого дозвілля». Пише романтичні історії для таких же наївних дівчаток, якою недавно була сама, і, по-моєму, почувається абсолютно щасливою.

– Я радий за неї, – щиро сказав Гаррі. – Як щодо наступного сеансу? Коли ми зможемо продовжити?

– Думаю, в середу о цій же порі, якщо вам буде зручно.

– Так, звичайно.

– Більше двох сеансів в тиждень проводити не раджу, інакше може розпочатися мігрень.