Перший курс

Уроки завжди давалась Т/і легко, крім того вона ходила на всі додаткові заняття в Хоґвортсі, окрім квідічу. Вона жила з Луною в одній кімнаті і вони стали найкращими подругами. Хлопців з поїзду бачила тільки з далеку і не говорила з ними.

Прийшли зимові канікули, більшість учнів роз’їхались по домах. Але Т/і залишилась в школі. Луна поїхала додому, як і всі її шкільні друзі. Хоч дівчина завжди була веселою і вже мала хорошу славу серед однокурсників та вчителів, але зараз вона була сама. Та Т/і не сумувала, вона й без цього мала чим зайнятись, оскільки дуже любила читати й за три дні канікул вже прочитала відносно велику книгу з бібліотеки.

В перший тиждень навчання після зимових канікул першокурсників зібрали на екскурсію в Хоґсмід. Поки вони були там Т/і підійшла до газетного кіоску і взяла свіжу газету за 5 січня, де писалося про…. розпад радянського союзу?!! Хоч Україна вже декілька місяців, як оголосила про свою незалежність, її щастю, все одно, не було меж, але друзі не розуміли цього. Їм всього по 11 років і тільки лиш вона одна, з розповідей батьків, знала наскільки це чудово й нащо вплине. Коли усмішку й хороший настрій дівчини побачили слізерінці, троє з них вирішили спустити дівчину з небес на землю.
– Ей ти, брунокровка, чому така весела? Газети ніколи не бачила? – і він розсміявся так ніби це був жарт гідний самого Чарлі Чаплі, або Вуді Аллена; а двоє, на вигляд не дуже розумних, друзів підтримали його.
– По-перше, ти мене не знаєш і не можеш казати, що я брунокровка, не знаючи чи це правда. По-друге, ти не знаєш про, що ця газета, та й навіть якщо я тобі її покажу, тм нічого не зрозумієш. Ну а по-третє, якщо твої туповаті друзі сміються з твоїх жартів, це не означає, що вони смішні.
– Що не знаєш хто, що так зі мною говориш?
– Не знаю і знати не хочу. Як би тебе не звали, ти все одно будеш зарозумілим дурнем, який нічого не розуміє й не знає далі свого носа. – Т/і подивилась на нього із гордою зневагою й пішла до своїх друзів.

– Т/і, ти зовсім здуріла? – сказав їй однокурсник, який бачив цю сцену.
– Що таке?
– В тебе або дах поїхав, або ти безсмертна. Ти дійсно не знаєш хто це?
– Знаю, самозакоханий дурень, а ім’я його не важливе.
– Це Драко Мелфой. Хлопець з одної з найбагатших сімей Англії. Ти розумієш, що з тобою буде, якщо його батько дізнається? Він тепер буде тебе постійно принижувати. Ти нажила собі могутнього ворога.
– Нічого він мені не зробить, його максимум сказати декілька “образливих слів” і не смішно пожартувати.
-Ну подивимось.- серйозно сказав її друг
-Подивимось – сказала Т/і з усмішкою, яка встигла повернутись на її лице.
На цьому закінчилась їхня екскурсія. Про Мелфоя ніхто більше не згадував, при Т/і, але насправді, про це знала вся школа й всі чекали продовження цієї сутички.