Переселення

Глава 1

— Ти міг мені повідомити про те, що тобі зітруть пам’ять?! 

Нервово запитав Вельзевул. 

— Вибач, я і сам, чеснокажучи, я неочікував. Я якраз збирався, і тут раптом зникло, геть усе, усі думки і спогади. Я навіть своє ім’я забув, то страшне, краще не згадувати. В мене були обривисті спогади про того, що я маю коханого, але я не памʼятав ні вигляду, не імені, нічого. Вибач. 

Гавриїл видихнув і сумно опустив голову. Йому було до жаху не зручно. Вельзевул роздивлявся пусту планету. Потім взяв лице янгола і ніжно поцілував в губки. 

—  Я все розумію, все добре. Заспокійся, вибач, що я так, просто нервував. Тобі як планета? Непогане місце, я б сказав навіть прекрасно-жахливе для нас обох. 

— Якщо тобі подобається, то мені теж. 

Вельзевул всміхнувся з лукавістю. 

— Хіба ці декілька планет не ти творив? 

— Так, ти помітив? 

Очі янгола засяяли. 

— Звісно, як не помітити рук діло мого коханого. Тут так тихо і приємно, знаєш мені комфортно. Мені подобається, що не жарко і не холодно, хоча я не відчуваю жару навіть у пеклі. 

Демон обійняв янгола і випустив муху. 

— О, вони комфортний клімат для мух, ти все підгадав. 

Гавриїл посміхнувся. 

— Дякую, я старався. Пішли покажу місце, яке я створив для нас? 

— Так. Спеціально для нас? Ми ж тоді навіть не знали один про одного. 

— Це було місце, де я б хотів бути вічність зі своїм коханням. 

Він підхопив його на руки і поніс, такий радісний, що хоч десь є свобода. Янгол може кохати демона. Тепер він вільний на цілій планеті удвох з коханим, на його планеті, це те, що називається щастя. Гавриїл прийшов в себе від крику хлопця. 

— Виродку, постав мене на землю! Я і сам можу! 

Гавриїл поставив і погладив по голові, зворушений цим малим. 

— Такий малий. 

— Ти колись дошуткуєшся про зріст, що мої мухи… 

Вельзевул застиг, він додумував чим пригрозити. 

— Що твої мухи? Договорюй.

Гавриїл зацікавлено посміхнувся. 

— Покусають твою сраку. 

Фиркнув демон, трохи розізлившись. Гавриїл посміхнувся і погладив по голові. 

— Як скажеш. 

Промовив він, трохи присівши, і тикнув в ніс. 

— Арх, Гавриїл. Що ти робиш?! Ти мене соромиш! 

Так, вони повільно дійшли до невеликого будиночку, він був доволі малий, але просторний усередині, несвітлий і нетемний, він був прямо в горі, так, ніби печера, дверей у ньому не було, у цьому не було сенсу, чимось схожий на той темний паб, в який вони часто навідувалися на Землі. Вельзевул сів за стіл. 

— То ось де твій стіл, все зрозуміло, про який стіл ти казав… Навіщо створювати любов, якщо не можна любити… Цікаво. 

Демон задумався. Гавриїл тримав його міцно за руку і відповів. 

— Якби ми були не дві різні сторони, то проблем би не було. 

— Можливо, хто зна… 

Демон зітхнув. 

— Вельзевуле, вже нема за що хвилюватися. Кохання моє. 

Гавриїл підійшов сів поруч на диван і обійняв свого хлопчика. 

— Заспокійся, все добре, ми двоє разом тут і більше нікого. 

Демон увіткнувся йому у груди. 

— Мені якось навіть боляче, що я покинув пекло. 

Гавриїл його прижимав і гладив по голові. 

— Давай забудемо все неприємне. Все що було там, на Землі, в Раю, у Пеклі. Тепер ми щасливі тут. 

— Я так нервував, коли дізнався, що ти зник, я думав ти покинув мене! Я так нервував, я тебе думав забрати у пекло, я своїм сказав забрати типу для війни, але я просто нервував за тебе! 

Раптом Гавриїл відчув мокре у себе на грудях, то демон трохи схлипував. 

— Ну, все добре, не плач. Все ми разом і одні. Дозволиш звільнитися від цієї одежі, голим знаєш зручніше. 

— Мгм, будь як зручно. 

Він шморгнув носом і підняв голову. Гавриїл клацнув пальцями і став голим.  Вельзевул поклав голову йому на коліна. 

— Який же ти прекрасний, янголе, досконалість божого творіння. 

Вельзевул лежав і випускав мух, які потроху обсідали Гавриїла. Вони сідали на тіло янгола усюди і обслідували. Вони летіли кудись і досліджували планету, вони також повзали по Гавриїлу і досліджували його. 

— Вельзевуле, твої мухи лізуть не туди. Мхмх, куди ця лізе, ти, що навмисно це робиш і переключився на неї?! 

Вельзевул лежав і дивився на Гавриїла, але насправді повз нього. Янгол зітхнув.

— Що ти в мені цікавого знайшов, всередині мене? 

— Знаєш, я хотів завжди дослідити твоє тіло, дозволиш? 

Гавриїл запитально на нього глянув. 

— Всередині?! Дослідити?! 

— Ну, знаєш людям приємно дотики у різних місцях, я б хотів дізнатися чи тобі приємно. 

— Аааах, та ми ж не люди. 

Він закотив очі.

— Але ти ж відчуваєш мої дотики. 

Вельзевул заграваючи, промовив до нього. 

— Так, дуже добре відчуваю твою муху в сраці, може забереш?! 

Трохи агресивно вимовив янгол. 

— Якщо неприємно, то так. 

— Ех, добре роби, що хочеш з тілом, демоне. 

Гавриїл відвернувся, почервонів і зосередився на відчуттях. Вельзевул лукаво всміхнувся, по всьому тілу янгола повзали мухи. Від цього його пробирали мурашки. Демон переключався постійно на різних комах. Раптом він вирішив їх збільшити у розмірі, уважно дивлячись на реакцію Гавриїла, той почервонів. Вельзевул зліз з рук Гавриїла і встав, бо відчув дещо незвичне. 

— Ляж на живіт. 

Янгол зробив так як наказав його чоловік. Володар мух уважно дивився на його сідниці. Муха яка була всередині збільшилася і дзичала. Гавриїл простогнав тихо. 

— Мхамх, демоне, що ти робиш? 

Вельзевул лукаво посміхався і дивився на сідниці, потім руками їх зжав і поцілував, проігнорувавши питання янгола. 

— Мхамх, твоя муха, ахх, це приємно і трохи дивне відчуття, у мене такого ніколи не було, я відчуваю щось всередині дивне, але мені приємно. 

— Я бачив у людських фільмах таке… Гавриїле, ти знаєш, що таке секс? 

— Ну, це процес після якого у людей народжуються діти. Але ми янголи, у нас такого бути не може,і ми не розмножуємося, ми вищі створіння. 

— Так, але ти його бачив? Відчував? Знаєш як відбувається? 

— Ні, навіщо воно мені? Ми значно вищі за цю людську утіху. 

— Знаєш, це доволі приємно зокрема для людей. 

Демон теж клацнув пальцями і став голим. 

— Втомився від цього людського.  

Муха вилетіла з Гавриїла і він всіх розігнав, бо тут треба було поговорити без них. 

— Сядь, нам треба обговорити це все. 

— Так, уважно слухаю свого чоловіка. 

Промовив янгол, сідаючи. 

— Люди отримують від сексу не тільки дітей, а і задоволення. Я бачив порно, це жанр фільмів, де люди просто займаються сексом, а також спостерігав за однією парочкою. Не згаю навіщо, але було цікаво. Я б хотів спробувати як це, відчувати той оргазм, чи як його називають, кажуть, що це надзвичайно приємне відчуття. 

— Але ми ж обидва чоловіка. У нас не буде дітей. Сенс? 

— Янголе я тебе прошу, ти хочеш дітей?!  Ти сам сказав, що ми виші створіння. Я б просто хотів доставити задоволення нам обидвом. 

Гавриїл посміхнувся. 

— Я не проти спробувати з тобою, якщо ти хочеш, але я досі не розумію, що і як має відбуватися. 

— Мені складно пояснити. Можу показати. Хочеш ти просто лежатимеш, а я доставлю тобі задоволення? Я точно досконало не зможу, але сподіваюся тобі сподобається. Тільки включи свої відчуття. 

Демон спокусливо провів язиком по тілу Гавриїла. Янгол моргнув і глянув на нього. 

— Знаєш, але мені на ліжку зручніше буде, напевно. 

— Я тільки за. 

Гавриїл пройшов у кімнату, яка була більш просторішою, там були доволі дивні рослини, що звисали зі стелі, вони були білого кольору, все інше чорного, ліжко також. Він влігся і глянув на коханого. 

— Я готовий до твоїх експериментів, над моїм тілом. Просто довірюся тобі, демон мого життя.