Повернення до Невермору

Ксав’є довелося взяти таксі, щоб приїхати окремо й не привертати уваги до їхніх стосунків із Венздей. Дні, які залишились до школи вони провели разом, в основному в її кімнаті. Здається, старші Аддамси щось підозрювали, але мовчали, тільки загадково посміхаючись. Пагслі, практично нічого не запідозрив, адже сестра деколи закривалась в своїй кімнаті, практично не виходячи.

Дівчина виявилась пристрасною. Вона не тільки могла віддаватися, а й любила домінувати. А ще могла як робити боляче, так і приймати біль. Деколи вони не зводили засоси, укуси й подряпини, оскільки швидко ставили нові. Найчастіше просто прикривали. Підлітки вивчали особливості тіл одне одного й кордони дозволеного.

Торп просив кохану не стримуватись і розповідати йому чесно про те, що їй подобається чи не подобається. Він теж намагався бути з нею відносно чесним. Вони вже спробували кілька поз, Аддамс сподобалась поза наїзниці, хлопець навіть підбив її подивитися порно, щоб розширити знання. До відкритого садо-мазо, не дійшло, але деякі елементи спробували. Наприклад, зв’язування й биття ременем та рукою по п’ятій точці.

Секс був не завжди. В перервах між ним Венздей писала роман, Ксав’є малював її, вони читали книги, обговорювали їх, свої плани й уподобання. Часто між ними були суперечки й бурхливі примирення. Вони тільки приглядались одне до одного, намагалися знайти компроміси. Спочатку було нелегко, та потроху все рухалося до кращих результатів.

Чесно кажучи, в постелі юнакові Аддамс подобалася більше, ніж Б’янка чи його колишні. Як не дивно, в цьому плані між ними була гармонія. Дівчина приймала від нього як ніжність, так і бурхливу дикість. Здавалось, вона повністю розчинялась в ньому, чого ніколи не дозволяла собі в повсякденності. В цій науці Венздей готова була не тільки терпляче навчатися, а й експериментувати. А ще вона практично не соромилась й із задоволенням обговорювала інтимні речі.

Поза інтимом було складніше. Дівчина була доволі непоступливою й норовливою, для неї існували дві думки, неправильна та її. Переконати в чомусь Аддамс було важко. Однак, не неможливо. Потрібно було тільки знайти підхід. Тим більше, що у злості вона була ще більше пристрасною. Єдиний мінус – більше подряпин, одного разу в нього навіть була вся спина в крові.

На людях Венздей не любила демонструвати прив’язаність й емоції. Максимум вона дозволяла ненадовго взяти себе за руку й обійняти або стояти ближче, ніж більшість людей. Хлопець не протестував, розуміючи її звички. Дівчині важко було змінюватись, також він розумів, що дещо залишиться незмінним. І терпіти доведеться йому. Але краще це ніж жити без неї, відчуваючи як повільно помирає душа. Тепер юнак не може без неї.

Після приїзду Торп розклав свої речі. Цікаво, що інша половина кімнати, де жив Ровен була занята. Хтось уже розклав свої речі. Отже, або до нього когось переселили, або в новому семестрі хтось перевівся до них. Чесно кажучи, для нього це був неприємний сюрприз, оскільки хлопець потай сподівався привести сюди кохану й зайнятися з нею тут сексом. Прокляття, він стає схожий на більшість підлітків, які тільки про це й думають. Раніше юнак за собою не помічав подібного. Аддамс на нього погано впливає.

Аякс написав йому повідомлення, що уже прибув і незабаром провідає його. Горгона уже розпакував свої речі й пішов до Енід, яка теж уже була тут. Венздей повинна приїхати пізніше. Вона все ще не хотіла афішувати їхні стосунки, щоправда, Ксав’є думав переконати її розповісти все хоча б друзям.

Через деякий час у кімнату увійшов хлопець приблизно його років. Високий темноволосий середньої статури, із трохи презирливим і зверхнім виразом обличчя. Було схоже, що тут знаходитись йому неприємно. Вочевидь, і його сюди відправили у засланням. Однак, чому всередині семестру? Що ж він такого зробив? І хто він такий? Вочевидь, хтось із еліти, судячи по дорогим речам і манері триматися.

– Джек Морроу. – представився він. – З цього семестру я навчаюся тут. Мій батько новий директор.

– Он, як. Ксав’є Торп.

Рід Морроу був один із великих родів, як Аддамс чи Аверс, а також його члени часто належали до Ковену. Отже, Ковен зробив новий хід. Можливо, це й співпадіння, а, можливо, це все через них з Венсдей. Багато ниточок ведуть до них, тільки ось довести щось буде важко. Варто тільки бути обережними, інакше Ковен неодмінно захоче прибрати їх до рук.

– Син Вінсента Торпа, так я чув про нього. – судячи з тону для Джека відомий екстрасенс був простим аферистом, що на думку Ксав’є було недалеко від істини. – Як і про те, що стосунки між вами не надто дружні. – он як! Отже, Морроу добре проінформований. Не виключено, що в цю кімнату його поселили не просто так.

– Так, між нами напружені стосунки. – Торп намагався виглядати безтурботним, ніби він нічого не підозрює. – Але так було завжди. Батька більше цікавила власна кар’єра. Не знав, що ця інформація комусь відома, крім наших знайомих. Зазвичай, батько намагається бути ідеальним в очах преси й глядачів.

– У мене є свої зв’язки.

– Не сумніваюсь.

– А ще я чув, що твого попереднього сусіда убив монстр, який був серійним убивцею й робив вигляд, що він норм. Там ще була якась історія з воскресінням мерця. – нахмурив лоба Джек.

– Так, шкода Ровена, ми з ним приятелювали. Хороший був хлопець, тільки почав втрачати голову від телекінезу. – розповів Ксав’є. – Одного разу й нарвався на монстра. Це був гайд і його контролювала наша колишня вчителька, яка хотіла знищити ізгоїв. Звісно, про це всі довідались потім, коли вона воскресила свого предка й намагалася знищити школу. Але їх здолали.

– Венздей Аддамс… так мені говорили. А ще те, що саме вона засадила тебе у в’язницю, подумавши, що ти монстр.

– Так, і таке було. – злегка посміхнувся Торп. – Головне, що мене виправдали і відпустили.

– Тобто ви з цією Аддамс у поганих стосунках? – така увага від Морроу не сподобалася Ксав’є. – Шкода, адже її сімейство відоме серед ізгоїв, тож з ними варто бути в хороших відносинах.

– Ні, ми помирились. – при згадці як було останнє примирення Торп ледве не посміхнувся. Венз загнала його як коня, скачучи на його члені. Вони відривались по повній в останню ніч, не знаючи коли ще зможуть побути разом. Навіть не виспались.

– Он, як? Це добре. Тим більше, якщо вона така героїня. В її роду є відьми, провидці, темнокнижники й різні види ізгоїв. А вона провидець, як і її мати? – цікавість Джека ставала все більш неприємною.

– Чому це тебе цікавить?

– Я, як і Аддамси із великого роду, тож таким як ми варто триматися разом. Вибач, якщо образив, але мені необхідно підтримувати статус. Думаю, ти мене зрозумієш.

– Так, мій батько часто це повторював.

– Я, наприклад, маг і володію левітацією. А ти? Теж провидиць як твій батько?

– Ні, у мене інша здібність. Я оживляю картини.

– Цікаво. Що ж, було приємно познайомитись. Я, поки що піду, у мене справи.

З цими словами Морроу вийшов, залишився Ксав’є зі змішаними емоціями. Венздей називала його елітним снобом, однак цей хлопець його точно переплюне. Судячи з усього, Джек почав прораховувати суспільство Невермору і підібрати для себе оточення. Представник великого роду не може оточувати себе аби-ким. Прізвище Аддамс може бути йому відомим через події минулого семестру. А про самого Торпа могли діставати інформацію через ув’язнення.

Чесно кажучи ще одна причина для занепокоєння хлопця були ревнощі. Зі своїм статусом, здібностями й приданим Венздей була бажаною партією. Нехай характер у неї був жахливий та незалежний, але з нею можна було домовитись. Саме так часто й вкладались шлюби за розрахунками. Головне, щоб вона принесла одного-двох дітей від чоловіка, які можна було спихнути на няньок й не давала приводу для пліток.

Так, Аддамси зазвичай одружувались по любові, до того ж дівчина не планувала виходити заміж. Та маленький черв’ячок сумніву проникнув в його мозок. Чи не вирішить дівчина, що стосунки за домовленістю будуть для неї більш вигідними. Відносини з Торпом вона й досі могла розглядати як слабкість або він міг їй набриднути зі своєю любов’ю.

Прийшов Аякс і Ксав’є намагався викинути погані думки зі своєї голови. Зрештою Венздей ще й досі його терпить і точно не через класний секс. Інакше вона б сказала. Нехай дівчина не говорила «люблю», однак те, що вона підпустила його до себе, ділилася з ним багатьма речами говорили більше ніж просто слова.

Петропол розповідав про свої канікули й намагався розпитати друга про теж саме. В принципі, сказати їм одне одному було небагато, так як хлопці часто переписувались і телефонували одне одному. До того ж Торп поки що не міг розповісти про своє проживання в домі Аддамсів, так як вони з Венсдей домовились про це.

Енід уже розпакувала речі й розповіла своєму хлопцеві останні новини про школу про які встигла довідатись. Так Аякс уже знав про нового директора Джеймса Морроу і його сина Джека. Також новою вчителькою ботаніки була Анжела Бруно, жінка років тридцяти, яка вміла розмовляти й керувати рослинами. Вона була привабливою, але дещо «на своїй хвилі», відсторонена.

Загалом Невермор уже майже повністю відновили, більшість учнів повернулись, не дивлячись на події минулого семестру, небагато забрали документи. В Джерико вибрали нового мера, а ось шериф, як не дивно залишився той же. Можливо, через те, що Галпін не був причетний до злодіянь сина, а, можливо, тому що в маленькому місці мало знайти більш менш кваліфікованих працівників. Цікаво, як на це відреагує Аддамс.

До речі, про Венздей, Петропол згадав, що вона приїхала саме тоді, коли він покидав їхню кімнату. Як завжди, похмура й колюча. Лише на мить дозволила себе обійняти, а потім почала розпаковувати речі. А Сінклер, тим часом розмовляла з Річчю й розповідала їм про свої канікули, розпитувала про їхні, ділилася новинами. Аддамс, в основному, мовчала. Більше хлопець не чув, вирішив їм не заважати.

Ксав’є подавав бажання відразу ж кинутись туди до коханої. За ці останні дні вони практично не розлучались, він звик до неї. Важко було навіть думати про ночі без неї, її м’якого, злегка прохолодного тіла, білосніжної шовковистої шкіри, жадібних вуст… Їм доведеться шифруватись і ховатись. Юнак планував переобладнати для зустрічей свою майстерню. Він замовив матрац і обігрівач. Можна додати певні символи й заклинання. Картини трохи посунуться, а ще варто прибрати, так як дівчина не любила безлад.

Потім прийшов Джек і Петрополу довелося піти. До Торпа Морроу ще був люб’язний, а ось із горгоною не церемонився, скривився і щось пробурмотів про натовп у кімнаті. Аякс знизив плечима і пішов до себе, так як вони закінчили. Ксав’є ж вирішив прогулятися, заодно заглянути у свою майстерню. Звісно, потрібні йому картини він забрав, викинувши зображення гайда, як і приладдя для малювання.

Було холодно, тож хлопець одягнувся тепліше, хоч і в одяг який не було так шкода, так як в майстерні було брудно. Він наніс захисні символи, деякі з них власною кров’ю, прочитав заклинання, почистив бруд й викинув непотріб, переставив дещо звільняючи простір. Завтра приїде замовлення й Торп поставить обігрівач й матрац. Він навіть укріпив стіни магією. Звісно, якщо найближчим часом сюди не зайде маг, то й не відчує його маніпуляції. Пізніше, Торп взявся за малювання.

Тим часом Венздей вислуховувала від подруги новини. З одного боку Аддамс встигла засумувати за Енід, а з іншого дівоча тріскотня її втомлювала. Ксав’є не такий шумний і набридливий. А головне, говорить по суті й не перевантажує непотрібною інформацією. І все ж вовчиця їй була дорога й часом корисна.

Сінклер розповіла про нового директора, його сина й вчительку. Почувши прізвище Морроу, Аддамс зрозуміла, що вони пов’язані з Ковеном і можуть розпочати діяти через ситуацію з її сталкером або смертю Аверса. Ксав’є натякав, що Ковен обов’язково зацікавиться спадкоємцем Генрі Аверса й перевірить чому це шістнадцятирічному хлопчиську перепав такий куш. В будь-якому випадку необхідно бути обережними з ними.

Річ все ж не посмів без дозволу родички розповісти про їхні нові стосунки із Ксав’є, оскільки та погрожувала йому. Але натякнув, що канікули Аддамс провела не сумуючи, отримавши суворий погляд провидиці. Енід відразу ж взялася із подвоєною енергією розпитувати подругу. Венсдей довелося розповісти частину правди про напад гайда і сталкера, який загинув, взявши з вовчиці обіцянку нікому, крім Аякса, тому що та дуже просила за нього, не розповідати. Про здібності Торпа, а також їхній роман вона не розповіла.

Зате вимагала, щоб подруга надала їй номер телефону й записала свій. Венздей уже передчувала купу повідомлень на свій смарфон із непотрібною інформацією й багато ідіотських картинок та емоджі. Непомітно дівчина набрала й відправила повідомлення Ксав’є, що сьогодні вони не зможуть побачиться. А на Річ чекала помста, яку вона розпланує згодом.

Аддамс трохи поговорила з Енід й сіла за друкарську машинку писати свій роман. Останнім часом їй хотілось додати туди еротики, навіть додала Вайпер легкий флірт із молодим фотографом Паркером, звісно без сопливої романтики, але все не могла змусити себе викласти на папері свій сексуальний досвід. Одна справа розмовляти про це із Торпом, обговорювати й навіть переглядати матеріали подібного характеру. А з іншого, коли хтось чужий буде про це читати.

Тож опис був скупим на деталі й не хвилюючим. Перша проба, яку вона написала вдома, була більш чуттєвою й відкритою, однак перечитавши отримане дівчина зніяковіла й відклала листи з описом. Звісно, Ксав’є їх побачив, прочитав і знову затягнув її в ліжко, реалізувавши написане. Після цього запропонував їй писати в школі йому повідомлення з описами того, що вона хотіла б спробувати з ним. Письменниця тоді нічого не відповіла, але її це зацікавило.

Було написано ще кілька варіантів, які їй не сподобались. Аддамс викинула їх і побачивши на годиннику пізній час почала готуватися до сну. Це був останній день канікул, завтра повинен розпочатися новий семестр. Сінклер також закінчувала переглядати відео в телефоні й зібралась сходити в душ після сусідки.

Неприємно здивувало Венздей той факт, що їй складно було заснути без теплого тіла Ксав’є і його аромату. За ці дні вона звикла до нього. Дівчина думала, що їй буде зручніше без хлопця, однак вона помилялась. Все виявилось не так просто. Вовчиця на сусідній половині заснула швидше за неї, що було незвичним, так як Аддамс призвичаїла себе засинати відразу ж.

Уві сні Торп малював її оголену фігуру. Він уже давно просив її позувати йому оголеною, та дівчина йому не тільки відмовляла, а й погрожувала, що якщо він намалює подібний портрет, то отримає по-повні. Хоча, вона не сумнівалась, що хлопець все ж потай зробив щось подібне. Він теж міг бути впертим.

Взагалі уже давно не було у неї подібного сну. Вони з Ксав’є і так проводили багато часу наяву, тож хоча б у сні вона від нього відпочивала. Але не цього разу. Він відклав свої інструменти й із фірмовою нахабною посмішкою попрямував до неї. Як же ця посмішка водночас бісила її й манила. Який же юнак самовпевнений.

І все ж відмовити йому в сексі, навіть уві сні Аддамс не могла. Вони опинились оголені на ліжку в її кімнаті у школі, звісно Енід на своїй половині ліжку не було. Венздей осідлала його і зв’язала руки, він був тільки за. Вона кинулась його цілувати, спочатку в губи, потім спускалася нижче, цілуючи й кусаючи, а також дряпаючи шкіру до крові.

Дівчина після подряпин злизувала кров і цілувала постраждале місце. Він стогнав від болю й задоволення. Особливо, коли вона дісталась до його сосків. Наяву вони уже практикували подібне. Аддамс була майстром в області тортур і почала освоювати задоволення. Їй хотілось навчити коханого отримувати задоволення від болі.

Згодом вона дісталась до члена й обережно взяла його до рота. Спочатку навіть сама думка брати до рота чужий статевий орган була їй огидною, але вона вирішила спробувати. Її техніка була недосконалою, та поволі Венсдей покращувалась. Вона була обережною і незвично ніжною. Ксав’є боявся швидко закінчити.

Коли дівчина вирішила, що він досяг потрібної кондиції, то відразу ж відсторонилась і сівши вставила в свою доволі мокру кіску. Вона уже була давно готова й без стимуляції, вигляд Торпа заводив її. Вони почали рухатися в унісон. Стогони лунали з їхніх вуст. Закінчили підлітки практично одночасно.

Зі стогоном Венсдей прокинулась. Такого яскравого еротичного сну в неї ніколи не було. Енід все ще спала, злегка сопівши. Добре, що вовчиця її не бачила, інакше без розпитувань не обійтися, а Аддамс не хотілось розповідати їхні з художником інтимні подробиці й вислуховувати коментарі й поради.

Заснути дівчина більше не змогла, як би не намагалась. Довелося встати й піти у ванну. Душ трохи освіжив її й протверезив. Але вуста й внизу живота все палало. Їй хотілося реалізувати свій сон. Який жах, вона все більше стає схожою на своїх батьків. І не може позбутися хлопця, не тільки через те, що він покінчить життя самогубством, а й тому що почала залежати від нього.

Холодний душ трохи вгамував її запал. За цей час Енід уже прокинулась й із звичайним галасом готувалась до уроків. Венсдей ніяк це не прокоментувала, почавши збиратися. Річ залишився у кімнаті, гортаючи новий журнал Сінклер. Дівчата пішли в столову, куди уже потроху підтягувались учні. Ксав’є і Аякс прийшли з ними практично одночасно.

Енід кинулась обіймати й цілувати коханого. Аддамс розривалась між бажаннями скривитись й затягнути Торпа кудись в темне місце, щоб реалізувати вранішній сон. Судячи з погляду юнака, він думав теж саме. Але промовчав і підійшов до одного зі столів.

– Як тобі новий сусід, Ксав’є? – відразу ж поцікавилась Сінклер. – Я чула, що він син нашого нового директора.

– Такий як мене називала мене спочатку Венздей. – стрільнув він очима кохану. – Елітарний сноб.

– Це точно. – погодився Аякс. – Бачила б ти, як Джек дивився на мене. Ніби я сміття, яке варто прибрати з кімнати… Подумаєш, представник однієї з великих родин… У нас таких хоч і небагато, але навчається. Зокрема й ти, Аддамс. А, можливо, це через те, що він

– Мене це не хвилює. – дівчина взялася за чашку кави й легкий салат. – Навіть якщо він особисто очолює усі роди й школи.

– Джек, до речі, розпитував про тебе. – із натяком поглянув на неї Торп. – Думаю, він незабаром запросить тебе у свою компанію, яку, швидше за все, буде створювати.

– Удачі йому в цьому. – хихикнула Енід. – Наша Венздей навіть з ним розмовляти не стане.

– Не вирішуй за мене, Енід. – в голосі Аддамс прозвучали металеві нотки, та потім вона пом’якшала. – Звісно, він не вартий того, щоб витрачати на нього свій час.

– Все одно будь обережною, Венздей. – Ксав’є хотів взяти її за руку. – У мене погане передчуття.