Останнім часом

Голена потилиця із коротким русим волоссям – перше, що побачив Марк. Він розплющив очі, секунду безглуздо витріщаючись на світлу шкіру і проступаючі шийні хребці, а потім ворухнувся і відчув знайому знемогу і чужу втому у тілі.

Пітер рівно і глибоко дихав, наче у вісні, але Спектор знав, що хлопець не спить

На його шиї і спині лишилися чіткі сліди зубів – у лівого ікла відколотий шматочок, Марк лишив його на боксерському рингу ще у сімнадцять, а Хонсу його не відновив. Марк точно знав, що вкусити його міг лише він.

А ще він точно знав, що не робив цього. Останнім часом розділяти їхні емоції ставало дедалі складніше.

Інколи Марка лякала така перспектива, він прокидався від нічних жахів, в яких дозволяв Джейку залишатися із Пітером на одинці. Джейку, а разом із ним і Хонсу, і всіма його демонами одночасно.

Після них Марк завжди опинявся там, де найбільше і найменше хотів: у міцних обіймах Пітера. Марк обіймав його у відповідь, відчував запах його тіла і притискався ближче, згадуючи, що у них почуття одні на трьох.

Пітер ворухнувся, а потім пронизливо і коротко застогнав. Від цього звуку у Марка всредині зав’язався тугий вузол, кров прилила до розслабленого члена. Спектор поцілував хлопця за вухом, невагомо провів пальцями по ребрам, чіпляючи старі шрами. Чоловік піддався бажанню, не втримався і обійняв Пітера за талію, ліг ближче і голівка легко ковзнула у розтягнуте і гаряче тіло. Чутливий член стисло гладкими стінками маже судомно і різко, Марк раптом подумав, що не треба було цього робити, що варто було спершу спитати хлопця, але Пітер прокинувся від густого туману дрімоти.

– Марку, – тихо простогнав він у подушку, але Спектор все одно це почув. Він не сказав ні слова, щоб розчути акцент, ледве встиг його торкнутися, але Пітер все одно знав, що з ним не Стівен і не Джейк. Від цієї думки у Марка всередині щось приємно стиснулося і він обережно поцілував Паркера у плече.

– Так, мій хлопчик, це я, – Пітер вигнувся у попереку і Марк війшов до кінця, відчуваючи у ньому власну сперму і лубрикант.

– Будь-ласка, Марку, – хлопець знайшов його руку, накрив своєю і повів нижче, – відчайдушно потираючись голівкою о розкриту долоню. Спектор посміхнувся: Пітер був все таким же ненажерливим навіть після кількох разів зі Стівеном і Джейком.

– Все як тобі захочеться, – Марк взяв його член в кулак, згрубілою подушечкою погладив вуздечку. Пітер у його руках почав дрібно тремтіти, між побілівшими від напруги пальцями він стискав м’яку ковдру, і Марк навалився на нього майже всім тілом. Пітер ліг на живіт, ткнувся обличчям у подушку, хоча все ще тримався на одному лікті.

Марк ніжно заціловував засоси від Джейка, обережно торкався вустами укусів, але руками, мозолистими і грубими, стискав чуже тіло там, де його тендітно пестив Стівен. Думки про те, що цими самими руками хлопця торкався хтось інший, не давали йому спокою. Марк не міг сказати, чого хоче більше: стерти усі грубі мітки з його шкіри, чи лишити нові, але свої.

Вільною рукою Спектор провів по хлопчачих грудях і нащупав сосок, ще трохи вологий і розпухлий. У Пітера перехопило подих, коли чоловік стиснув його між пальцями. Його хлопчик був таким чутливим зараз, таким розбещеним, наче оголений нерв, здригався від кожного дотику, саме так, як Марк любив. Марк ніколи не зізнався би у цьому, навіть собі, але саме тому він завжди пропускав Стівена або Джейка, або взагалі їх двох вперед.

Ні Джейку, ні Стівену Марк цього теж не казав, але останнім часом грані між ними із залізобетонних стін перетворилися на тонке скло: все видно, але нічого не чути.

Марк рухався в ньому неспішно і плавно через втому і небажання псувати момент. Його б воля, він залишився у Пітері, у його теплі і тісноті зовсім нерухомо, просто, щоб насолодитися ним. Але Пітер перейняв від павуків більше, ніж здавалося, і інколи Марк чекав, що йому відгризуть голову, якщо Паркер не дай Боже залишиться незадоволеним.

Пітер кінчив під ним із пронизливим писком і стиснувся так сильно, що Марку стало майже боляче. Але він краще за всіх знав, як отримувати він болі задоволення, тому кінчив одразу за ним, відчуваючи, як всередині стало ще вологіше. Повільно витяг член, але наостанок Пітер сжався навколо голівки так, наче не хотів відпускати. На простирадло важко впало кілька білих крапель і Марк пожалів, що не залишив біля ліжка серветок.

Спектор допоміг йому перевернутися на спину, щоб нарешті побачити його обличчя. Пі підборіддю стекла прозора крапля важкої слини, очі почервоніли від сліз, але Пітер задоволено посміхався.

– Ти як? – спитав Марк, спостерігаючи, як Пітер повільно опустив руку на свій живіт. Він трохи вздувся внизу і чоловік подумав, що троє за один вечір – це все ж забагато.

– Чудово, – хлопець потягнувся до нього, поцілував у щелепу. – Завтра я не встану на пари. Думаєш, мені пробачать, якщо я скажу, що був з Місячним Лицарем?

Пітер посміхнувся, але Марк лише мовчки дивився йому в очі.

– Щось не так?

– Ні, ні, все добре, просто… – Марк подумав трохи і вирішив, що гірше цим не зробить. – Залишишся зі мною завтра? На весь день.

– Звісно, – Пітер торкнувся його обличчя. – І з тобою. І з вами.

Марк втомлено поклав голову на його плече. Останнім часом відпускати від себе Пітера було все складніше.