План у дії

План у дії

Тільда ​​Астериск Амперсанд обожнював інформацію.

Його робота як служителя Храма Ванус передбачала це. Тим не менш, він не зміг би навіть висловити НАСІЛЬКИ він любив інформацію. Жадав її. Він би віддавався з нею насолодам плоті, якби міг. Тільда ​​був інфоцитом, який звів обробку інформації у ранг мистецтва. Він був наполегливим і надійним; деякі вважали його найкращим у своїй справі. Проте, він мав один єдиний гріх. Гріх, через який його дезінтегрували б відразу ж, без суду та слідства, якби дізналися про це.

Періодично він робив бекапи інформації, яку збирав, і не повідомляв про це начальству.

Ви могли б подумати, що це все несерйозно. Але зовсім недавно Тільда ​​був призначений вести розслідування щодо культу Хаосу. У справах із Хаосом чим більше ти знаєш, тим гірше.

Що менше ти знаєш, то безпечніше. Хаос – це міметична інфекція. Це корозія, що розповсюджується за допомогою знання. Чим більше ти знаєш, тим ймовірніше твоє падіння. Храм Ванус мав рішення. Всі агенти, які так чи інакше працювали з тематикою Хаосу, відразу після закінчення завдання піддавалися вайпу пам’яті.

Елементарно. Просто. Ефективно.

Але для Тільди це було рівносильно вимозі відрізати собі обидві ноги бензопилою власноруч. Якби в нього був вибір, він волів би таки відрізати собі ноги аби лише не розлучатися зі знанням. У цьому була особлива іронія, адже саме тут він вирішив заховати свій бекап. У своїй лівій нозі.

І немає нічого дивного, що він потрапив під вплив Тзінча.

Тзінч не дурний. Пішак, подібний до Тільди, дуже цінний і ним потрібно керувати акуратно. Отримати агента у стінах Храму Ванус практично неможливо, так що Тзінч намагався не прогаяти шанс. Жодних необачних кроків. Жодних спроб використати пішака для спокуси інших служителів Храму. Найкраще тримати його в резерві і замість того, щоб чогось вимагати від Тільди, Тзінч почав використовувати його для того, щоб давати Храму інформацію, яку він, Тзінч, хотів дати Імперіуму.

Інформація, що надається Тільдою, забезпечувала усунення силами Імперіуму цілей, які ТЗІНЧУ ТРЕБА було усунути. Також це сприяло просуванню Тільди в ієрархії Храму, роблячи його все більш корисним пішаком. Повністю виграшна ситуація. З іншого боку, Тзінч подбав і про те, щоб Тільда ​​не знав, що його використовують. Тільда ​​просто думав, що він настільки успішний сам собою. Та й усі теж так думали.

Коли галактика розпалася надвоє, Імперіуму знадобився захист від сил Хаосу. І це означало, що Імперіуму був потрібен чорнокамінь. Потреба у цьому матеріалі різко збільшилася, особливо зараз, коли Робет Жилліман воскрес і став заохочувати дослідження у раніше заборонених сферах знання. Адже, як відомо, чорнокамінь славиться своєю властивістю протидіяти Варпу.

Набагато менш відомо те, що він має і ряд властивостей, що підсилюють вплив Варпа.

Тзінч давно знав, що Ковчег побудований на справжнісінькій ГОРІ з чорнокаменю. Він багато разів намагався за допомогою чаклунства та хитрощів отримати доступ до всього цього того чорнокамінного багатства. Але в усіх і в кожній його спробі він стикався з Протектором. Входу не було. Не було можливості спокусити будь-кого. Ковчег відрізнявся ефективністю мурашника та красою перлини. Але Тзінч також мав дар передбачення, і, хоч він і насилу розплутував деталі майбутнього, що стосується Протектора, він знав, що незабаром той закінчить свою велику працю і тоді…о, тоді вся ця прекрасна планета випаде з рук Тзінча як чарівний сон!

А Тзінч не любив програвати.

За своїм звичаєм, Тзінч запустив у хід план, який, зрештою, мав розколоти цю планету як горіх, і оголити цю смачну начинку з чорнокаменю. Якщо Тзінч не міг спокусити тих людей, які зараз керували планетою, то йому потрібно було поставити на керівні пости нових, своїх людей.

Так, першим кроком на цьому шляху стане змусити Імперіум виступити проти цієї планети … і якнайшвидше … і з великими силами. Тим не менш, лише одних покладів чорнокаменю для цього буде замало. Тзінч знав, що йому треба підсолодити наживку. І не тільки це, але треба змусити Імперіум діяти потужно та швидко. І, хоча в Імперіуму і була необхідна військова міць, але швидкістю реагування він не славився.

Кажуть, що навіть зараз все ще є планети, з яких були відправлені гвардійці, і які досі перебувають на шляху до Терри, і не знають, що Єресь Хоруса вже закінчилася.

Тзінчу треба було запустити ланцюг подій, і для цього йому був потрібен ініціатор. Хтось, хто справді бажав захопити Ковчег. Хтось, кого Тзінч зміг би переконати передати контроль над покладами чорнокаменю йому.

Саме в цей момент на сцену мав вийти Тільда.

Тільда ​​був закритий у своєму датакоконі, відчуваючи, як інформація з усієї Терри оточує його. І не лише з однієї лише Терри, а й з решти Імперіуму. Він був одним із небагатьох обраних, яким дозволено було видобувати інформацію з будь-яких куточків Імперіуму. Він завжди був у курсі останніх подій. Правда, іноді інформація могла запізнюватися на роки, десятиліття або навіть століття, але хтось же повинен був перевіряти її на предмет корисності.

Це те, що інфоцит робить найкраще – визначає закономірності в інформаційних потоках.

Тільда ​​просіював нескінченні потоки даних і співвідносив дані, визначав проблеми і направляв компетентний персонал на усунення цих проблем. Він досліджував різні можливості, що надаються вхідною інформацією та використав їх. Йому вже ніхто не давав завдань. Його обов’язки на Террі давали йому всю інформацію, яку він будь-коли міг би бажати. Але потім сталося щось, що змінило його життя раз і назавжди. Щось таке, що тільки це щось могло змусити його покинути Терру.

Диспетчер завдань Тільди завис. Тільда ​​ніколи не спостерігав лагів у своїй системі, але у нього були заготовлені протоколи на випадок подібних неполадок, які припиняли будь-які другорядні завдання і перенаправляли обчислювальну потужність так, щоб уникнути навіть натяку на лаг. До того, як Тільда ​​сам усвідомив, що означає представлена ​​інформація, його субпроцесори вже відстежували джерела цієї інформації, зіставляли і перевіряли її.

Для Тільди перерва була рідкістю. Тільда ​​ніколи не переривав поглинання інформації. Він ніколи не спав, він ніколи не зупинявся. Лише сьогодні, тільки зараз. Протягом двох секунд всі другорядні системи на Террі призупинили свою роботу, коли Тільда ​​перенаправив їх обчислювальні потужності, щоб перевірити правильність свого висновку.

І тоді Тільда ​​зробив щось, чого не робив від дня свого прибуття на Терру.

Він від’єднався від мережі.

Здійнялися сирени. Техномаги та гвардійці поспішили до датакокона Тільди. Вони були шоковані коли Великий Амперсанд САМ відкрив капсулу зсередини. Коли техномаги зібралися навколо, один із них спитав шанобливим напівшепотом: «Що трапилося, мій пане?». Інший адепт перейшов одразу до справи, не в змозі стримати свій страх: «Наступає щось жахливе, пане?»

Тільда ​​прокашлявся, щоб очистити горло, яким не користувався багато років. Він судомно втягнув повітря в легені, і прокаркав наказ: “Приготувати мій корабель до негайного відльоту!”

Сама ідея того, що Тільда ​​Астериск Амперсанд може вийти зі свого датакокона була неймовірна. Але ще більш неймовірною була ідея того, що він покине поверхню Терри. Навколо запала мертва тиша. Єдиним звуком було тихе булькання рідини, що зливалася з вимкненого датакокона. Декілька секунд промайнуло і Тільда, нарешті, пояснив своє раптове рішення.

“Я виявив повністю функціональний СШК”.

Від автора:

Фендом: Warhammer 40.000, Warhammer 40k
Рейтинг: G

Опис:
Невелике оповідання у всесвіті Warhammer 40k про бога Хаосу Тзінча та його план із захоплення деякої цінної для нього планети.

Нотатки:

Інфоцит (датацит) – техномаг культу Механікуса, спеціаліст з обробки, аналізу та використання різноманітних даних.

Чорнокамінь – блекстоун (blackstone).

СШК (STC – Standard Template Construct) – Стандартний Шаблонний Конструкт – інтелектуальна, розумна база даних, створена за період Темної Доби Технологій, що дозволяє виробляти (будувати) різноманітні вироби та механізми на основі забутих в 40 тисячолітті високих технологій.