Парк

Рома прогулювався по парку, відчуваючи легку весняну свіжість повітря. Його увагу привернула дівчина, яка сиділа на лавці, тримаючи в руці бутилку шампанського. Рома підійшов ближче, помітивши, що вона насолоджується напоєм.

   Вибачте, чи можу я долучитися до вашого святкування? – з усмішкою запитав Роман.

Діана, здивовано підняла погляд –  О, ви мене ледь не злякали! Звісно, приєднуйтесь. Це було б чудово!

      –  Не думайте нічого такого, я просто помітив вашу чудову атмосферу та не міг пройти повз. Може, і мені дозволите трошки прибухнути разом з вами? – Діана ще не встигла відповісти, а хлопець вже тягнув руки до бутилки.

      – Звісно, чому б і ні! Якщо п’ємо разом, то слід напитись! – Рома, злегка почервонівши від слів дівчини –  Дякую. Давайте ж тоді на здоров’я і щасливий день!

Рома та Діана весело насолоджувались шампанським у парку, але прийшов час розходитись, вони обмінялися номерами телефонів і погодилися зустрітися знову. Рома відчував себе легким та щасливим, коли він вирушив до своєї подруги Лав, щоб поділитися своїми враженнями. Прийшовши до Лав, Рома, був ще трошки під впливом алкоголю, і з великою енергією розповідав про своє знайомство з Діаною.

 – Лав, ти не уявляєш, як вона прекрасна! Вона сиділа на лавці з бутилкою шампанського, і це було так неймовірно! Її усмішка… вона розгубила мене з першого погляду – Рома розвалився на дивані й з щирою усмішкою розповідав про нову знайому.  Лав же усміхаючись, дививилась на хлопця.  – Так, я бачу, ти дійсно зачарований нею. Але згадай, що ви ще зустрінетеся, щоб ще краще пізнати один одного. –  Ромчик підскочив з дивану й закивав головою – Так, ти права. Я вже з нетерпінням чекаю на це. Але ти повинна бачити, як вона сяє в сонячний день. Вона просто чарівна. – і він знов впав, спираючись на диван.

Лав весело сміялась, дивлячись на свого друга, який розповідав про своє нове знайомство з такою ентузіазмом.