Опера Гарньє

16 грудня 2021.

Після зустрічі в Брюсселі Олена і Володимир Зеленські, а також Еммануель Макрон провели ніч у готелі, а пізнім ранком, попередньо поснідавши, відправились до Парижу. Політ пройшов добре, їх радісно зустріла Бріджит, одразу почавши обіймати Олену, примовляючи, як вона скучила.

-Вистава тільки ввечері, тому я замовила нам маленький зал в чудовому ресторані з видом на Ейфелеву вежу,- усміхнулась мадемуазель Макрон. – Як щодо круасанів?

Звісно, усі погодились, бо не секрет, що за справжні французькі круасани можна і душу продати.

Після смачного обіду вони направились на невеличку прогулянку, і хоча усі четверо були в окулярах і капелюхах, не привернути до себе увагу журналістів було неможливо.

-Одночасно і ненавиджу цих журналюг, і захоплююсь ними. Це ж треба таке – пролізуть всюди,- прошепотів Зеленський Еммануелю на вушко. У відповість той посміхнувся.

Вистава була мюзиклом, тому відбуватиметься у величезному театрі паризької «Опери Гарньє», який не міг не захоплювати своєю величністю та багатством.

-Слухай, Олено, може попросимо Макарончика провести тут наступну «Лігу Сміху»- Володимир звернувся українською, щоб Макрони не зрозуміли його жарт.

Вони увійшли до театру, усі четверо були одягнені просто неймовірно. Позаду йшла охорона, слідкуючи, щоб нічого не сталося із президентами та першими леді. Усі мали гарний настрій, тому не відмовились зробити декілька селфі з парижанами.

-Наші місця у віп-ложі, – нарешті сказав Макрон. – Давайте пройдемо!

Через деякий час розпочалась Вистава. Мюзикл був просто неймовірний, актори грали неперевершено (майже так гарно, як актори «Кварталу»), від костюмів і декорацій неможливо було відвести погляд, режисерам чудово вдалося передати атмосферу оригінального роману. І хоча Володимир мало що розумів, адже мюзикл був французькою мовою, йому все одно було цікаво спостерігати за подіями, що розгортались на сцені. Він дякував Богові, що на вході придбав програмку англійською мовою, бо вона допомагала зрозуміти хоч щось.

Володимир і Макрон сиділи поряд, а так як вони викупили всю віп-ложу, бо не хотіли, щоб невеличку компанію хтось відволікав, і так як охорона стояла на виході з ложі, президенти могли обережно триматися за руки. Серця у обох так і норовили вискочити з грудей. Під час якоїсь пісні про кохання Володимир нахилився і прошепотів Макрону :

-Еммануелю, я тебе люблю.

-І я тебе, Володимире.

І вони сильніше стисли руки.

Раптом почалася дуже красива пісня, яку співав персонаж-священник. Як було написано в програмці, він страждає від неможливого кохання і в пісні називає свою кохану дівчину «своєю загибеллю». Пісня називалася «Tu vas me détruire». Прослухавши пісню, Зеленський повернувся до Макрона, але помітив, що той сидить, замислившись.

-Щось сталося, Еммануелю?

І тут Володимир помітив сльози на очах француза. Макрон буквально вирвав руку, встав з місця і швидко вийшов з ложі.

Зеленський, нічого не зрозумівши, вийшов слідом.

Чоловіки по черзі зайшли до туалету.

Зеленський повільно підійшов ближче, спробував обійняти коханого, але той відмахнувся.

-Еммануелю, що трапилось? Я щось зробив не так?

-Це я щось зробив не так, Володимир,- прошепотів Макрон, плачучи.

У Президента України боліло серце від тих сліз.

-Ти просто не зрозумів текст тої пісні,- продовжував Еммануель,- а я зрозумів навіть краще, ніж хотів би. Ти дійсно мене знищиш, ти знищиш моє життя, а я знищу твоє.

-Але…- спробував додати Зеленський.

-Не перебивай, – гаркнув француз. – Колись я любив Бріджит всім серцем, а зараз ми постійно сваримося, бо не любимо одне одного, а розлучення, сам знаєш, – це скандал, який не потрібен нікому. Ми не можемо як ви з Оленою бути друзями, для нас мука – вдавати закохане подружжя. До того ж, в інтернеті всі нас з тобою шиперять, і я не знаю, як це зупинити. Справи в державі нормальні, але мені вже багато разів казали радники, що я занадто багато піклуюся про Україну. Знаєш, я і раніше розумів все це, але не надавав такого значення. Але це важливо! – голос зірвався від плача. – Ми дійсно не можемо бути разом. Ти розумієш взагалі, президенти-геї! Та це ж кінець буде, нас будуть проклинати. Я не готовий справлятися з цим, вибач, і також я не готовий ховатися, як щур, триматися за руки десь між сидіннями, тільки б ніхто не помітив, ховатися по туалетах, прикриватися жінкою. Вибач, це не для мене. Ти дійсно хороша людина, Вова, але ми не можемо бути разом. Я хочу повернути своє минуле життя.

Макрон відкашлявся і раптом обличчя його стало якимось… холодним. -Вибачте, і, напевно, прощавайте, Володимире. Відтепер нам з Вами краще спілкуватися тільки в межах політичних питань, – і Макрон пішов, просто пішов.

Зеленський мовчав і не знав, що на це можна відповісти. Так боляче йому не було ніколи, але сльози не збиралися приходити. Він не знав, скільки так простояв, але знав, що дуже довго. Нарешті отямившись, написав Олені повідомлення :

«Як прочитаєш, виходь. Я жду надворі. Він мене кинув».

І після цього повідомлення президент розридався. Знову туалет, знову плач, проте цього разу Еммануель не зайде, щоб втішити його.

-Але ж він вперше, і, мабуть, востаннє назвав мене «Вова»,-прошепотів Зеленський, вмився холодною водою, вийшов надвір із своїм охоронцем, який чекав неподалік від туалету. Попросивши в Миколи, охоронця, цигарку, Вова мовчки закурив.