Перша зустріч

Юлія Саніна звичайна дівчина 16 років, кругла відмінниця та просто пай дівчинка. Так здавалося її батькам та вчителям у школі.

Насправді Юлія з друзями заснували якийсь рок-гурт під назвою – The Hardkiss. Іноді дівчина курила від стресу чи могла займатися селфхармом. Ніхто про це не знав, крім її дуже близького друга Вала.

Вал, тобто Валера, підтримував Юлію ще з дитинства, вони були хорошими друзями і познайомилися в дитячому садку. Він ніколи не давав її образити, дівчина вважала його своїм старшим братом.

І ось настав понеділок. Саніна біжить з усіх ніг на урок, адже першою в неї українська мова. Дівчина забігає в клас рівно за хвилину до початку уроку і сідає поряд із Валом.

– Привіт красуне, чого так поспішаєш? Адже ще немає цієї Горгони. – каже Валера.

– Ой, привіт Вал, так у нас сьогодні ж контрольна має бути, ти забув чи що? – відповідає дівчина.

– Гей, яка контрольна, я ж нічого не вчив, ну добре якось викручусь. – Вже шепоче Вал тому, що пролунав дзвінок на урок.

– Окей, але це буде на твоїй совісті. До речі, де наша «улюблена вчителька?» – показуючи лапки запитала Саніна.

– Навіть цього я не знаю. Давай посидимо 15 хвилин, якщо нікого не буде тоді звалимо з уроку. Домовилися? – спитав хлопець.

– Добре.

Пройшло 10 хвилин і нарешті директриса зайшла до класу. Всі одразу ж перестали шуміти і втупилися в жінку років 45.

– Тож діти, на жаль, Наталя Іванівна захворіла. – сказала директорка.

Всі почали швидко перешіптуватися між собою, а хтось навіть посміявся з цього.

– Я знаю, як ви вже звикли до неї, але на жаль трапилася така ситуація. Хочу вам представити нову вчительку з української мови та літератури. Прошу любити та шанувати – Тіна Григорівна.

Щойно жінка закінчила оголошувати новину, до класу відчинилися двері і до приміщення увійшла дівчина років 22.
Не дуже висока, струнка блондинка привіталася з класом і дала можливість договорити директрисі.

– Твна Григорівна у нас на стажуванні поки не буде Наталії Іванівни. Я сподіваюся ви будете поводитися належне і мені не доведеться вислуховувати як нова вчителька скаржиться на вас. – сказала жінка звертаючись до дітей у класі.

– Прошу приступайте до роботи Тіна. – Директриса звернулася до дівчини і пішла з класу у своїх справах.

– Ну що ж діти, привіт, як ви вже знаєте мене звати Тіна Григорівна. Я вестиму у вас українську мову та літературу. Хочу сказати що я не на стільки старша, як ви, так що думаю ми знайдемо спільну мову. Оскільки вже минуло 20 хвилин уроку, давайте трохи ближче познайомимося. Ви представитеся і трохи розповісте про себе, наприклад про своє хобі або чи є у вас домашня тваринка. – Сказавши це дівчина підвела очі на учнів і зупинила свій погляд на Юлі. Її чарівні сині очі справляли дивний вплив на Тіну. Усміхнувшись дівчині Кароль почала питати учнів.

– Ей, Юля прийом, земля викликає Юлю. – шепотів хлопець їй на вухо.

– А.. так, ти щось хотів? – запитала Юлія.

– Як тобі наша нова училка? Мені подобається, я б вдув. – відповів Вал.

– Валер не говори так а, прошу тебе, мені відразу не приємно так стало. – шепнула дівчина.

– Добре-гаразд пташка моя, не буду, але все ж таки як тобі вчителька нова? – спитав Бебко.

– Красива і мила, сподіваюся я їй сподобаюся.

– Юлька.. Ти чого? Лесбіянка чи що? Я думав ти по хлопцях, ну даєш. – засміявся однокласник.

Не встигла Юля відповісти, як Тіна підійшла до її парти і спрямувала на неї свій погляд блакитних очей.
Дівчина піднялася з-за парти і відповіла.

– Доброго дня, я – Юлія Саніна, мені 16, люблю грати на гітарі і співати.

– Ну що ж Юлечко, приємно познайомитися. Сподіваюся наступного разу ви не будете так голосно розмовляти з вашим другом на моїх уроках. – відповіла Кароль.

Дівчина почервоніла і сіла назад за парту, а в цей момент настала черга Вала розповідати про себе.
Нарешті урок закінчився, дівчина попрощалася з учнями так і не сказавши домашнього завдання пішла у своїх справах.

– Ну що Юль, все-таки закохалася? Ну, скажи правду вже! – сказав юнак.

– Вал ну не починай, звичайно ж ні, ти і сам сказав що вона тобі подобається, так що вже й не можна сказати про це? – відповіла дівчина.

– Та чого ти кип’ятаєшся, все ж таки добре, гаразд у нас зараз уроки по групах. Зустрінемось у столовці! – крикнув хлопець на прощання.

Пройшло ще 4 уроки і ось паралелі 9, 10 та 11 класів мали зараз перерву на обід, дівчина прийшла до їдальні мало не останньої і побачила що вже немає вільних столиків, а біля Вала вже зайнято. Побачивши там Єгора, Клима та Женю Юля поплелася шукати вільні місця. Як виявилося вільне місце за столом, залишилось лише… ось яка доля. Виявилося лише біля її нової вчительки Тіни. Дівчина підійшла до її столу і запитала:

– Доброго дня ще раз Тіна Григорівна, ви не проти якщо я сяду біля вас на обід, просто ніде немає вільних місць і я вирішила що можна до вас підсісти, якщо ви звичайно не маєте нічого проти. – Сказавши це Саніна підняла очі на Кароль і побачила легку усмішку у тієї на обличчі.

– Звичайно Юлечко, сідайте. – відповіла інша дівчина.

– Спасибі вам велике. – прошепотіла Юлія.

Через деякий час Юлії знадобилася сіль і вона потяглася через стіл до неї, але ненароком зачепивши руку Тіни, дівчина вибачилася.

– Дівчинко, у тебе дуже холодні руки. – сказала Тіна.

– Я … постійно мерзну, намагаюся одягатися тепліше, але нічого не допомагає. Навіть не знаю, як з цим боротися… – відповіла Саніна.

– Давай свої руки. – шепнула Кароль і взяла руки Юлії у свої.

– С..Спасибі, але не потрібно було .. – Намагаючись відвернутися відповіла молодша.

– Ні, я тебе не відпущу. – прошепотіла старша. Юлія аж почервоніла і перестала дивитись іншій в очі, адже вони її гіпнотизували.

Через 10 хвилин.

– Скоро вже почнеться урок, тобі, напевно, час бігти. – сказала Тіна

– Так, дякую вам ще раз, за ​​те, що дозволили сісти з вами і за те, що мене зігріли. До побачення Тіна Григорівна. – Відповіла дівчина і побігла в клас де був і наступний урок.

Після уроків.

– Ні, ну ти красуня слухай, я бачив як ви за ручки трималися, сиділи цілих 10 хвилин! Не в образу Юль, але мені здається ти все-таки закохалася. – сказав Бебко.

– Валера, не вигадуй усіляких дурниць, я сіла біля неї, бо місць не було, чому ти не тримав його для мене? А ось тепер і дражниш через це. А про “трималися за руки” взагалі інша тема. – відповіла дівчина.

– Ну Вибач пташка, ти сама бачила що до мене підсіли хлопці. До речі, коли репетиція наступна? І та розкажи про ручки! – дражнив дівчину Вал.

– Добре, розповім так і бути. Я потяглася до солі і випадково торкнулася її руки, ось вона і помітила, що у мене холодні руки. – почала Юлія.

– Ну і що ж далі? – згоряв від нетерпіння хлопець.

– Ну так от, вона запитала чому у мене такі холодні руки, а я відповіла що мерзну постійно. Вона вирішила взяти мене за руки та погріти їх. – розповідала Юлія.

– Ага, наша завойовниця сердець взялася за справу. – підморгнув Валерій.

– Ой що там Вал, я намагалася забрати руки назад, сказала що це не обов’язково, але вона мене не відпускала. Ти б знав, як я тоді почервоніла. – Дівчина закінчила розповідь.

– Так Юлька, ось ти влипла. Ну то що щодо репетиції? – запитав юнак.

– Її глибокі очі … які зачаровували мене … Ах так про репетицію, я тобі напевно потім напишу коли, добре? – сказала Саніна.

– Добре до завтра. – відповів Валерій.
Вони якраз підійшли до будинку і Юля пішла до себе додому, а хлопець продовжив свій шлях.

18:30

Юлія зробила всі уроки на завтра і сіла писати щось для себе. Не минуло й 10 хвилин, як вона написав невеликий вірш. Не наважуючись показуєш його комусь сховала свій блокнот і вийшла зі своєї кімнати щоб трохи перекусити. Внизу на неї чекала мама і тато які сиділа на кухні і вже вечеряли. Для Юлі її батьки були найкращими, адже вони завжди її підтримували, запитували про самопочуття, дарували подарунки і дозволяли робити все, що хотіла сама Юля, в межах розумного звичайно.

– Привіт Мишеня, як день минув? – спитав батько.

– Все добре тату, спасибі що запитав. У нас у школі нова вчителька з української, стара захворіла і ось уже заміну знайшли. – відповіла дочка.

– Ого, так швидко, це добре, що дітям не довелося чекати нового вчителя. А як там друзі, чи все гаразд? – знову запитав батько.

– Саша не муч дитину, влаштував тут розпитування. Дівчинка моя їстимеш? – запитала мама.

– Мам все добре, та дякую. З друзями все гаразд тато. – сказала Юлія.

Ось мама наклала їй поїсти і батько вже пішов із кухні до свого кабінету щоб не заважати дівчатам. А Юля висить у хмарах і досі не з’їла й половини. Мама переживає за неї і питає:

– Доню все гаразд? Ти якась сумна сьогодні. Як все добре?

– Ой … так мам все відмінно, просто задумала трохи. Спасибі за вечерю, я помию за собою, йди вже відпочивай. – відповіла Саніна.

– Все-таки у мене найкраща донька, про яку мріяти тільки можна. До завтра люба! – кричить мати наостанок.

Юля помила за собою тарілку, чашку і вирушила трохи почитати чи послухати музику.
На годиннику 21:47 і Юля відкриває листування з Валом у телеграм. Друкує: Давай у середу після уроків, напиши та іншим хлопцям. Надобраніч і до завтра.
Дівчина блокує телефон, відкладає його і засинає з усмішкою на губах і одним лише ім’ям у голові -Тіна …