Повернення

Амбер повернулася додому у великому шоці. Дівчина відчула присутність хлопця, який зайняв чуже місце, а точніше за неї! Амбер приземлилася на острів, поряд із печерою. За якийсь час до неї підлетіла тінь.

Амбер: Ну, привіт, тінь. Скучила?

Зізнайся ж, скучила?

Тінь стояла в шоці, вона не очікувала побачити колишню господарку

??: Хто ти?!

Амбер повернулася до хлопця і одразу зрозуміла, що він злодій

Амбер: А ось і злодій

???: Не говори зі мною так, дівчисько. Ти на моїй території

Амбер: Помиляєшся. Це я! Я КОРОЛЕВА НЕТЛАНДІЇ, АМБЕР!

???: Як дивно, я король Нетладії,

Пітер… Пітер Пен

Амбер: Ти не міг стати королем, мої малюки не дозволили б

Пітер: Малята?! Тут нікого не було, коли я прийшов

Амбер подивилася зло на Тінь

Амбер: Куди ти дів моїх малюків?! Тінь ВІДПОВІДАЙ!

Тінь лише винно подивився на дівчину

Амбер: І як же, Тінь, нам тепер вирішити проблему?

Пітер: А ось як, я залишаюся королем

Амбер: з чого це?

Пітер: ти покинула Нетладію, досить давно і не поверталася, я став королем і залишуся їм

Амбер: Ти мене не зрозумів. Я КОРОЛЕВА!

Пітер: Мені немає часу з тобою сперечатися, але я не віддам тобі острів Амбер: Тоді я сама заберу!

Амбер підняла руку нагору, її очі стали яскраво смарагдовими, через острів провелася лінія. З одного боку острів залишився тим самим, а з іншого покрився темним лісом

Амбер: Ось і все. Будь обережний, у темному лісі живуть звірі