Фанфіки українською мовою

    – Гей Куроо! Хочеш зустріти новий рік разом? — підбігає Бокуто після ранньої пробіжки

    – Файна ідея бро! Тільки ми будем зустрічати його двоє, чи з нами ще хтось буде?

    – Акааши зі своїм хлопцем святкувати буде, у них в цей день якась там річниця чогось там

    – А решта?

    – Святкують з батьками — розставляє руки Бокуто

    -Якось підозріло це, бо коли я спитав в Кенми чи хоче він відсвяткувати з нами свята, то він сказав що в нього якийсь там івент і він буде зайнятий. Я ще дзвонив до Цукі, він сказав що всі з Карасуно будуть в ті дні святкувати з родинами — роздумує Куроо

    – Хахаха можливо вони і правда будуть зайняті зі своїми родинами — нервово сміється Бокуто, але Куроо цього не помічає

    – Ну і фіг з ними, ми бро будем тільки разом і ніхто нам не буде заважати святкувати! — Куроо обіймає за плечі Бокуто та сміється

    – Так!

    ‐ *поки мій план йде дуже навіть добре* — думає Бокуто поки його друг біжить до станції метро

    — Гей бро! Давай хутчіш поки поїзд не поїхав!

    ‐ Біжу!

     

    До нового року залишилось зовсім трохи, всі матчі вже були зіграні, екзамени написані та здані, залишився тиждень до канікул, але в Бо настрою взагалі не було. Чи може він багато нервувався через якусь майбутню подію. Чи може в його сім’ї щось сталось, чи хлопці з команди знову йому м’яча не передали. Куроо через це дуже хвилювався, бо чому це його жарко улюблений Бро був такий сумний! Він вже почав переживати, Куроо навіть хотів відмінити святкування, але Бокуто його переконав, що з ним все гаразд.

     

    Минув тиждень, новий рік уже завтра, Бокуто стало краще і вони готувались до святкування нового року. Збирались святкувати вони у Бокуто бо в Куроо вдома була бабця яка привела своїх подруг для святкування, а батько Куроо святкував зі своїми друзями. А батьків Бокуто якраз не було вдома вони поїхали до родичів на свята.

    – Ох чому готуватись святкувати новий рік так тяжко?! — вже замучений Бокуто кричить на весь будинок

    – Не ний Бро, ще трішки. О, дістань з холодильника напої, будь ласка! — стоїть Куроо біля стола розкладаючи різну їжу для свята

    – Тримай — підходить Бокуто до стола та кладе напої

    – 3 банки соку і 3 банки Живчика і 2 банки Кока коли? А не забагато?

    – Ти подиви скільки в нас їжі! Я просто в певний що тобі твоя бабуся точно щось поклала, тим більше в нас ще є чай!

    – Ми точно тут новий рік зустрічати будем Бо?

    – Та, а шо?

    – Та нічого, принеси ще мою сумку, будь ласка Бро

    – Так і знав що вона щось тобі дала!!

    – Ну ти знаєш яка вона буває, вона тебе настільки сильно обожнює що буквально хоче щоб ти з нами жив. Та вона тебе любить більше чим мене!!

    – Не заздри Тецу хехе

    – Та йди ти!

    – Ой, а скільки там ще залишилось?

    – Хвилин 10 точно, ми встигнемо Бо!

    – Я знаю Куроо!

    *5 хвилин до нового року*

    – Куроо знаєш яке бажання будеш загадувати?

    – Не певний ще, а ти?

    – Так!

    – А яке бажання загадувати будеш?

    – Не скажу, не збудеться!

    *3 хвилини до нового року*

    – *пора, бо не вспію подарувати подарунок* — розвертається до Куроо

    – Куроо, я хочу тобі дещо сказати, ти тільки не перебивай, добре?

    – Добре?

    – Ми настільки довго один одного знаємо, що я вже не пам’ятаю коли ми познайомилися. Ці всі роки, що ми дружимо були для мене всім моїм життям, я обожнюю ці моменти, але за останні два роки щось змінилося, я почав відчувати до тебе щось більше  чим просто дружба, до минулого місяця я взагалі думав що більше не можу з тобою дружити, але наші друзі мені допомогли усвідомити що іменно я до тебе відчуваю.

    – Телевізор: До Нового Року залишилось..

    3!

    – Куро Тецуро!

    2!

    – Я…

    1!

    – Я кохаю тебе!!

    – ….

    – Якщо тобі не приємно то можеш вдарити мене!

    – Бокуто Котаро ти придурок! — кричить Куроо на Бокуто і плаче

    – Я знаю, пробач..

    – НЕ В ТОМУ СЕНСІ НЕЛЕПНЮ!

    – А? Ти про що Куроо? І чому ти плачеш?

    – ПРО ТЕ ЩО Я ТЕБЕ ТЕЖ КОХАЮ ТЕЛЕПНЮ!

    – Що?

    – КОХАЮ Я ТЕБЕ СОВА ТИ БЕЗМОЗГЛА!!

    Поки до Бокуто доходили слова Куроо, той в свою чергу поцілував його. Не розуміючи що твориться Бокуто вирішив відповісти на поцілунок. Поки вони цілувались телефон Бокуто розвивався від повідомлень, але йому було зараз не до телефона. Поцілунок тривав досить довго, до того моменту поки в них не закінчилось повітря.

    – Ну що зрозумів, що я мав на увазі?

    – Оо так!! Хочу ще!

    – Багато хочеш совенятко — і Куроо втягує його вже в новий поцілунок

     Тим часом телефон Бокуто:

    Від Ойкави: я надіюсь ти не запоров такий момент Бо

    Від Цукі: Бокуто-сан коли вам хустку принести?

    Від Акааші: Я надіюсь у вас все добре Бокуто-сан.

    Від Кенми: Я просто надіюсь шо ти забереш від мене цього блохастого кота

     

    БОНУС:

     

    – Гей Котаро!

    – Ммм?

    – Забери свої лапи від моєї задниці

    – Не хочу, твої сідниці такі м’які та великі, я так сильно люблю їх

    – Ти любиш їх більше чим мене?

    – Звісно ж ні! Я вас одинаково люблю, бо це твої сідниці Тецу! А ще дуже сильно люблю твої ляжки вони такі гарні!

    – І що мені з тобою робити, а совенятко?

    – Любити та піклуватись! А ще цілувати!

    – Які ви противні, вийдіть звідси — вдає ніби блює Цукішима

    – Ти не розумієш нас Цукі, колись будеш мати кохану людину, будеш вести себе як ми!

    – Так я вже.. Але я не веду себе як ви, це точно.

    – ЩООО?!

     

    Кінець.

     

    0 Коментарів