Бладжери та монстр траки, про що ще може прохати дівчина

Основний пейринг:Тодорокі Фуюмі/Румі “Мірко” Усагіяма, фонові дабіхаукси і тододеку

-Цілителько Тодорокі!Цілителько Тодорокі!
Фуюмі підвела погляд від маленького немовляти, якого вона гойдала після того, як зростила йому зламану руку, і спитала:
-Що сталось?
-Мірко потребує саме Вашої допомоги.
-Знову,- запитала нахмурившись Фуюмі.
Близько шести місяців тому зірковий відбивач “Летючих Зайців”* Румі “Мірко” Усагіяма отримала відкритий перелом зі зміщенням*, і через це вона опинилась у лікарні св. Мунґо, де був приплив хворих, що зникають, і незважаючи на те, що Фуюмі зазвичай лікує дітей, вона виявилась вільною для того, щоб зростити руку.
Висока жінка на декілька секунд витріщилась на неї, а потім кліпнула, затинаючись, мовила до побачення і щасливо підписала пергамент, що Фуюмі запропонувала.
-Діти будуть просто в захваті,- посміхаючись мовила Фуюмі, забравши пергамент.
Мірко моргнула, опустивши перо, і мовила: -Ох, це не для…Ви маєте дітей?
-Ох, ні,- Фуюмі посміхнулась, махаючи руками, і продовжила:- Діти в моїй палаті, я зазвичай працюю як цілитель-педіатр, просто ти потрапила до нас не у найкращий час, тому я й опинилась тут.
-Я справді щаслива, що натрапила на тебе! Не думаю, що колись моя рука почувалася краще!- сказала Мірко швидко, обертаючи руку з великим полегшенням на обличчі. – Що ж це добре- Я сподіваюсь дітям це сподобається! І передай їм, що “Летючі Зайці” назавжди!
-Звичайно,- засміялась Фуюмі.
І вона навіть подумала, що це останній раз, коли вона бачить атлетку, не враховуючи газет, але потім Мірко з’явилася знову зі зламаною після матча ногою, прохаючи цілительки Тодорокі, бо в неї легка рука.
Наступного разу Мірко підвернула ногу, потім вивихнула зап’ястя, після цього Румі підхопила легку застуду, а потому був удар по голові.
Згідно з розрахунками Фуюмі це було вже вшосте, і тепер її стало справді цікаво, як відбивачка могла калічитись так часто. Звичайно, ця позиція була найбільш небезпечною у квідичі, але все це здавалося надмірним. У такому разі “Летючі Зайці” повинні мати медика в складі.
Вона згадувала це Тої останнього разу при зустрічі, запитуючи, чи він бува не знає, чому Мірко так часто отримує травми, оскільки він був професійним коментатором з дуже гострим язиком.
-…всі ці пошкодження виглядають досить нормальними в ході гри-яка як ти знаєш є безглуздо небезпечною і яку слід заборонити- але, крім зламаної руки вперше, насправді нічого, про що ніхто на місці не міг би подбати,-протягнув Тоя, піднявши брову.
-Хм,- мовила Фуюмі, насупившись і продовжила: – Це дивно.
– … ти впевнена, що вона не приходить навмисно, щоб побачити тебе?- запитав Тоя.
Фуюмі засміялась, махаючи руками перед собою:
-Приходить, щоб побачити звичайну стару мене? Пф, нізащо, Тоє, зірки квідичу мають справи значно важливіші.
– Спираючись на наш досвід, не в цьому справа,- сухо сказав Тоя, пестячи домашню тваринку Яструба – сову Емріс.
-Ти почав зустрічатись із зіркою квідича, бо йому, як не дивно, подобаються твої підлі коментарі- наголошуючи, мовила Фуюмі й продовжила:- Я не привертаю стільки уваги.
– Як скажеш,- бовкнув Тоя, виражаючи сумнів.
Тоя, звичайно, трохи дурник- він навіть допитував президента маленького фан-клубу, з яким Шото почав зустрічатись-але шість візитів до св.Мунґо за шість місяців- це трохи дивно, особливо просячи її щоразу, що ж-
Добре, можливо, Мірко має спеціальні вимоги щодо цілителів, які можуть лікувати її.
Також, базуючись на журнальних профілях й інтерв’ю, що вона прочитала, Мірко повинна бути легкою, якщо не пристрасною людиною.
(Також колдографії* Мірко в журналах не роблять її честі-звичайно, вони показують її енергійною і з блискучою посмішкою, але вони не можуть передати як в реальному житті Румі просто переповнена енергією, якою ніжною виглядає часом її посмішка, або істинний розмір її рук, або яким широким і сильними виглядають її стегна-
Не те щоб вона була в неї закохана.
Вони були- вони були просто тут- і важко було не помітити, коли вона лікувала її руку та ногу!
Вона справді надіється, що Мірко не помітила її витріщань, хоча, можливо, вона до них звикла?
Вона була гарячою й чудовою зіркою квідича попри все.
Гарячою, чудовою й одинокою зіркою квідича згідно з останнім інтерв’ю, яке вона прочитала-
Не те щоб її це хвилювало!
Зрештою, її слід бути більш реалістичною.
– Вона сказала в тебе легкі руки,- радісний голос помічника вірвався в її голову, Фуюмі виринула зі своїх думок, коли помічник запитав знову, чи вона йде.
-Так, так,- сказала Фуюмі, піднімаючись і поплескуючи по дитячій ручці.-Що ж тепер як і обіцяла Кея-кун, що ти хочеш більше шоколадну жабку чи боби Берті на будь-який смак?
Подивившись на цілительку рішучим поглядом, Кей каже:
-Льодяні миші!
Фуюмі, посміхнувшись, дістала з кишені(на яку вона наклала збільшувальні чари, бо кишені в медиків не можуть бути завеликі) коробку і промовила:
-Тримай.
-Дякую. Чи Ви справді збираєтесь лікувати Мірко? Вона мій улюблений гравець,- сказав Кей з широкими очима, тримаючи в руках коробку з солодощами.
Фуюмі посміхнулась, розкуйовдила йому волосся і сказала:
-У тебе гарний смак. Вона і мій улюблений гравець- я постараюсь змусити її зупинитись тут на кілька хвиль, якщо тобі хочеться цього-
-Так! Ти найкраща цілителька зі всіх.
Тож Фуюмі проскакує до приймальні, де Мірко чекає на неї(звичайно, її поспіх не має нічого спільного і з бажанням побачити Мірко); вона відкриває двері з посмішкою і промовляє:
-І знову здрастуйте, капітане Усагіямо, що цього ра-,- Фуюмі зупиняється всередині речення, не маючи сили промовити щось, бо на голові в Мірко височіють, тонкі й пухнасті, справжні заячі вуха.
(О Боги!
Це схоже на фотосесію “Летючих Зайців”, де всі вони, навіть хлопці одягли костюми дівчаток-кроликів, можливо, Фуюмі навіть має десь випуск цього журналу десь-
Зосередься Фуюмі, це справжні вуха цього разу.)
– О мій,- просто стверджує Фуюмі, тягнучись рукою до вух, потім різко відсмикуючи її, коли вона помічає , що вуха згорнулись.- Мої вибачення, це не надто професійно з мого боку-
-Ох, продовжуй, я не проти,- сказала Мірко, чухаючи потилицю.- Зрештою, тобі доведеться їх обстежити, чи не так?
-Що ж- я думаю- якщо ви не проти,- говорить невпевнено Фуюмі, тягнучись, щоб доторкнутись ніжно до кролячих вух Мірко(ох вони були такі м’які та шовковисті, її цікаво, яке у неї волосся- так Фуюмі зберись, час для професійної цілительки!)
-Це сталось після гри?
-Під час неї, якщо ти мені віриш,- кривиться Мірко, але все ще тягнеться до долоні Фуюмі.-Ці “Вімбурнські Оси” справжні скалки в одному місці- їхній загонич хотів перетворити мене на кролика!
-Що? Але їх мали б дискваліфікувати.
-Так, але, мабуть, вони розрахували, що доки їм вдасться зловити Снітча, вони отримають штраф за одного переслідувача в обмін на те, що вони виведуть мене, – чмихає Мірко.
-У будь-якому випадку була б відкрита справа, бо Ви опора команди,- киває Фуюмі, виймаючи паличку і накладаючи діагностувальні чари.
Мірко, радісно всміхаючись, мовить:
-Чорт візьми, так. У будь-якому випадку- на щастя, для нас Багмановою сильною стороною не є трансфігурація, тому все закінчилось так.
-Це досить мило,- вилітає з рота Фуюмі, допоки вона замовкає.- Я маю на увазі- мхм-ти знаєш
скільки жахливо могло статись через неправильне застосування трансфігурації, тож- це відносно непогано- у будь-якому разі, як ти почуваєшся?
-У порядку? Насправді це трохи дивно не мати нормальних вух,- сказала Мірко, її погляд зм’якшився, коли вона посміхнулась до Фуюмі, а її вуха затріпотіли.- Я рада, що вони тобі подобаються.
– Що ж, добре, емм- базуючись на отриманій інформації, що я отримала, це закляття повинно зникнути через деякий час,- каже Фуюмі, з ледь розпашілим обличчям, коли вона намагається повернутися до образу професіонала.- Насправді, це справа кількох тижнів, але я не спеціаліст з трансфігурації, можливо, Ви хотіли б, що я позвала професіонала?
-Ні, якщо ти вважаєш, що це справа кількох тижнів, я можу з цим впоратися. Ти знаєш, тепер я відповідаю назві команді,- каже Мірко з блискучою посмішкою.
-Ти впевнена?- запитує нахмурена Фуюмі.- У тебе можуть виникнути ускладнення з ними, які я зараз не бачу… тож було б добре, якби ти приходила на обстеження щотижня. Мені шкода, що я не маю точної відповіді для тебе…
Мірко випростовуються, у той час, як її вуха тріпочуть, і каже:
-Нічого страшного, крім того, ти сказала, що вони милі.
Фуюмі точно знає, що вона пече раків, але солдати не плачуть, тому вона бубнить, забираючи паличку:
-Так, вони справді такі..Якщо ти не заперечуєш, чи не могла б ти підійти в дитяче крило, там є кілька твоїх палких шанувальників?
-Звичайно,- легко погоджується Мірко, стаючи на свої сильні й могутні ноги(зберись, Фуюмі).
-Вибач, що відірвала тебе від них.
-Все в порядку,- швидко каже Фуюмі, хитаючи головою.- До того ж я не розумію, чому ти постійно кличеш мене, якщо я кілька разів уже говорила, що я більше цілителька-педіатр.
-І як я кілька разів говорила тобі: у тебе легкі руки,- відповідає Мірко, посміхаючись.
-Це неможливо,- заперечує Фуюмі.
-Я не знаю, Я просто почуваюся краще після того, як тебе побачу,- просто говорить Мірко, заходячи в диткрило, де половина дітлахів негайно починає радісно кричати й пробиратися до зірки квідичу.
-О мій Боже!
-Це Мірко! Це справжня жива Мірко!
-Це кролик Мірко! Це так круто!
-Привіт, дітлахи! Чула, багато з вас люблять квідич- не чіпайте вуха!
-Діти, тримайте руки при собі!- Фуюмі пробуджується зі свого заціпеніння і вривається в натовп дітей, щоб їх заспокоїти.- Сем, Арун, Клер- ніхто з вас не повинен вставати з ліжка, але не переймайтесь, я переконаюсь, що Мірко поговорить з вами особисто- Енн, Руї, не сперечайтесь, я впевнена, що Румі покатає вас обох. Кеє, ти хочеш, щоб Мірко підписала все це?
-Вона моя улюблениця! До того ж і Ваша теж!- Кей(маленький зрадник) свариться, тримаючи купу всього, що є вмістом його наплічника.
Мірко дивиться на неї з того місця, де вона розгойдує Енн і Руї, які кричать і радісно сміються, звисаючи з її м’язистих рук.
-Ох насправді я думала, що це буде твій брат.
-Ти одна з улюблених,- швидко виправляє Фуюмі, шкодуючи, що розповіла це Кею.- Я мушу підтримувати Шото у будь-якому випадку.
-Звичайно. У будь-якому разі, я рада, що є в списку,- каже Мірко зі сліпучою посмішкою і підморгуванням, які повинні бути заборонені законом.
(Вона повинна пам’ятати, що Мірко завжди чарівна і це нічого не означає.
Мірко просто поводиться як звичайно, і вона не повинна бентежити себе марними надіями.)
__
-Я не розумію тебе, якщо вона так тобі подобається, чому ти її кудись не запросиш?- питає Нацуо,
піднімаючи брову і відкидаючись на диван.
Фуюмі витріщається на свого брата і питає:
-Ти що не чув всю мою промову, про те що вона знаменитість, а я просто я?
-Тоя і Яструб були такими ж, але для них все склалось добре,- вказує Нацуо.
-Яструб, як не дивно, любив всі грубі промови, які робив Тоя, крім того, Тоя теж свого роду знаменитість,- каже Фуюмі, закочуючи очі.
-Я віддаю перевагу слову критик,- кричить Тоя, заходячи та ставлячи складники для хвоґво* на стіл.
-Ти права, щодо того, що мені подобаються всі грубі коментарі, які робить Тоя,- сміється Яструб, налітаючи на свого хлопця і ставлячи пиво на стіл.- Тож чому ми знову говоримо про те, як ми зійшлись?
-Мірко продовжує з’являтись в св. Мунґо, просячи Фуюмі, а Фуюмі має гігантський краш на неї,- швидко відповідає Нацуо, незважаючи на Фуюмі, яка хоче його зупинити.
Брови Яструба підіймаються, і він каже:
-О мій Боже, то це ти та цілителька, про яку вона говорить не замовкаючи!
Фуюмі дивиться на нього зі свого місця, де вона спробувала задушити свого брата:
-Ще раз
-Типу, Мірко прогуділа мені всі вуха, говорячи про милу цілительку, яку вона зустріла одного разу, що відтоді за найменшої травми, вона йде до св. Мунґо, щоб побачити її- то, то була ти,- говорить, витріщаючись на неї Ястуб.- Я навіть просив Тою запитати тебе про цю цілительку.
(Це неможливо.
Мірко справді говорила про неї?
Зі своїми зірковими друзями квідичу?
Це, напевно, якесь непорозуміння, але-
Але, можливо, вона справді має шанс?)
Фуюмі дивиться на свого старшого брата, який просто знизує плечима:
-Що ж, не була ніякої потреби питати це. І я точно впевнений, що ти не хотіла б, щоб я розповідав Яструбу, що це ти, чи не так?
-Дякую, Тоє. Тільки за це ти отримаєш нагороду, у якості морозиво з червоних бобів, яке я купила, а Нацуо не отримає нічого,- каже Фуюмі, схрещуючи руки.
-Хей, якби я про це не сказав, то Яструб не зізнався б, що ти теж подобаєшся Мірко. Хоча це й так було досить очевидно,-белькотить Нацуо.
– Ти все одно не мав цього казати,- протестує Фуюмі, кидаючи подушку в дурне лице Нацуо(для неї все ще таємниця, як його учні довіряють йому щось).- Крім того, можливо, вона мала на увазі іншу милу цілительку…
-Цього не може бути, Мірко описувала її як власницю “м’яких сірих очей”, і що вона носить окуляри і є цілителем-педіатром,-стверджує Яструб, загинаючи пальці.- Тепер, коли я сказав це вголос, я мусив зрозуміти це раніше. У будь-якому випадку це чудово! Можливо, ти хочеш її контактні дані, чи я міг би передати її записку-
-Невже старша сестра в когось закохана?- питає Шото, заходячи в приміщення разом з Ізуку, обоє дивляться з цікавістю.
Фуюмі ховає своє почервоніле лице в своїх руках(напевно, всі її брати хочуть, щоб вона померла від сорому).- Може, ми поговоримо про щось інше,-благає вона.
-Ти та хто це почав,- каже Нацуо без жодних докорів сумління, піднімаючись.- Я думаю, що це чудово, що вона друг Яструба, тож ти можеш запросити її кудись, коли вона прийде наступного разу на перевірку вух!
-О, хлопче. Ти бачив її з ними? Вона відмовляється виходити кудись зі мною, тому що вона знає, що я буду з неї знущатися,- сміючись, каже Яструб, притуляючись до Тої.
-Вона виглядає чудово з ними!- гаряче відповідає Фуюмі, незважаючи на те, що її щоки почервоніли ще більше.
-Ви говорите про Мірко?-підбадьорюється Ізуку.-Це круто. Вона мені подобається.
-Ти збираєшся запросити її після того, як спаде прокляття чи до?- серйозно питає Шото.
Яструб посміхається і вказує на Шото:
-Залиште це ловцю, щоб запитати найважливіше питання.
-Я- ви хлопці найгірші,-Фуюмі бурчить, встаючи і йдучи на кухню за новим посудом.- Я мала б вас всіх вигнати.
-Навіть мене?- питає Тоя, розпаковуючи та ставлячи на стіл всю їжу.
-Навіть тебе, якби ти не почав зустрічатись з Яструбом, він би тут не сидів,- скаржиться Фуюмі,
вивалюючи купу паличок для їжі.
-І тут я збирався розповісти тобі що подобається Мірко, щоб все пройшло якнайплавніше,- скаржиться Яструб, забираючи тарілки в Фуюмі й ставлячи їх на стіл.
-Вона вже розказала їх “Відьомському тижневику”,- владно каже Фуюмі.
(Але також “Відьомський тижневик” мав теорію, що ідеальний партнер Мірко має бути відкритий і надзвичайно жвавий, тож-
Що ж вона справді надіється, що “Відьомський тижневик” помиляється, як і багато разів до цього.)
-Вау, все настільки погано,- свистить Нацуо.-Тобі він навіть не подобається.
-Ти знаєш, що св. Мунґо має постійну підписку на нього,-рішуче відповідає Фуюмі(зазвичай вона його не читає, але на обкладинці була Мірко, тож…)- У будь-якому разі це не етично:вона мій пацієнт зараз.
-Ти ж не її терапевт, тож думаю тут не буде сильного конфлікту інтересів,- стверджує Нацуо.
-Я кажу: ти роздобудиш квитки на заїзд зачарованих монстр траків і запросиш її на побачення,-каже Яструб, спираючись на Тою, щоб вкрасти кілька шматочків курятини.- Навіть, якщо вона не була б у тебе закохана, вона витримала б навіть Малфоя чи Бест Джинса, щоб піти туди.
(Ох,це-
У цілому це непогана ідея.
Вона точно впевнена, що один з друзів Тої може навіть дістати квиток, і вона зможе просто запросити її туди і-
Навіть якщо це виявиться непорозумінням, я впевнена вона не буде проти походу туди.)
Фуюмі запитує, розвертаючись до Тої:
-Тоє-твій друг-, який божеволіє від маґлівських штучок і зачаровує їх, не зміг би дістати квиток?
-Шигаракі- не мій друг, і до того ж тобі варто поговорити з його хлопцем Спінером, щоб дістати квитки- я думаю, що зможу запитати їх, хоча я впевнений, що вони попросять про якусь послугу натомість,- відповідає Тоя, хмурячись.
-Якщо це люди з яким ти тусувався в Ґоґвортсі, то вони-твої друзі,- каже Нацуо.
Тоя хмуриться і забирає тарілку з сашимі*:
-Тільки за ці слова, ця тарілка йде зі мною.
-Ні!Та годі тобі, Тоє, ти ненавидиш рибу!- протестує Нацуо, хапаючи його за руку і ставлячи тарілку на місце.
Поки її брати сваряться, Яструб посміхається і відбиває якусь мелодію, зрозумілу тільки йому, а Шото, підіймаючи погляд від своєї холодної соби*, серйозно каже:
-Мірко пощастить зустрічатися з тобою.
-О Шото, дякую,- посміхається Фуюмі, простягаючи руку, щоб розкуйовдити його різнокольорове волосся.
-Я впевнений, що у тебе все вийде,- сором’язливо каже Ізуку, дивлячись на Шото.- Це… трохи лячно зустрічатися із зіркою квідича, але тобі нема про що хвилюватись, старшо сестро Фуюмі.
-Ти- мій улюблений майбутній зять*, тримай ще кацудон*,- з посмішкою каже Фуюмі, докладаючи кілька шматочків страви.
Коли Ізуку червоніє і починає заїкатись, Шото просто бере його за руку, а Яструб кричить від обурення, Фуюмі вдається перевести розмову в інше русло, а саме на нове радіошоу Тої, на яке запрошено Яструба і про інших можливих гостей, а також про те як їх мамі вона подобається.
(Навіть якщо Тоя скаржиться, вона знає, що він завжди на її боці, то ж, коли вона дістане квитки-
Чи будуть квіти зайвими?
Напевно, забагато, вона буде думати, що Фуюмі змушує її до чогось.
Вона просто- вона просто буде собою!
Її все вдасться.)
__
Коли Фуюмі всоте за день перевіряє квитки в кишені й витирає спітнілі долоні в халат, вона думає, що легше переміститися на острів феї та танцювати за примхами королеви, ніж запросити Мірко кудись.
(Чому вона подумала, що це гарна ідея?
Дурний Яструб, що підносить її впевненість до небес.
І дурна вона, що думала: зможе опанувати себе, коли в попередні рази, бачачи Мірко, вона перетворювалась у суцільний безлад-)
-Цілителько Тодорокі?
Фуюмі ледь стримується від підстрибування в повітря і злегка посміхається при погляді на Мірко, яка є суцільним втіленням здоров’я з мантією на тілі, що чудово окреслює її сильні та потужні ноги, її волосся розсипається по її плечах, а заячі вуха злегка тріпотять-
Думає Фуюмі, хмурячись і нахиляючись вперед, і каже, дістаючи паличку:
-Що ж, здається, вуха трохи зменшились, ніяких дивних побічних ефектів не помічали?
-Крім непереборного бажання їсти моркву, ні,- весело каже Мірко, коли її вуха починають тремтіти, як Фуюмі накладає на них діагностичне закляття.
-Що ж все добре- має чудовий вигляд, але Яструб згадував, що ти нікуди з ним не виходиш.
-Це тому що, він буде ображати та дражнити мене,- Мірко закочує очі, а потім кліпає.-Чекай, ти знаєш Яструба?
-Він зустрічається з моїм старшим братом,- відповідає Фуюмі, збентежено.
-Твій старший брат Дабі?-питає Мірко, дивлячись їй у вічі і згодом підіймаючи руку.- Зачекай- о мій Боже, Дабі це Тодорокі? Чи часто він свариться з твоїм молодшим братом?
-Не дуже- у них не найближчі відносини через десятирічну різницю у віці, але вони знаходять спільну мову,- делікатно каже Фуюмі, забираючи паличку.
(Вона просто не воліє згадувати всю їхню історію з батьком, який вирішив, що Дабі стане його наступником, допоки не перемикнувся на Шото, побачивши, що Тоя не такий вправний на мітлі, скільки б зусиль він не докладав.
Ще менше вона хоче згадувати про публічне розлучення її матері з батьком.)
-Хах, здається, це має сенс,- каже Мірко, чухаючи потилицю і хитаючи вухами.- Враховуючи вашу сімейну історія-звичайно, я не вірю всьому, що читаю! Просто, я поділяю позицію твого брата: занадто багато грошей витрачається на квідич, хоча може бути використане на щось більш корисне і що зірок квідича занадто ідолізують… але, я думаю, що Шото справляється чудово, залишаючись приземленими, граючи так чудово! Усі ви, здається, почуваєтесь надзвичайно чудово!
(… тож її не бентежить жодна сімейна драма?
Тож, може, все пройде не так погано, як Фуюмі собі уявляла?)
-У Шото все чудово!-визнає Фуюмі, торкаючись до квитка в кишені.-Решта з нас теж почувається непогано, Тоя чи то пак Дабі навіть збирається запросити Яструба на своє шоу.
-Не може бути, Яструб навіть не сказав мені, мабуть, це ціна за відмови сходити кудись,- сміється Мірко.-Це не повпливає на кар’єру Дабі як квідичного критика?
-Я впевнена, що Тоя зможе перетворити це на антиквідич, коментує Фуюмі і, глибоко вдихаючи, промовляє:
-Ем- також один з його друзів, якого він часто запрошував на шоу- він має кілька зайвих квитків на зачаровані монстр траки, і в нього немає змоги сходити на це шоу- але Яструб сказав- сказав, що Ви в захваті від магічних монстр траків, тож чи не хотіли б Ви піти зі мною?
Очі Мірко розширюються, навіть швидше, ніж розпрямляються її вуха:
-О мій Боже-так!Так, я хочу піти!
Фуюмі розслабляється і усміхається ширше, коли передає Мірко квиток(це справді було легко):
-Чудово!Я справді рада- я сподіваюсь, що ви не засумуєте зі мною там: я не знаю майже нічого про магічні монстр траки.
-Ох вони чудові- вони пожирають інші машини і збільшуються!-захоплено мовить Мірко, дивлячись з-під попелястих вій на Фуюмі і забираючи квиток з її рук.-І- з тобою точно буде весело, ти ж робиш відвідини цілителя такими неймовірними!
-Ох-я справді рада, що ти так думаєш…-бурмочить Фуюмі, червоніючи так сильно, що, здається, секунда і вона запалає.
-…що ще Яструб говорив про мене?- питає Мірко, нахиляючи голову.
-Ем- що ви друзі? І він скаржився, що ти постійно б’єш його бладжерами, ти ж розумієш?- каже Фуюмі, знизуючи плечима.
-Так, він загонич, а це моя робота,- сміється Мірко, але в наступну мить вона серйознішає, її вуха видовжуються і, крутячи квиток в руках, вона каже:
-Я просто хочу сказати- я протуркотіла всі вуха Яструбу, говорячи про милу цілительку і знаючи Яструба, він не міг цього не сказати.
(О мій Боже.
То-то Яструб мав слушність?
Пізніше він буде дуже самовдоволеним, але це не хвилює Фуюмі зараз.)
-Він-він згадував це, але я думала, що він перебільшує,- сором’язливо каже Фуюмі, дивлячись Мірко в очі.
Мірко м’яко усміхається, тягнучись, щоб доторкнутись руки Фуюмі:
-Скоріше применшує. Ти все про що я говорила останнім часом, це моторошно чи не так?-хрипко каже Мірко.
-Ні, я-я теж говорила багато про тебе,-задихаючись, каже Фуюмі, сплітаючи їхні пальці, коли мозоляста долоня Мірко стискає її сильніше.- І я очікувала на кожен твій візит, і-і ти справді надзвичайно крута.
Мірко посміхається, міцніше стискаючи руку Фуюмі, і каже:
-Тоді- чи можу я вважати це побаченням?
-Т-так, будь ласка,- киває Фуюмі, непомітно щипаючи себе.
(Це точно не сон- просто диво трапляється на її очах.)
-Добре,- усміхається Мірко, а потім сміється, хитаючи головою.-Мені здається, що я повинна відправити кошик з фруктами Багману за надану можливість побачитися ще раз.
-Точно, ні!-швидко каже Фуюмі.- Він міг справді поранити тебе! Це того не варто!
-Наші думки щодо цього розходяться, але знай, що я дуже-дуже чекаю нашого першого побачення,-просто каже Мірко, цілуючи долоню Фуюмі ззаду.
(Насправді, Фуюмі чекає теж.
Вона все ще не вірить у свою вдачу і думає, що це все не правда, але-
Вона подобається Мірко, і вони йдуть на побачення!
Викуси “Відьомський тижневик”- Мірко точно в захваті від тихеньких дівчат в окулярах!)
*в оригіналі повна назва “Летючі Зайці графського суду”
*в ор. кістка вийшла зі шкіри(просто не знала як це вписати)
*мені здається, що вони так називаються
*хвоґво або хоґо- традиційна перша страва азіатської кухні; у спеціальної посуд з бульйоном поступово додають різні інгредієнти, а під час розмови поступово їх виловлюють.
*сашимі- страва японської кухні; тонко нарізане риб’яче філе з соєвим соусом, васабі, редькою і листям сісо.
*в ор. використовується in-law в українській мові немає одного слова для позначення його змісту.(сподіваюся, що не допустила помилки)
*кацудон- страва японської кухні; котлета зі свинини, обсмажена у яйці і подана в тарілці вареного рису.