Фанфіки українською мовою
    Попередження щодо вмісту: Ч/Ч

    Сонечки, перепрошую за довгу відсутність розділу. Завал з уроками, самі розумієте (розуміють ті хто досі навчається і намагається творити). Приємного читання!!
    Прокинувшись наступного ранку Спартак зрозумів, що він накоїв. І він просто молився, що про свої п‘яні домагання, Женя просто не згадає. Суббота тихенько встав і пішов до ванної переодягтися і привести себе в порядок. Коли він повернувся, Женя ще спав. І спав він настільки мило, що Спартак вирішив сфотографувати це рідкісне видовище. Тихе клацання камери не потурбувало п‘яний сон Яновича.

    Вийшовши зі спальні Суббота сів на злощасний диван і почас проглядати плани на день. Сьогодні тільки три пацієнта.

    Десь о дванадцятій двері спальні тихенько відчинились. Сонний Женя в своїй милій піжамі, болюче посміхнувся товаришу, що приймав останнього клієнта, і почовгав до вбиральні. Коли Женя повернувся Спартак колупатися в планшеті і допивав третє американо.

    – Ти снідав?

    – Ні, тебе чекав.

    – Це шкідливо для здоров‘я.

    – Шкідливо для здоров‘я вживати понаднормову дозу алкоголю, що може викликати тошноту, головний біль та токсикацію в організмі.

    – Єдине, що може викликати тошноту це твої лекції з самого ранку.

    – Зараз дванадцята година.

    – Для мене це ранок.

    – Йди збирайся, я їсти хочу.

    Джинси і светр легко налізли на досі сонне тіло. З шкарпетками довелось трохи помучатись.

    – Я готовий!

    – І кінець світу, ще не настав!

    ЦУМ був далеко від них зараз, тож довелося перенести їхній традиційний сніданок в якесь затишне кафе в Дніпрі. Їх ніхто не впізнав і хлопці були цьому раді. Їда йшла добре, навідміну від розмови.

    – Спартак, ти вибач, що змусив хвилюватися.

    – Я не хвилювався.

    – Шість дзвінків і п‘янтнадцять СМС-ок це «не хвилювався»? Мені навіть Поля менше написала, але чомусь мені здається, що й тут ти попрацював.

    – Якщо хочеш правди, давай дочекаємось поки ми прийдемо в номер.

    Решту сніданко-обіду вонипровели в розмовах про подальші подкасти, книги та фільми. Женя хотів пройтися по місцевих магазинах, але Спартак чомусь визвався піти з ним.

    – Нащо тобі це?

    – Раптом ти десь нап‘єшся. На додачу Антон попросив дещо йому купити. І щойно дзвонив Коля просив аби ми принесли йому якісь тістечка і каву.

    – Сам не може чи що?

    Така прихована згода була прийнята і хлопці пішли по торговій вулиці.

    Вони проходили повз яскравий магазин і Спартак зупинився. Женя озирнувся на нього.

    – Хочу дещо тут купити.

    Вітина на яку дивився Суббота, була вітриною косметичного бутіку.

    «Може він тут дівчину собі знайшов і хоче щось їй подарувати»

    Женя і Спартак домовились зустрітися в кафе через годину і Янович продовжив свій шлях. Йшовши по вулиці хлопець помітив аніме-магазин.

    – Хочу щось йому подарувати.

    Дзенькнув вхідний дзвіночок і очі в Жені просто почали розбігатися від асортименту. І тут він побачив її. Невелику іграшку-брелок по «Людині-бензопилі». Хоч щось буде прикрашати сумку з ноутом Спартака. Розрахувавшись за іграшку Женя прикупив ще кілька дивних японських солодощів і рушив до кафе в якому мала відбутися зустріч з товаришем. На щастя в магазині знайшовся чорний пакетик.

    ***

    Тим часом в Спартака.

    – Хочу щось подарувати йому.

    Думки про солодощі і краватки заполонили голову Спартака. Він пройшов близько п‘яти магазинів одягу і не знайшов нічого, що на його думку підійшло б Жені. І тут він побачив саме те, що шукав, ось уже як півтори години. Гарний чорний гольф. Спартаку він дуже сподобався. Він би ідеально обліпили тіло Жені до такого стану, що навіть сліпа людина побачила б якої нього шикарне тіло. Суббота зайшов до магазину і купив два екземпляри файної одежини. Для Жені він вирішив взяти білий колір. І Слава Богам в магазині був гарненький пакетик спеціально для Жені. Блакитний з хмарками. Глянувши на годинник Суббота зрозумів, що ледь не запізнюється.

    * в кафе *

    – В мене для тебе дещо є!

    Це хлопці випалили водночас і зрозумівши це голосно розсміялися. Женя витягнув з-за спини невеликий чорний пакет і простяг товаришу.

    Кутики губ Субботи підскочили вгору, а губи розтяглись в посмішці коли він побачив, що було в середині. Солодке він не дуже любив, тому Женя взяв смаколики де було по мінімуму цукру. Спартак взяв дармовис і причепив до ретельний на брюках.

    – В цієї іграшки було трохи інше призначення. Подумав, що твоїй сумці для ноута не вистачає якоїсь родзинки.

    – Дякую, сонце. Тримай.

    Женя теж посміхнувся побачивши який пакет Спартак вирішив загорнути свій подарунок.

    – Боже, Спартак. Це шикарно, дякую.

    На останніх словах Женя поклав пакунок на стілець і кинувся Спартаку на шию.

    – Коля і Антон чекають, ходімо.

     

    0 Коментарів