Передмова

Але я не хочу йти зі школи! – дзвінкий крик луною відбився від тонких стін літнього будинку і розлетівся по всьому приміщенню.

– Тебе вигнав сам Каркаров, хіба ти не розумієш, що в цій ситуації я ніяк не можу тобі допомогти?! – брюнет стукнув кулаком по дверях, від чого ті ледве не злетіли з петель.

– Ти мені ніколи не допомагаєш! – Мікаелла, а це була саме вона, напружено дивилася на співрозмовника.

– Тільки не починай. – Віктор щільно зімкнув губи і закрив очі, намагаючись заспокоїтись. Не завжди, але це допомагало прийти в себе після вічних витівок сестри.

Міка зрозуміла, що перегнула зі звинуваченнями, вона підійшла до брата і, обійнявши його, уткнулась носом у темно-синю куртку. Віктор любив маглівський одяг, вважаючи його зручнішим за мантію.

Він подивився на сестру, дівчина лише кілька місяців тому відсвяткувала 15-річчя, причому дуже весело. Згадуючи, Віктор посміхнувся, але у мить знову спохмурнів, адже саме після цього блискучого свята Міку й вигнали зі школи.

– Вибач, Тор, – зітхнула дівчина, – просто я збожеволію, сидячи в чотирьох стінах.

– Нічого, ми щось придумаємо,- заспокійливо промовив Віктор.

Дивлячись на цих двох складно було впізнати в них брата і сестру.

Висока статна дівчина, зі світлою, майже прозорою шкірою, довгим рудим волоссям і великими блакитними очима. Вона виглядала як середньостатистична ірландка, тож могла легко загубитися серед маглів.

Брат був вищий за сестру на голову та мав статуру людини, що з дитинства займається спортом – засмаглий накачаний торс та жилисті руки. Він більше нагадував острівних ірландців, які були темнішими за своїх нащадків.

– І що ж ми придумаємо? – зацікавлено запитала Мікаелла.

– Я візьму тебе з собою у Хогвартс! – похмуро промовив Віктор. – Збирай речі, ми тут надовго не затримаємось.

Міка здивовано зиркнула на брата, до чого такий поспіх?

Однак усе прояснилось трохи пізніше, потрібно було встигнути виїхати з півдня Ірландії, доки Каркаров не видав заборону на переміщення і не наказав знищити мою чарівну паличку.

Вже за кілька днів я була на шляху до своєї нової школи. . .