перші ознаки кохання

На календарі було 14 лютого. Т/І стояла одна в коридорі, аж раптом краєм ока побачила Стаса.
Станіслав Шугаєв – програміст, хакер, біолог та сирота, він дуже чуйна, добра людина, яка ще й закохана в Т/І.

-Привіт, -промовив Стас, – сьогодні 14 лютого, я думав ти будеш як всі, з другими половинками.

-Та якось не склалось, – промовила ти, – хлопець кинув мене прямо сьогодні зранку.

-Так, тільки не плач, – з усмішкою на обличчі та занепокоєним поглядом промовив Стас, – він не достойний тебе, ти гарна, чуйна дівчина, яка просто не заслуговує в день всіх закоханих проливати сльози, за якимось мудаком.

-Добре, – зі сміхом крізь сльози промовила ти.

-От і домовились, – з закоханим поглядом сказав Стас, – а тепер хочеш смачно поїсти?

– Так, через нерви я ще нічого не їла, – не дуже веселим голосом промовила ти.

Ви поїхали у найкращий суші-бар міста.

– Ооо, а звідки ти знаєш що я просто втрачаю розум від суші?, – сказала ти веселим голосом.

– Ну є в мене кілька секретиків, – з деяким страхом викрити свою таємну закоханість до тебе, промовив Стас.

Ви прийшли, ти замовила філадельфію та каліфорнію

-Ох, я не можу описати як я тобі вдячна, ти неперевершений друг, знаєш мої смаки, коли потрібно підтримати, – з вдячним поглядом промовила ти.
Поки ти говорила Стас не відводив від тебе погляд.

-Чого ти на мене п’ялишся?, – промовила ти в замішанні.

-Ой, справді? Я навіть не помітив, квіти гарні дуже, – промовив Стас з деяким соромом в його очах.

– Стас, досить виправдовуватись, це я собі щось накрутила, – промовила ти.
-Тебе підвезти додому?,- промовив Стас.

– Так, підвези, пізно вже,- промовила ти.

Ви поїхали до тебе додому,
Стас підвіз тебе, у вас почалась коротка розмова

-Гарної ночі, якщо я дізнаюсь що ти за тим придурком плакала, пиняй на себе, я тобі кажу, я розіб’ю йому обличчя, – промовив Стас з посмішкою на обличчі.

-Та добре, добре, зрозуміла я, – посміхаючись сказала ти.

Ти піднялась до себе на поверх, відчинила квартиру, після чого з дивними, незрозумілими думками про Стаса лягла спати…