10. Об’єднання доль

Ти — моє чорне і біле!..

Ти — половина і ціле!..

Ти — є мій гріх і спокуса!..

Ти зачепив мою душу!..

Ти — все, що знаю й не знаю!..

Ти — все що гублю й збираю!..

Ти — що змогла й не зуміла!..

Ти — усе те, що хотіла!..

♫ ZOZULYA — Чорне і біле

Всупереч тому, що вони пізно лягли спати («спати» — це гучно сказано), Герміона прокинулася майже з першими променями, що пробралися цього морозного ранку крізь темні фіранки в їхній спальні. Спочатку вона з секундним нерозумінням окинула поглядом кімнату, але, почувши поруч тихе сопіння, посміхнулася, усвідомлюючи власне щастя. Шатенка, потяглася, якомога тихіше і спокійніше, щоб не розбудити блондина, що спав поруч. Герміона все ще лежала на боці й виставила ліву руку, милуючись знайомим тягарем на безіменному пальці. Пройде зовсім небагато часу і вона знову відчуватиме його частинкою себе. І тоді, і зараз чути величезне магічний ореол, яким оповитий ювелірний виріб — Магія роду, як-не-як. Хоч вона і не є частинкою сім’ї Мелфой, але обручка відчуває, що вона мати спадкоємиць роду.

З роздумів її витягли приємні махінації Драко. Чоловік міцно захопив в обійми свою «знову наречену» і закопався в кучеряве волосся, пробираючись до шиї ніжними ранковими поцілунками. Герміона задихалася, а її серце тремтіло в грудях.

— Доброго ранку, — промуркотіла жінка, заплющуючи очі й повністю віддаючись блаженним відчуттям.

— Найдобріше… — між поцілунками промимрив блондин. — Найкраще за останні роки.

Герміона повернулася в обіймах під бурчання Драко, адже його позбавили найніжнішої й найвабливішої подушки. Опинившись віч-на-віч, вона підняла на нього свій бурштиновий погляд, що знову блищав від щастя. І Мелфой зрозумів, що готовий на все, щоб цей блиск ніколи не покидав улюблені очі. Він підняв руку і ніжно провів подушечками пальців від її вилиці до підборіддя, і до іншої вилиці, лагідно і дбайливо повторюючи дії. А Герміона підставляла свої щоки під його долоні, знову заплющуючи очі, з захопленням відчуваючи його турботу, без якої так страшенно сумувала.

— Знаєш, я тут подумала, — шатенка перервала діяння нареченого, трохи відсторонюючись. — Я не хочу чекати весілля… не хочу відтягувати… — на неї дивилися сталеві очі, в яких від нерозуміння бігали зіниці. — Одружімося завтра…

Мелфой думав, що йому почулося чи він ще спить. Тому трохи сильніше стиснув кулак, відчуваючи, як нігті впираються в долоню — боляче. Отже, він прокинувся і все це наяву. Та й Герміона дивилася дуже серйозно.

— Вау, це… — знову відчувши повітря в легенях, відповів Мелфой. — Салазаре, у мене цього року не один новорічний подарунок!

Драко облизав свої пересохлі після ночі губи. Він вражено дивився на кохану, а потім нахилився до бажаних вуст з нетерплячим поцілунком.

— Я так розумію, це так? — питала Герміона крізь поцілунки.

— Ти ще сумнівалася? — посміхнувся блондин, відірвавшись від вже припухлих губ, які ще не відійшли від нічних потрясінь. — Так! Так! Так!

— Тихо ти! — заперечила Герміона, ударяючи його в плече. — Заглушка вже не діє. Ти хочеш, щоби дівчата отримали стрес? Вони ж собі понавидумують інше.

— А може, вони ще сплять? — пирхнув Мелфой.

— Сподіваюся, — відповіла шатенка, повільно сідаючи біля дзеркала. Треба було привести хоч трохи своє волосся до ладу. — За сніданком потішимо їх.

— Отже, треба швидше підійматися, будити наших принцес і починати планувати.

Герміона підвелася і попрямувала до ванної кімнати, не соромлячись своєї оголеності. Хоч їм було обом уже за тридцять, вони виглядали дуже ефектно. Борючись зі своїм бажанням піти за нею до душу і дослідити всі вигини її тіла руками або язиком, він підняв погляд у стелю, зариваючись руками у волосся, через що пасма його чубчика неслухняно впали на чоло. Безперечно такий ранок подобався Драко. Хоч спав він щонайбільше години дві, але таким виспаним, він не був уже дуже давно. Прокручуючи думки в голові, Мелфой зрозумів, що звук води вщух.

— Ти ж уже щось вигадала у своїй розумній голові? — трохи голосніше спитав Драко.

— Зовсім небагато, — виглянула у дверях шатенка. — Тільки ми, дівчатка та найближчі друзі: Поттери, Забіні. Може ще Рона покличемо?

— Добре. Клич хоч усіх Візлі, — здивував її Мелфой. — Треба ще Нота покликати, позаяк його дружина — твоя подруга.

— Я була дуже здивована, почувши, що Луна вийшла заміж за Теодора, — сказала Герміона, шукаючи одягу в шафі.

— Тобто Дафна в ролі дружини Візлі це нормально? — вона почула обурений голос надто близько.

— Кохання перемішало наші факультети, — з захватом промовила Герміона. — Це так чудово.

Драко поцілував її в плече, викликаючи таким боязким торканням мільярди мурашок. Герміона ніжно погладила рукою його щоку і тихо обіперлася головою об груди. Мелфой опустив руки їй на талію, притискаючи до себе.

— Здається, ще й синів Поттерів треба покликати, — поцілунок у верхівку. — Дівчатам буде необхідна компанія. І нехай Поттер теж зрадіє нашій можливій спорідненості, — вона чула, що це було вимовлено з посмішкою.

— Драко! Ще рано про це говорити, — Герміона обернулася, не вириваючись з його обіймів. Вона намагалася приховати посмішку, прикушуючи щоку зсередини, і штовхнула блондина кулаком у груди. — Але я рада, що ти не заважаєш юному почуттю.

— Сам від себе шокований, — протараторив Драко. — Старію, з роками дав слабину.

— Гей, старий, я старша за тебе на дев’ять місяців, — Герміона схрестила руки на грудях, високо задерши підборіддя. — Коли мене народжували, то тебе робили. Називаючи себе старим, ти й мене вважаєш старою. А я себе, та й тебе, не вважаю такими. Інакше, навіщо нам, стариганам, весілля?!

— Вгамуйся, наймолодша і найбажаніша, — захитавши очі, відрізав Мелфой. — Я зараз у душ, а ти буди дівчаток. Люблю тебе.

— І я тебе, — прошепотіла шатенка. — Стариган.

— Язва, — по дорозі у ванну пробурмотів Драко. За що до нього полетіла футболка.

Поки Мелфой був у ванній кімнаті, Герміона попрямувала до спальні дівчаток. Вислухавши всі обурення про святковий ранок, жінка повідомила дочок, що у них з татом є якісь новини, які за сніданком вони їм і розповідають. Зацікавлення стало гарним прискоренням для пробудження білявок.

Коли Драко зрозумів, що хоче повернути своє законне право на щастя, то почав все міняти у квартирі. Колишній вигляд залишився лише у його спальні. Раніше у цій квартирі не бували його рідні. То був куточок його самобичування. Тут Мелфой міг виплеснути свій біль і злість, напитися до безпам’ятства або ж отямитися після пиятики з друзями. У шафі на кухні завжди були потрібні зілля, а ельфи знали, де його знайти в екстремальних випадках. Гостьова кімната була перероблена під спальню дочок. Хоч були ще кімнати, він вирішив, що потрібна одна спільна. Ванна кімната, що прилягала до спальні дочок, мала два умивальники з дзеркалами та дві шафи. Усього по два. Поки що ремонт був зроблений на його смак, але вчора дівчаткам він пообіцяв усе переробити, якщо вони захочуть.

Через пів години сім’я у повному складі снідала найсмачнішими новорічними капкейками від Герміони. Заінтриговані дочки все дошкуляли батькам про важливі причини такого раннього пробудження. І, почувши новину, кинулися в обійми з радісними вигуками.

— Тільки мені потрібна буде допомога. Я сама не встигну, — схвильовано промовила Герміона, починаючи усвідомлювати, на що сама підписалася.

— Мамо, ми допоможемо, чим зможемо, — задерикувато казала Ліра.

— Чекаємо на ваші доручення, — підтримала сестру Ері.

Очі дітей світилися всепоглинущим азартом. Тим більше, що для батьків вони готові зробити все і якнайкраще. Адже доньки бачили їхні страждання, що ті так старанно приховували від оточення. А вже другий день тато та мама виглядали неймовірно щасливими й, як це дивно не звучить, цілісними.

— Ось дивись які помічниці! А ще попроси Джіневру та Пенсі, — Драко підійшов до крісла і поклав руки їй на плечі, трохи стискаючи в знак підтримки.

— Це буде епічно, — зітхнувши озвалася Герміона. — Я другий день у Лондоні, а Поттери ще не знають.

— Ти уяви, якщо вони дізнаються, що їхні сини знали про це, — сказав Драко. Вона готова була посперечатися, що на його обличчі зараз була коронна підступна усмішка.

— Драко! — шатенка стукнула його по руках, що ще були на її плечах.

— Слухай, — він змусив Герміону підняти очі. — Давай таки скористаємося моїм летиключем і заберемо твоїх батьків на весілля. Я маю попросити їх благословення, і батько повинен вести наречену під вінець.

— Але не тоді, коли у мене п’ятнадцятирічні дочки! — обурилася Герміона.

— Вибач, що змусив чекати, — Драко нахилився і несміливо поцілував її руку.

Відпиваючи чай, доньки зніяковіло хихикнули, спостерігаючи за ніжностями батьків. Герміона сама втратила можливість говорити. Просто посміхнулася до свого нареченого. Такий милий жест коханого змусив її зніяковіти, ніби вона юна панночка. Зсунувши плечима і моргнувши кілька разів, шатенка знову відчула себе господинею свого тіла.

— А дівчатка як? — вона глянула на тихих дочок. Вони точно вже щось вигадали у своїх тямущих головах.

— Сьогодні до обіду має прийти Нарциса, — сказав Драко. — Я попрошу і її трохи нам допомогти.

Доньки переглянулися між собою, а потім на батьків. Було видно, що така ідея їм сподобалася. Ері любила свою бабусю, а Ліра за такий короткий час перебування в маєтку змогла захопитися цією жінкою. Вона дуже хотіла скоріше побачитися з Леді Мелфою і пізнати її краще.

— Вона точно не буде проти? — стурбовано спитала Герміона. Вона ще побоювалася його рідні.

— Ні. Вона вчора дуже зраділа новинам про те, що ви всі тут, — Мелфой ніжно посміхнувся. — А тепер, юні леді, марш до кімнати чекати бабусю. У вас надто важливе завдання — підібрати собі найкрасивіші вбрання. І якщо ваша мама не проти, вибір квітів теж буде покладено на вас трьох.

— Я не проти. Тільки, чи не надто ми завантажимо твою маму? — розгублено запитала Герміона.

— Це їй тільки на радість. Я це знаю, — на його обличчі засвітилася найніжніша посмішка, і це заспокоювало.

Дівчата вже втекли до кімнати, а Драко попрямував до кабінету, щоб уточнити питання з летиключем та Нарцисою. Герміона залишилася у вітальні, набираючись сміливості для зв’язку з подругами. Жартуючи, Мелфой запропонував налити алкоголю для хоробрості, але грифіндорці її не позичати, хоч і через роки.

Вибираючи між каміном і патронусом, жінка віддала перевагу останньому. Для пані Поттер був надиктований пароль та прохання якнайшвидшого візиту. Для пані Забіні — просто час, адже знаючи Джіні, вона тут буде хвилин за десять.

Ґрейнджер трохи помилилася у підрахунках. Джіні вилетіла з каміна буквально за три хвилини. Волосся її було розпатлане, очі заспані, обличчя пом’яте, ніби його тільки відірвали від подушки. А халат вона взагалі зав’язувала на шляху до подруги, щось бурмочучи собі під ніс. Герміона широко посміхалася і кинулася обіймати руду, всупереч її протестам та висловлюванням.

— Герміоно! З новим роком, люба! Я так рада тебе бачити, але трохи збентежена, — відсторонившись від подруги, говорила Джіні. Очі обох жінок сповнилися вологою. Такими сентиментальними вони стали…

— Джіні, я теж така рада! — вигукнула шатенка. — Сподіваюся, я тебе не дуже відірвати.

— «Я у Лондоні. Є серйозна розмова»? Я прокинулася миттєво! І навіть не привела себе до ладу. Терпи мене такою. Але-е, — обурювалася вона, уперши руки в боки. — Щось мені підказую, що ти не вранці тут опинилася. І якщо це так, то я в сказі, панно Ґрейнджер!

— Джіні, я все поясню, — Герміона винувато посміхнулася і підняла руки, щоб заспокоїти подругу. Вона хотіла почати розповідь із найголовнішого, але подруга її перебила.

— Годрік всемогутній! — хапаючи за руку подругу, вигукнула Джіні. — Це ж воно! Я його одразу впізнала! А значить… — вона підвела очі від обручки до обличчя Герміони, — ця квартира…

— Так, і так. Це та сама — моя обручка. І це квартира Драко. Як він любить говорити «наша», — шатенка зніяковіло посміхнулася, її щоки залилися рум’янцем.

— Мені потрібні подробиці! — невгамовна подруга миттєво включила внутрішнього детектива і спробувала все вивідати. — А я казала Гаррі, що маю якесь передчуття. Але списала це на хлопчиків. Думала на свята вони нарешті представлять нам своїх дівчат.

— Ти була не надто далекою від правди, — примруживши свої сірі очі, у вітальню увійшов Драко. — Привіт, пані Поттер. Але про це пізніше, — загадково додав блондин і обернувся до своєї нареченої. Руда не дуже прислухалася до слів господаря квартири, пропускаючи натяк на дітей. — Дзвонила Пенсі. Вони будуть за пів години.

— Джіні, ти не будеш проти якщо ми все розповімо вам разом із Забіні?

— Вона знає про обручку? — примруживши очі, спитала руда.

Пані Поттер дивилася на подругу, трохи піднявши темну брову, і з цікавістю дивилася на неї. Герміона знала, що Джіні ревнувала її до Паркінсон ще в школі. Тоді вони трохи віддалилися, і руда надто сильно переживала з цього приводу. Але для Герміони вона завжди була найближчою подругою.

— Ні, — посміхнулася Герміона.

І вона готова посперечатися, що побачила миттєві спалахи радості в очах Джіні, такі як у дитини, якій нарешті подарували довгоочікуване цуценя.

— Значить, я перша, — сказала Джіні, задерши підборіддя. Мелфой тільки пирхнув і закотив очі. — Я швиденько додому, заспокою Гаррі — й до тебе. Він дуже рвався зі мною. Щось мені підказую, що буде цікаво тут у вас.

— Обійми його за мене. І приходьте вдвох, — зауважила Герміона, проводячи подругу до каміна.

— Синам передавай привіт, — кинув Драко у бік Джіні, яка вже зачерпнула з чаші флу-порошок. Він розвернувся на вихід, вганяючи її в ступор цією реплікою.

Ця фраза спантеличила і Ґрейнджер.

— Драко, перестань знущатися з Поттерів! — невдоволено буркнула Герміона, скріпивши руки на грудях, після того, як подруга зникла в зеленому димі.

— Тобто, їм можна, а мені ні? — обернувся блондин і посміхнувся, підводячи брову. — У мене залишився лише голова сім’ї. Обіцяю, обійдуся без тілесних пошкоджень, — він підняв руки на знак примирення.

— Мелфой! Ти ж дорослий, а поводиться як пубертатний підліток! — хмикнула жінка, з певним осудом.

Але підняті куточки рота видавали справжні емоції шатенки. Герміоні подобалося таке ставлення коханого до її друзів.

— Годі, Ґрейнджере! — вигукнув чоловік і, розреготавшись, подався до кабінету, тягнучи за собою наречену. Їм все ж таки потрібно відправити парочку листів.

***

Рівно через пів години Мелфой зустрів сімейство Забіні біля каміна і проводив на кухню, де Герміона за філіжанкою кави вже люб’язно спілкувалася з Поттерами, які прибули буквально на п’ять хвилин раніше. Гаррі обійняв її за плечі й щось говорив, викликаючи сміх обох жінок. Пенсі влетіла в кімнату й одразу кинулася обіймати подругу. Це з Джіні Герміона бачилася хоча б раз на рік, а з нею зв’язок обірвався п’ятнадцять років тому. На очах пані Забіні виступили зрадливі сентиментальні сльози, перебуваючи в положенні, вона ставала надто чутливою і вразливою. З Гаррі та Джіні Блез обмінявся вітальними кивками, а до Герміони поки що йому доступ був закритий. Тому він просто підморгнув їй, зустрівшись поглядом.

— Святі мощі! Герміоно, я вже не вірила, що колись з тобою знову побачусь, — брюнетка відсунулася від подруги, витираючи вологість під очима. Тим самим займалася і Ґрейнджер.

Очі Пенсі блиснули зеленим спалахом, побачивши обручку на пальці подруги. Вона скоса здивовано подивилася на Мелфоя, який уже став за шатенкою. У відповідь подрузі він пирхнув і закотив очі. За це Драко отримав тичок у груди від Герміони й болісно зморщився.

— Швидко ти, — простеживши за поглядом дружини, променисто посміхнувся Блез.

— Ні, друже, надто довго… — Ґрейнджер незграбно повела плечем, адже в цьому її вина.

— Вітаємо! — Забіні потис руку другу, ляснувши його по плечу, і поцілував долоню Герміони.

— Дякую. Але ми вас усіх зібрали ще з однієї справи.

Драко вказав на стільці біля столу, а сам із Герміоною залишився біля барної стійки. Ґрейнджер невербальною магією поставила перед друзями чашки з ароматною кавою та тарілку з тістечками, які приготував невгамовний ельф, щоб догодити молодій господині.

Настала довга незручна пауза, під час якої вся компанія прикинула можливі причини екстреного збору. Кожен мовчки перебирав думки в голові й тільки зіниці, що бігали, видавали розумовий процес. Але найнестримнішою виявилася Джіні.

— Ти що вагітна? — руда сплеснула в долоні, що всі присутні звернули на неї увагу, а потім перевели погляд на Герміону.

— Мерлін, Джіні, ні, — Герміона затнулась. Вона набрала в легені більше повітря. — Все простіше… просто наше весілля.

— Завтра. — Драко закінчив за неї. Гаррі й Блез закашлялися, через що частка кава вилилася на підлогу та одяг чоловіків.

— Що?! — чоловіки вражено ахнули, а жінки прикривали роти долонею.

— Гарний жарт, Драко. Я оцінила, — Пенсі хотіла розсміятися, сподіваючись, що це жарт. Однак серйозний і впевнений вид пари говорив про інше.

— Завтра. Тобто — другого січня, — уточнив Мелфой, картинно піднявши очі до стелі.

Його рот смикнувся в натяку на усмішку, і він поцілував Герміону в верхівку все ще стоячи за нею.

— Мелфой, ти що вчора перепив? — каже Забіні, ковзаючи очима від одного до другої.

— Блез, я п’яний тільки від любові до цієї дами, — Мелфой нахилився до Герміони й залишив ніжний ледь помітний поцілунок на шиї. Її волосся було перекинуте на один бік, через що відкривалося багато можливостей для таких його маніпуляцій.

— Весілля справді завтра, — відповіла шатенка, надаючи своєму обличчю невимушеність.

Друзі були шоковані. Гаррі щиро шкодував, що відмовився від алкоголю, що йому Мелфой пропонував замість кави. Блез подумки згадував усі блокувальні заклинання, мало що. Джіні й Пенсі приголомшено кліпали віями, намагаючись видавити з себе якусь подобу мови. Їм довелося спертися на чоловіків, щоб упевнитися в реальності ситуації. Ще раз переглянувшись між собою, на обличчях друзів розпливлися здивовані усмішки.

— Герміоно, сподіваюсь ви обидва не під зіллям чи заклинанням? — вставив свій внесок Поттер.

— Гаррі, відкинь свої аврорські замашки, — поскаржилася подруга, схрестивши руки на грудях. — Ми обоє при тверезому розумі та твердій пам’яті. Понад те, це моя ідея. Драко сказав, що готовий чекати вічно.

— Але поруч, — додав Мелфой, перебиваючи кохану і трохи стискаючи її плечі.

Герміона, піднявши голову до Драко, посміхнулася і поклала свою долоню на його руку. Пенсі широко посміхалася, а Джіні дивилася на них з мрійливим виразом на обличчі.

— У тебе, як завжди, найреальніші ідеї: Пушок, оборотне на другому курсі, маховик часу, і вишенька на торті — політ на драконі, — хитаючи головою, перераховував Поттер.

Герміону зовсім не бентежила опіка друга, просто за всі роки розлуки вона відвикла від неї.

— Досить скаржитися, все завжди спрацьовувало. І тепер також! — обурилася Герміона.

— Драко, що такого ти ховаєш від нас ці п’ятнадцять років, що Ґрейнджер хоче через день після примирення зіграти весілля? — тепер була черга отримувати ліктем Забіні.

Блез підібгав губи, щоб не розсміятися, тим самим даючи зрозуміти, що він більше не буде. Герміона не стримала посмішки, Пенсі видала нервовий смішок, а Джіні пирснула в плече чоловіка, який ховав свої емоції у чашці. Мелфой пирхнув і коронно закотив очі.

— Досить блазнювати! Дорослі ж люди! — намагався втихомирити смішки Мелфой, хоч у самого на обличчі була така ж єхидна посмішка. — Ви тут, щоб почути, що ми хочемо від вас як подарунок.

Як завжди, прямолінійність Мелфоя при ньому. Але на роботі та у колі друзів — це зовсім різні варіації однієї його риси. І це підкуповує.

— Нам потрібна ваша допомога, — несміливо відповіла Ґрейнджер, уважно подивившись на друзів.

— Мерлін, Герміоно! Ти ж не думала, що ми тебе залишимо одну? Я вже подумки перебираю, які магазини відкриті першого січня! — заперечила Джіні й на її лобі з’явилася борозна замішання.

— Але є ще одне уточнення, — збентежено почала Ґрейнджер.

— Ти таки вагітна і сукня потрібна така, щоб умістити живіт?

— Пенсі, вагітна тут тільки ти! — вигукнула шатенка, надто по-малфоївськи закотивши очі до лоба.

— Невелике уточнення, — почувся завзятий голос пані Поттер. Вона з чоловіком перезирнулась і обоє зніяковіло посміхнулися.

— Джіні, Гаррі, вітаю. Оце новина! — Герміона розпливлася у широкій усмішці.

— Тут дуже багато вагітних, — Блез весело засміявся, заражаючи сміхом усіх навколо.

— Я б сказав, що замало, — посміхнувся Мелфой, ухиляючись від спроб Герміони завдати ударів по його плечу.

— Драко! Всьому свій час! — у відповідь шикнула Герміона, штовхнувши нарешті його в груди.

Точно час!

— Герміоно, у нас залишилося мало часу, — нахилившись до вуха коханої, прошепотів Драко. Він випростався, готуючись звернутися до присутніх. — Друзі мої, . Поттер, ти ж не проти, що я назвав тебе другом? — Гаррі відсалютував йому чашкою кави з найщирішою усмішкою. — Річ у тім, що через годину ми з Герміоною вирушимо за її батьками до Сан-Франциско, і повернемось лише ввечері. Так що приготування урочистостей повністю на вас. Плюс до вас приєднається моя мати.

З язика Блеза таки зірвалося кілька слів із розділу ненормативної лексики. Щиро кажучи, на той момент з ним були згодні всі.

— Тоді ми вже нічого не встигаємо, — глибоко вдихнувши, сказала Джіні.

— О, Салазаре! Ось це підстава! Неможливо за пів року спланувати весілля століття, а в нас менше ніж доба, — розводячи руками, Пенсі майже застогнала.

— Це не весілля віку. Ми хочемо тихо та скромно. Будуть тільки найближчі. Не потрібно нічого помпезного. Будь ласка, тримайте в руках надто витончені організаційні фантазії, — побачивши підступні посмішки подруг, Герміона похитала головою.

— Ми постараємося, — насупившись, трохи ображено відповіла колишня грифіндорка.

— Пенсі, я сподіваюся на твою розсудливість.

— Ображаєте, пане Мелфой. Все буде на найвищому рівні.

— Ось про це я й говорю, — невпевнено відзначив Драко, знизуючи плечима. — Менше пафосу. Жодних карет і пегасів.

Збоку почувся нервовий смішок Блеза. Під пильним поглядом майбутніх молодят, подружки нареченої ледве помітно кивнули.

— Окрім вас ще буде Нот та Візлі. Ми вже надіслали запрошення. Отже, можливі візити сов та ревуни. Нехай дочекається нас. Не псуйте наші очікування, — підступно посміхнувся Драко.

Мелфой знову нервово глянув на годинник і всі тихенько почали висуватися у вітальню. Джіні й Пенсі відокремилися від інших, і, рухаючись попереду, вже сперечалися.

— Овва! Мало не забув, — привернув до себе увагу Драко. — Подружками нареченої будуть Ері та Ліра, але їм потрібні пари. Поттере, ваші сини не візьмуть на себе обов’язки бути моїми друзями нареченого?

Герміона закашлялася, подавившись повітрям. Джіні знову впіймала себе на нерозуміння уваги Мелфоя до їхніх синів: «Щось там нечисто!»

— А хлопчак ти теж з ними влаштуєш? — хихикнув Блез. — З маслопивом та «плюй-камінцями»?

— Я з ними поговорю. Але враховуючи «дружбу», — Гаррі показав жестом лапки, — між Еріданом і Албусом, ти не боїшся зриву весілля?

— Гаррі, вони дорослі діти. Зможуть притримати свої замашки заради одного дня, — Герміона перейняла гру Драко. Їй уже самій хотілося побачити вражений погляд друзів. — Думаю, ти здивуєшся, побачивши, як вони можуть дружити.

Мелфой пирснув у кулак, але спробував не думати про «дружбу» дочок. Поттер ствердно кивнув головою і попрямував до каміна.

— А ти підступна, — він прошепотів на вухо нареченій, коли друзі відвернулися на якусь чергову гучну заяву Пенсі.

Вже біля каміна вся компанія зустріла Нарцису. Вона елегантно переступила через невеликі ґрати, ніби виходячи з карети. Як завжди, леді Мелфой була вишуканою та граціозною. Побачивши молодь, вона мило посміхнулася.

— Добридень, пані Мелфой, — з усмішкою промовив Гаррі.

— До побачення, пані Мелфой, — підштовхнула його до каміна Пенсі. — Ми справді дуже поспішаємо. Ці двоє Вам все пояснять, — вона вказала жестом на Драко і Герміону.

— З Новим роком, — Блез поцілував руку дамі. — І… терпіння Вам. Пам’ятаєте, у них двоє неповнолітніх дочок… поки що двоє.

— Мамо, не зважай. Блез у нас так жартує, — Драко обдарував друга насамкінець вбивчим поглядом, на що той тільки відсалютував рукою, розчиняючись у зеленому серпанку каміна.

— З Новим роком, — Мелфой поцілував маму в щоку.

— З Новим роком, синку, — вона обійняла його. А потім підійшла до Герміони. Очі обох жінок миттєво наповнились вологою. Нарциса відкрила свої руки для обіймів і Герміона притулилася до неї як до рідної матері. Вони обидві схлипували, заспокоюючи гладячи одна одну по спині.

— Мила, пробач мені. Вибач, що допустила таку підступність із боку чоловіка.

— Пані Мелфой, це я маю просити вибачення, що кинула все і всіх, не розібравшись.

— Поверни назад мою Герміону, яка до мене зверталася на ім’я, — жінка відсунулась від майбутньої невістки й провела своїми пальцями по щоках, витираючи сльози. — Ти винна лише в тому, що повірила Люціусу.

— Нарцисо, я цього собі й не можу пробачити, — опустивши погляд у підлогу, промовила Герміона.

Жінки добре розуміли, у якому стані перебували, і не до кінця могли передати все словами. Вони стиснули одна одній руки, тим самим показуючи свою підтримку. І Герміоні, і Нарцисі стало набагато спокійніше, що між ними немає образ і претензій. Вони ж бо мали добрі стосунки до всіх цих витівок Люціуса.

— Дорогі мої пані. Не хочу переривати ваше возз’єднання, але наш час не нескінченний. Мамо, ти пам’ятаєш, що до вечора будеш із дівчатками одна?

— Звичайно ж, Драко, — вона посміхнулася синові, надаючи своєму обличчю серйознішого вигляду.

— Мамо, є одне уточнення… — Драко взяв її за руки. — Річ у тім, що ми з Герміоною завтра одружуємося і зараз вирушаємо до Америки за її батьками.

— Ти жартувати навчився у Блеза? — Нарциса перевела погляд на Драко, а Герміона збоку стримано пирснула.

— Нарцисо, у нас справді за пів години активується летиключ. Дівчатка про все знають, — заспокоївшись, сказала шатенка.

У леді Мелфой був якийсь відсутній, мандрівний погляд, і, здавалося, ще трохи та вона істерично засміється. Завдяки цій новині в її голові утворився цілковитий безлад.

— І, мамо, вони мають бути найкрасивішими завтра, — Драко подивився принадним поглядом. Нарциса посміхнулася, згадуючи, що з таким виразом він у дитинстві просив солодощі, які завжди забороняв йому батько. — Ти ж допоможеш?

— Я допоможу, але не обіцяю, що вони будуть найкрасивішими. Залиш цей привілей нареченій, — Нарциса подивилася в бік Герміони, на обличчі якої миттю з’явилася сором’язлива посмішка. — А як же підготовка?

— Наші друзі люб’язно погодилися нам допомогти, — сказав Драко спокійнішим голосом. Біля нього матеріалізувався ельф із чоловічим портфелем та жіночою сумочкою.

— Просто вони не мали вибору, — тихо додала Герміона, забираючи свою ношу, а куточки її рота потяглися вгору.

— Вони можуть звернутися до тебе? — перевіривши поглядом вміст портфеля, чоловік підняв очі на матір.

Нарцису потроху відпускали сумніви: вона була дуже рада за сина, але новина про таке швидке весілля її просто вибила з колії. Вона взяла себе в руки, проганяючи це почуття зі своєї свідомості, адже на неї поклали велику відповідальність, і вона з нею впорається. Леді Мелфой вирішила для себе, що намагатиметься більше ніколи не підводити свого сина і його близьких.

— Ти ще й питаєш? — обурилася Нарциса. — Звісно! Допоможу всім, що зможу. Мерлін! Підготувати весілля сина менше ніж за добу. Це розуму незбагненно… — вона бурчала собі під ніс, прямуючи у бік спальні онучок.

***

Хоч молодята й говорили про скромне святкування, але скромне — не означає нудне і прісне.

Джіні та Пенсі дуже славно постаралися, і таки перевершили свої можливості. Найголовніше у весільній церемонії — місце проведення. Чарівниці дуже довго сперечалися між собою і з чоловіками, але зійшлися на невеликому храмі на околиці Лондона. Він підходив за всіма параметрами, особливо тим, що священник був чарівником.

Церемонія була запланована як симбіоз маґлівських та магічних традицій. Як-не-як вінчаються чистокровний і маґлонароджена, і такий хід підкреслював неординарність союзу.

Якщо представниці Ґрифіндору і Слизерину беруться за з’ясування кольорової гами урочистостей, то це обов’язково буде схоже на стихійне лихо. А якщо ці жінки ще й вагітні…

Забіні з Поттером відразу взяли на себе пошуки бенкетного залу, ухиляючись від неконтрольованих змін настрою дружин. При виборі меню чоловіки зійшлися майже у всьому, сперечалися лише з приводу алкоголю. Єдине, що вони не замовляли — це торт. Дізнавшись щасливу новину, ельфи маєтку майже благали господиню дозволити їм спекти кондитерський шедевр на знак подяки молодому пану та його майбутній дружині.

Пенсі та Джіні сперечалися з приводу кольору скатертин, по черзі змінюючи його магією. У якийсь момент самі чари не витримали й об’єднали заклинання з обох паличок. Бузковий… І цей варіант, як не дивно, задовольнив розлютованих організаторок.

Церемонний зал прикрасили квітами, які взяли з оранжереї леді Мелфой. Жінка сама запропонувала свою допомогу у цьому, а подруги були лише за. Вони повністю довіряли смаку матері нареченого, ба більше, ці квіти були вирощені з любов’ю. Плюс, для Пенсі та Джіні — це мінус один пункт у списку підготовки урочистостей.

І як результат — гортензії-хамелеон, які змінювали своє забарвлення від ніжно-рожевого до темно-бузкового та ідеально вписалися у загальну стилістику декору.

— Що це?! — скривившись, спитала Пенсі, зайшовши до кімнати нареченої.

— Моє весільне вбрання, — розвернувшись до подруг, відповіла Герміона.

Якийсь час вони ще дивилися на шатенку, ніби чекаючи на фразу: «Я пожартувала», але наречена знизала плечима. Джіні ледь утрималася, щоб не закотити очі.

— Герміоно! Ти йдеш під вінець, а не в зал суду, — простогнавши, першою здалася Пенсі, реагуючи на її костюм зі штанами, — білий це добре, але…

— Ми підібрали тобі сукню, — випалила Джіні, блиснувши на неї очікувальним поглядом.

Герміона посміхнулася по-мелфоєвськи й поклала руки на груди, обіймаючи себе.

— Ви й це передбачили… — у куточках очей з’явилися сльози. — Дякую.

Під’єднавши свої зв’язки, Нарциса замовила ідеальний весільний смокінг нареченому. Що може бути красивіше за традиційний чорний смокінг? Вірно — смокінг Драко Мелфоя. Приталений піджак з атласним кантом на лацканах і бузкова хустка-паше в кишені, а трохи завужені штани ще більше стрункішали чоловіка. З під рукав виднілися білосніжні манжети сорочки зі срібними запонками. Доповнювали всю цю картину черевики зі шкіри дракона, як завжди, ідеально начищені.

Драко не просто нервував поки чекав Герміону біля вівтаря, він перебував у стані паніки та абстракції одночасно. Щоб хоч трохи відволіктися, Мелфой вирішив оглянути гостей. Усі вони сиділи на першому ряду, тому він міг приділити увагу кожному. І це його трохи заспокоювало.

Видно було як Пенсі та Джіні нервували. Так незвично їх бачити на сусідніх кріслах. Вони обидві шепотіли: «Все буде добре» і нервово стискали долоні своїх чоловіків.

Блез. Перед церемонією він сказав лише одне: «Нарешті цей день настав!» І Драко як ніколи був із ним згоден!

Гаррі. Найкращий друг і майже брат його нареченої. Він, напевно, нахапався звичок філософствувати у Дамблдора: «Минуле неможливо змінити. Що зроблено те зроблено. Розбиту вазу не можна знову зробити цілою. Але ж ти чарівник…»

Мами… Пані Грейнджер і леді Мелфой сиділи поруч і міцно стискали одна одній руки. Для кожної матері важливе щастя її дитини. І вони обидві зараз були присутні у такому довгоочікуваному моменті для Драко та Герміони. Нарциса, зустрівшись поглядом із сином, слабо кивнула і подарувала йому найніжнішу материнську посмішку. А блакитні очі так і кричали: «Я така щаслива за тебе».

Струни арфи здригнулися, і з цим звуком прямо по всьому тілу Драко пройшло тремтіння.

Очікування.

Двері відчинилися і в проході з’явилася Ліра під руку з Джеймсом, а за ними Ерідан з Албусом. На обличчі батька відбилася благодатна і до певної міри горда посмішка. Нарциса постаралася на славу, адже дочки були просто чарівними у своїх бузкових сукнях — його принцеси. Але мати обіцяла, що всі почесті дістануться нареченій. Драко боявся, що від нервів і очікування він або зблідне, або зовсім знепритомніє. Блондин відчував, як його долоні стали вологими, а по спині пронісся холодок. Мелфой дуже переживав, що в останній момент щось піде не так, і знайдеться людина, яка знову зіпсує все. Але він як міг, відганяв цю думку.

♫ BRYANGIN — Закоханий

Після невеликої паузи, що Мелфою здалася вічністю, арфа заграла ніжну мелодію. Драко був готовий до нової хвилі емоцій, чекаючи на кохану, тому що нічого подібного з ним вже ніколи більше не станеться, а на менше він не згоден.

В арці з’явилася Герміона в пишній весільній сукні, яка ідеально підкреслювала її фігуру. Драко зробив глибокий вдих, даючи мозку можливість переварити цю картинку. Руки нареченої приховували довгими прямими рукавами, а плечі прикрила ажурна накидка-кейп. Витончений щільний корсет з вирізом був прикрашений перлами й обрамляв тонку талію, відкриваючи вид на груди нареченої, а в улоговині виднівся кулон, який колись їй подарував Драко. Пишна спідниця була виконана з тонкого багатошарового фатину і зібрана на поясі злегка бузковою стрічкою. Вона ж і переходила в легкий шлейф, по якому видно було розсип перлів. Від фати вирішили відмовитися, замість неї у волоссі нареченої був обідок із перлів, який притримував акуратно покладені кучері. Вона залишила волосся розпущеним, як подобається її нареченому. У руках був букет із білих гортензій. Коли Герміона ступала по мармуровій підлозі каплиці, то виразно було чути стукіт підборів її білосніжних туфель-човників. Вона довго сперечалася з подругами на їх рахунок, адже й так від нервів не могла стояти спокійно на ногах, а вони запропонували їй неосяжні дванадцятисантиметрові підбори. Але від залізного аргументу «Вагітним відмовляти не можна!» було нікуди подітися.

Під руку Герміону вів пан Грейнджер. Чоловік переживав і радів, як і кожен у цьому храмі. Драко кілька разів моргнув, остаточно переконуючись, що це не сон, і все це наяву. Серце зупинилося в грудях, дихання застрягло в горлі, а він сам стояв у заціпенінні. Але наступного моменту Мелфой зустрівся поглядом з улюбленими бурштиново-карамельними очима і світ довкола ожив.

Герміона хвилювалася не менше свого майбутнього чоловіка. Батько і дочки перед виходом всіляко підбадьорювали її, але остаточно тривогу жінки зміг відігнати лише погляд сіро-блакитних очей. Потім Герміона помітила, як по обличчю Драко повільно розповзлася посмішка і з’явилися ямочки на щоках, які вона так любила.

Його очі стежили за кожним її рухом. Він помітив, як пан Грейнджер стиснув руку дочки на своєму лікті й перевів погляд на його обличчя. Воно було радісним, але очі були все тими ж серйозними та строгими. Драко відразу згадав його напуття:

«Я довіряю тобі найдорожче у своєму житті. Спробуй не проґавити вдруге!»

І зараз Драко як ніхто його розумів. Він трохи посміхнувся, що не залишилося поза увагою Герміони, яка ніби прочитала його думки. Вона прикусила щоку зсередини, щоб не розсміятися.

Коли Герміона підійшла до нього, Драко помітив легке тремтіння долонь і нервово стиснуті губи. Потиснувши руку її батькові, який передав долоню дочку, Мелфой поцілував тонкі пальчики нареченої й трохи стиснув, заспокоювавши тремтіння. Одними губами прошепотів: «Я люблю тебе», і, отримавши у відповідь «Я тебе теж», він розслабив посмішку.

Погляд Драко просто гіпнозував її, посилаючи впевненість та спокій. Тремтіння в руках потроху відходило, дихання вирівнювалося. Слухаючи шалений стукіт своїх сердець, вони обернулися до священника.

Довгоочікувані питання — жадані відповіді.

Згоден.

Згодна.

Обидва дивилися на магічні витки, які виривалися з палички священника та обплітали їхні руки. З кожним новим словом заклинання вони відчували, як магія проникає до їхнього організму. Їхня магія змішувалася в єдине ціле.

— Можете поцілувати наречену, — пролунало, як пусковий курок.

І він цілує… Свою… Дружину…

Цілує її ніжно. Тремтливо. М’яко притискає за талію, трохи поглиблюючи поцілунок. А вона відповідає, повністю віддаючись у полон улюблених губ. І у кожного по щоці тече самотня солона сльоза, сльоза щастя та радості. Вони це зробили.

І лише одна людина спостерігала за цим, зчепивши зуби. Нарциса поставила Люціуса перед фактом одруження сина і пригрозила, що сама пустить у нього Аваду і вирушить до Азкабана, якщо він хоча б подумає про зрив весілля. Лорд і не думав про такий варіант. Син сам паплюжить своє життя, нехай заривається ще глибше. Але все ж таки скористався чарами обручки дружини, простеживши її шлях, і прибув на місце одруження, щоправда, під чарами невидимості. При присяганні та обряді зв’язування магії його аж покорчило, а жовч, якою він так любив плюватися в бік усіх неугодних, здавалося, підійшла до самого горла. Люціус не дочекався закінчення церемонії, а трансгресував додому з гучним звуком, на який ніхто не звернув уваги.

Далі були привітання та побажання, сльози радості та теплі обійми. Танець батька з дочкою: Герміона з батьком, а поруч Драко з Лірою та Ерідан. Ері поступилася правом першості сестрі, оскільки вона вже неодноразово відкривала урочисті бали з ним.

Герміона оглянула гостей і з посмішкою усвідомила, що дуже рада бачити всіх. Неймовірно приємно, що всі світилися від щастя та ділилися цим почуттям з оточенням. Особливу увагу вона приділила дочкам, які весь вечір танцювали та потроху нишком обіймалися зі своїми хлопцями, наводячи на відповідні роздуми всіх гостей і примушуючи кидати на них косі затяжні погляди. Дві молоді пари перебували у своєму світі, не враховуючи шушукання дорослих.

— Мамо, тату, хочу вас познайомити з моєю дівчиною, — Джеймс підійшов до батьків, тримаючи за руку свою дівчину. — Це Ліра.

— Тітко Джіні, дядьку Гаррі, я так сумувала за вами. Дуже приємно представитися у такій ролі, — вона скромно посміхнулася і сильніше переплела пальці з хлопцем.

— Стоп! Джеймсе, мені ж у листі писали, що ти був спійманий з Ерідан? — запитав Гаррі, приголомшено дивлячись то на сина, то на його супутницю.

Ліра скромно опустила очі й зніяковіло посміхнулася. Джеймс тільки пирхнув і підняв очі до стелі.

— Так! Виходить, що то була Ліра? — пані Поттер нарешті склала до купи у своїй голові всю інформацію про обмін.

— Так, мамо, — погодився Джеймс. — Я знав, яка з дочок пана Мелфоя була в Гоґвортсі.

— Що? — ошелешено скрикнула Джіні, звернувши на себе увагу молодят, що неподалік стояли. Драко лишень усміхнувся такій реакції — вистава дійшла свого апогею. Руда шоковано дивилася на сина, обмірковуючи всі покарання, які можна причинити своїй дитині без важких каліцтв, але й такі, щоб він запам’ятав, що недомовляти матері — погано.

— На своє виправдання скажу, що Албус все знав ще з Ільверморні! — підняв руки, здаючись і виправдовувався Джеймс, але все ж таки відійшов трохи вбік від розлюченої мами. Ліра тихо пирснула йому в плечі. — Але він пообіцяв своїй дівчині берегти її таємницю.

— Що? Якій дівчині? — не витримав Гаррі.

— Ось і мені цікаво. Якій? — ззаду до сімейства підійшли молодята і Драко вирішив вставити свій коментар. — Загалом до мене підходив тільки ти з питанням про стосунки з дочкою. Про Ері не йшлося.

— Просто Албус підходив до мене, — спокійно констатувала Герміона.

— І ти так спокійно про це кажеш? — дорікнув Драко.

— Хлопчик набирається сміливості. Йому вистачило твоїх докорів Джеймсу, — схиливши голову до плеча чоловіка, сказала Герміона.

— Мелфой, ти залякував моїх синів? — блиснув Поттер своїми зеленими очима у бік нареченого.

— Подивлюся я на тебе, коли Джіневра народить тобі дочку, а син твого шкільного суперника з нею обійматиметься, — піднявши брову скаржився Драко, але все ж таки з усмішкою на обличчі.

Першою не витримала Герміона та зірвалася на сміх, який підхопила вся компанія. Шестеро людей нестримно реготали до сліз і болю в животі. Джіні кинулася з обіймами до подруги, здається, вони породичаються (хоча ще рано про це). Драко поплескав Гаррі по плечу, який витирав сльози в куточках очей. А Джеймс та Ліра, скористалися моментом і втекли на терасу до Ері та Албуса.

Вони люблять… Вони разом… І вони щасливі…

︵‿୨💗୧‿︵