3 розділ:Новий студент магічного технікуму

-Годжо, ти знаєш що ми маємо передати цю дівчину старійшинам, а далі..

 

-вони її вб’ють – закінчив Сатору

 

-що, чому, вона зробила щось погане?- Юджі

 

-взагалі-то так, на її рахунку достатньо для страти,-Яга

 

-але ми знаємо, що якби не її походження ніхто б навіть не намагався приректи дівчину на смерть.

 

-Сатору невже ти хочеш собі ще одну ученицю

 

-в нашій школі бракує магів, хіба ні?

 

-так, але це не зійде тобі так просто з рук, старійшини не заспокояться.

 

-я ж майстер в переговорах, домовлюсь і візьму її під своє крило.

 

Що саме спонукало до такого рішення Годжо, не знав навіть він сам. Можливо смерть єдиного друга ще десь там завдавала болю і нагадувала про себе в іншому ключі. Сатору набридли смерті, смерті хороших магів, в яких так просто забирають право на життя. Знаючи про складну долю Кіри, він не зміг пройти повз цього безчестя.

 

 

 

 

 

 

Ітадорі перемістив Кіру на диван що знаходився в кімнаті де часто збиралась команда.

 

– вона так довго у відключці

– здається, я перестарався-знизив плечима Сатору.

 

– я правильно зрозумів, ви тільки-но що врятували їй життя.

 

– таке в мене хобі, рятувати й навчати всіх покинутих долею- розвів руками Сатору

 

 

 

 

 

Гг:

 

Відкривши очі, я не зрозуміла де я, ще й голова розколюється. Нестерпно просто. Голоси цих двох недоумків, значить вони притягнули мене у своє лігво. Треба швиденько тікати.

 

Напасти на того малого чи того білявого в пов’язці хм. Я витягла невеличкий ніж що був схований в бинтах на стегні, це життя навчило мене багато чого.

 

 

 

 

 

Автор:

 

Героїня зробила все як планувала, але вона не врахувала силу Годжо. Силу його шести очей. Тому її спроба напасти була зіпсована найсильнішим магом, що спіймав їх руку, в якій був невеличкий ніж.

 

-яка ти смілива

 

-сенсей, ми повинні все пояснити їй, вона вважає нас своїми ворогами.

 

-тебе звуть Кіра так? Слухай маємо до тебе справу

 

-Що ви від мене хочете і навіщо я тут. Очевидно не чаю попити прийшли, блище до справи, -злилась дівчина

 

-окей, тебе приговорили до страти, але не переймайся я домовився і маю пропозицію для тебе від якої ти не зможеш відмовитись. Тож, або ти стаєш ученицею коледжу і порядним магом. Або тебе стратять.

 

-як щодо 3 варіанту- посміхнулась дівчина та спробувала завдавати удару вже ногою, але одразу зрозуміла що не може цього зробити. Вона не може торкнутись білявого. Його сила це щось надзвичайне. Поки дівчина намагалась зрозуміти, Годжо відпустив її руку, забравши ніж, та відійшов назад.

 

Вона дивилась на нього і в неї було, до біса, багато питань. Чому на ньому пов’язка? Що за сила в нього? Як їй втекти?

 

-Кіра Джогу, ти не втечеш – впевнено промовив Сатору, ніби читаючи думки дівчини, спостерігаючи за її змінами в обличчі. Дівчина здригнулась коли почула свою фамілію. Давно її так ніхто не називав. Вона глянула на нього і зрозуміла що він може легко її вбити, якщо лише захоче. Вона ніби відчула всю ту силу що ховається за цим високим худорлявим чоловіком. В цей час подав голос Ітадорі, нагадавши тим самим про свою присутність.

 

Будь ласка, не бий більше нас і не тікай, ми не хочемо тобі заподіяти нічого поганого,- мовив учень

 

-Я не хочу у вашу школу магії, -закотивши очі сказала дівчина

 

-Тут тобі дадуть прихисток, будуть платити за завдання, не потрібно буде ховатися, тільки глянь яка файна в нас форма – запевняв Сатору

 

-А ти що промо-кампанія цієї школи, якщо так, то їм варто замінити тебе

 

-хаадхаха, ой- неусвідомлено засміявся ітадорі.

 

-Ти вже не намагаєшся втекти, тож ми зацікавили тебе.

 

– мені варто подумати, наскільки добре платять за завдання?

 

– більш ніж достатньо для життя- відповів вчитель

 

-і годують добре – підняв великий палець вгору та посміхнувся Ітадорі.

 

Здавалось би рішення прийняте, Кіра не бачила причин не погодитись. Тим більше коли її доля вже відома, якщо вона не погодиться, звісно, її не відпустять просто так. Вона не могла довіряти цим людям, але за все своє життя Кіра не довіряла нікому. Тому може варто спробувати.

 

– Я розумію своє становище, тому добре, згода.

 

– Ураа в нас поповнення серед першачків, -зрадів Годжо, -якшо ти не збираєшся більше тікати то ми маємо показати тобі твою кімнату.

 

 

 

 

-Отож, твоя кімната поряд з кімнатою Нобари, думаю вам буде весело- проходячи по коридору корпусу, де жили учні, мовив Годжо.

 

Почувши весь шум на коридорі з кімнати, яка знаходилась трохи далі, вийшов сонний хлопець з розкуйовдженим волоссям.

 

-Мегумі, знайомся – це Кіра вона новий член нашої команди. Хлопець кивнув в знак привітання.

 

-Фушігуро, я тобі стільки маю всього розповісти- Ітадорі.

 

-Так добре я ще маю потурбуватись про твою форму, я піду – а ви тут знайомтесь,- махнув на прощання біловолосий.

 

Дівчина одразу зайшла в кімнату, відчуваючи сильну втому від всіх подій вона просто звалилась на ліжко.

 

 

 

 

Гг:

 

Хочеться спокою, лише спокою. І ще прийняти ванну. Треба переварити всю інформацію. Як взагалі все швидко так помінялось. Тепер в мене власна кімната, така гарна. Але я мушу все ж зберігати пильність, не хочу стати типічним магом що всіх рятує. Це не зовсім мій шлях. А який мій шлях? Я вже й не знаю відповідь на це питання. Помста? Я ще занадто слабка для цього, в мене багато тренувань по переду.

 

Після таких роздумів починала боліти голова, не завадив би хороший сон на комфортному ліжку.

 

Вийшовши з ванної я почула шум на коридорі, а потім стук в мої двері.

 

 

 

 

Автор:

 

– Привіт, Я Нобара Кугісакі. Я знаю, що ти тепер з нами в команді, я дуже щаслива, що не одна тепер серед цих телепнів. Мені так не вистачало ще одної дівчини в команді,-протараторила Нобара.

 

– Мене звуть Кіра, і скажу чесно, я не по власному бажанні тут тож не скажу що теж дуже рада.

 

– Та я теж так одразу думала, але тут не так і погано. У вільний час можна робити все що заманеться, я стільки смачних страв спробувала. До речі, про їжу, ти голодна?

 

– так не проти б поїсти

 

– Тоді йдемо, Ітадорі, Фушігуро. Ви їсти йдете? – кричала Нобара.

 

– а так, йдемо.

 

 

 

 

Наша команда сиділа в їдальні, тихо поїдаючи вечерю. І для героїні це було щось незвичайне, ось так їсти поряд з незнайомими людьми в одному кругу. Вони розмовляли про щось, поки Кіра поглинула в роздуми. Дівчині сподобалась ця атмосфера: смачна їжа, сміх Нобари, крики Ітадорі та хмурий погляд Мегумі, коли Ітадорі смішив Нобару і та розливала чай.

 

 

 

-У вас в кожного різна форма, ви самі обираєте яку хочете – раптом запитала Кіра

 

-все на смак Годжо Сатору, він любитель придумати щось свого

 

-Але, все ж у вчителя є смак на гарні речі, гляньте на мою форму- Нобара

 

 

 

Після вечері всі розійшлись по своїх кімнатах готуватись до сну.