Побачення

Робота на Кінк-Бінго для https://t.me/fanfictionua

Кінк: Секс в транспорті

Примітки і все таке: Ну якось так вийшло. Не дуже кінково, мені здається. Але йой, най буде 😉

______________________________________________________________

Побачення із Сатору Ґоджо завжди виходили якимись дурнуватими.

Мала б вже звикнути – мало не вголос думає Утахіме, – у дурнуватих людей все дурнувато. Навіть секс із ними. От скажіть, будь ласка, навіщо було орендувати машину, аби просто потрахатися? 

– Я хочу спробувати в транспорті – сказав їй він. 

Варто було відповісти, що вона готова тільки на круїзному лайнері.  

Але ні, подруго, ти якогось хріна погодилася і зараз скачеш на прутні Ґоджо у якійсь росвалюсі в якомусь провулку. Де, питається, мізки твої були?

– Та бляха – лається вона, достобіса зла на себе, телепня Ґоджо, відро з гайками без кондиціонера, на опівденне сонце, яке смалить так, що дихати немає чим. 

Гірше було, тільки коли вони вибралися на природу. Комарі кусали згори, мурахи знизу, а бісів подорожник заліз їм обом туди, куди сонце не світить.

Абсолютно зайвий досвід. 

Єдиною пом’якшуючою обставиною було те, що Сатору Ґоджо щиросердно старався доставити їй задоволення і радісно погоджувався на все, що б вона не запропонувала. Тому вони і продовжували.

Утахіме змахує волосся зі спітнілого чола (ні, в таку погоду та без кондиціонеру то справжня мука!) і втомлено видихає:

– Все, дурню, наступного разу ведеш мене в ресторан. В той, який виберу сама!

– Розорити мене хочете, пані? – хитро всміхається Ґоджо. – З вашими апетитами можна потикатися тільки до фастфуду. Інакше по світу піду.

– Поважай старших! – гаркає Утахіме і стискається так сильно, що Ґоджо ображено скавулить. – Ото будеш знати, як бісити мене, придурку. Готуйся, заїжджу тебе, як паршиву коняку.

– А я все. – відповідають їй. – Вибачайте, не втримався. То я від страху перед Вами завчасно фінішував.

– Знущаєшся, гад? – Утахіме смикає його за волосся. – Я ще не все. Так що, як хочеш, щоб тобі продовжувало від мене перепадати, попрацюй трохи.

– Зрозумів, зрозумів. – солодко вибачається Ґоджо – тільки не кидай мене, бідолашку. Без твоєї ласки зовсім же захирію.

Його вміла рука спускається поміж її ніг і за декілька хвилин Утахіме здригається від оргазму.