Новий погляд

Чонгук ще довго не міг заснути. Його дуже спантеличив цей вечір. А саме те, що він відчув.
Десь о четвертій ранку він побачив Техьона, який сонно плентався до своєї кімнати, розядягаючись на ходу. Він впав на ліжко і заснув, не змінюючи пози. Незадовго після того заснув і сам Чонгук.
О сьомій ранку він піднявся, бо не звик порушувати свій режим. На нього ще сьогодні чекав урок англійської, 2 тренування в спортзалі, одне тренування з танців. Відпустка – це не привід втрачати форму. Це можливість її покращити. Принаймні, він змушував себе так думати.
Він одягнувся, вийшов зі своєї кімнати і підійшов до дверей навпроти. Від кімнати хьона віяло затишком. Одяг недбало лежав на підлозі, але фото на стіні та колекція вінілових платинок навіть безладу надавали шарму. Кім Техьон надавав цього шарму всьому, чого торкався. І цим він захоплював Чонгука.
Хлопець кинув погляд на спляче оголене тіло свого колеги. І в ньому відгукнулось вчорашнє неприємне відчуття. Він бачив його мільйони разів. Бачив голим, втомленим, радісним та навіть заплаканим. Він дивився на нього, як на недосяжний взірець. Бачив, як Ві стає собою, розквітає, випромінює силу та впевненість. Чонгук дивився на хьона здалеку. І мріяв стати ним. Але ніколи не дивився на нього, як вчора. Вчора він побачив щось інше.
Він уже добре зрозумів, що відчув. Але не хотів надавати цьому сенсу. Бо хіба це не безглуздо?
Чонгук стояв над Техьоном і дивився на нього, поринувши думки. Він прибрав пасмо каштанового волосся з чола сплячого хлопця і найдрібнішими нервами відчув дотик його теплої шкіри.
”Чому я почуваюсь так, ніби хтось захотів відібрати моє?”.
Техьон вдихнув, прокинувшись від міцного сну та окинув поглядом залиту сонцем порожню кімнату. Двері були зачинені.