План

Герміона сиділа і дивилася в одну точку. Вона вже перестала тремтіли. Її обличчя було байдуже і відсторонене. Очі не видавали жодних емоцій. Можна було подумати, що вона скам’яніла. Єдиною ознакою, що вона була жива були сльози, вони котилися по її очах і капали на одяг. Вони зовсім не підходили цьому виразу обличчя.

Після того, як вона дізналася, що маховики без її згоди повернув її на 52 роки назад, у Герміони було багато питань. ЯК ВІН ЦЕ ЗРОБИВ?! Це було неможливо. Всім відомо, що маховики часу не мандрують так далеко у минуле. Єдиною відповіддю могло бути те, що він зламався. Точніше його зламала Герміона.

Після того, як вона 2 години сиділа на ліжку у Кабанячій Голові, Ґрейнджер встала і почала крокувати по кімнаті придумуючи план. Єдиним шансом попасти назад у свій час, було читання книг. Але треба було знайти величезну бібліотеку, де буде багато варіантів книжок про це. Герміона одразу згадала за Гоґвортс, там було безпечно і до того ж…там був Дамблдор! Якщо книги не допоможуть, то вона піде прямо до нього. Ґрифіндорка одразу знайшла папір для писання листа, перо і чорнильницю у своїй сумці і почала писати лист Діппету. Що він зараз директор Міона дізналася із Щоденного пророка. Там писало, що Діппет запевняє, що студентам буде цілком безпечно у Гоґвортсі і що їх не зачепить війна Ґріндельвальда. Скоро в неї уже була своя фальшива історія і своє напівфальшиве ім’я(Герміона змінила лише прізвище). Лист був такий:

Високошанований містере Діппет,

Я- біженка із Франції. Мій дім зруйнували, а батьків вбили, тому я переїхала до Англії.Я б дуже хотіла продовжити навчання, тому прошу вас прийняти мене до Вашої школи(я 6 курс).

Вибачте, що пишу за день до початку навчального року, я приїхала лише вчора.

Буду вдячна за відповідь.

З всією повагою,

Герміона Боннер 

Ґрифіндорка взяла перше французьке прізвище, яке їй спало на думку. А війна, яку розпочав Ґріндельвальд зараз була у Франції і чудово вписалася у Герміонину історію. Відправивши листа, Герміона вирішила нарешті сходити в душ.

Коли її волосся повернуло свої властивості після миття, воно знову стало кучеряве і пухнасте. Герміона транфігурувала свій одяг у довгу чорну сукню, а кросівки у невисокі каблуки. Бо, як вона зрозуміла в цей час дівчата не носили ні джинсів, ні кросівок. Це зовсім не компонувало Герміоні. Вона більше поважала комфорт, а не красу.

Виконуючи цю магію, вона почула, що її магія діяла не сама. По її венах переливалась ще одна магія. Вона була гнучка і потужна. Викликаючи її Ґрифіндорка відчувала себе непереможною і могутньою. Ця досить важка трансфігурація вдалася їй зразу і зовсім не виснажила, як зазвичай бувало. Це була, ще одна загадка, яку Герміона мала розгадати. Хоча вона надіялася, що ця магія залишиться з нею назавжди.

Через 3 години, за які Ґрейнджер встигла привести себе повністю в порядок(настільки це було можливо), поснідати і купити деякий одяг, який носили в цей час, до неї прийшов лист.

Герміона збуджено розірвала лист, там мала бути вирішена її доля у цьому часі і взагалі чи буде в неї шанс вернутись.

Дорога міс Боннер,

Я дуже співчуваю Вашим великим втратам. І з радістю прийму Вас у Гоґвортс. Надіюся там Ви зможете знайти нових друзів і почати нове життя.

Післязавтра до 10 год прибутьте на станцію Кінг-Крос, там перейдіть на платформу 9¾. І з всіма іншими учнями вирушайте до Гоґвортсу. Ми Вас там зустрінем.

Також я відправив Вам список того, що потрібно Вам придбати на Алеї Діаґон. Успіхів!

Директор Армандо Діппет.

Герміона була дуже задоволена такою відповіддю. Усе приладдя, яке їй потрібно було придбати вже було у неї. Але Гермі всеодно вирушила на Алею Діаґон, щоб перевірити чи книжки за 6 курс у цьому часі не відрізняються від її.

Прибувши на Алею Герміона перевірила всі і книги і вони були такими самими. Це значно полегшило завдання. Але після цього Міона не стрималась і пішла до магазину із домашніми улюбленцями.

Виявляється у цьому часі можна брати із собою в Гоґвортс не тільки сов, котів, жаб і щурів, а ще змій і хамелеонів.

Тож Герміона пішла у відділення для цих тварин. Дівчина запам’ятала декілька фраз, які говорив Гаррі на перселмові. Інколи навіть він їй і Рону проводив так звані уроки, навчаючи їх фраз, які найчастіше використовуються. Герміона придушила сум за друзями, натомість підійшовши до змії у цікаві візерунки, у бежевих і коричневих кольорах.

—Привіт- прошипіла вона на зміїному.

—Привіт- прошипіла їй змія у відповідь- ти хочеш забрати мене?

Міонин розум хотів кричати: Ні! Я ненавиджу змій! Я Ґрифіндорка! Натомість у неї мимоволі вирвалось:

—Так

—Чудово. Тоді заплати за мене.- було видно, що змія була рада.

Герміона завмерла і дивилася на змію. Її розум кричав: Що ти натворила?! Ти зрадниця! Зрадниця! Її думки перервало шипіння:

—Ти передумала?

–Ні, ні! Я вже йду- з того всього Гермі сказала це на людській. Але вже не перекладала. Натомість пішла платити.

Виходячи надвір у Герміони не лишилося навіть сліду докорів сумління. Натомість її переповнювала радість.

Міона дізналася, що її змія була чоловічого роду і Герміона одразу назвала його Каа. Він був трохи менше метра в довжину і десь, як два її пальці в ширину.

—Доречі, Каа. Я насправді не володію перселмовою- зізналася дівчина- її знав мій друг і навчив мене основ. 

Герміона дуже пишалася, що сказала так багато. Хоча вона догадувалась, що зробила декілька помилок. Але по відповіді Каа було видно, що він все зрозумів.

—Я думаю цього буде достатньо- прошипів він- як звали твого друга?

Від цієї згадки Гермі почула неприємну пустоту всередині. Вона відповіла через деякий час.

—Гаррі- сказала вона- а іншого- Рон, але Рон не знав зміїної. Вони обоє були моїми найкращими друзями.

Цього разу Гермі не відчула гордості, вона була притуплена болем.

— Що з ними сталось?

Герміона глибоко вдихнула перед тим, як сказати.

—Вони… Вони загинули- змахнула сльози вона.

—Ти напевно багато пережила…

Міоні прийшла в голову божевільна думка.

—Коли прийдемо додому, я тобі розкажу одну таємницю. Яку ще ніхто не знає.

Ґрифіндорка почула, як Каа захоплено і нетерпеливо засичав. Змії напевно люблять таємниці- подумала вона.