Нове життя

  Війна закінчилась. Всі були раді своїй перемозі, проте кожен пам’ятав ціну нового життя. Адже кожен втратив щось або когось… За кожної посмішкою крилася думка “хоч би цього не повторилось”.

Гоґвортс достатньо швидко відбудували, тепер його з небес оберігало купа людей, які поклали там свої тіла. Магія допомагала ремонтувати руїни, а от щодо душ було дуже складно. Той болючий і ниючий шрам, який залишився після війни, мабуть, не загоїться ніколи. Треба жити та радіти тому, що є і не забувати минулого.

Гаррі, Рон, Герміона та інші вирішили повернутися у Гоґвортс, аби закінчити останній курс. Рон звісно був не у захваті від цієї ідеї, але батьки й друзі його швидко переконали. До того ж він був радий ще рік побути у рідних стінах, разом за такими дорогими йому людьми. Він став навіть краще вчитися і бути більш дисциплінованим, чи то подорослішав, чи все ж таки це було через ті пригоди, які йому довелось пережити. Він був капітаном Ґрифіндор з Квідичу. І майже цілком щасливий.

Герміона все так старанно вчилася, будувала плани на майбутнє, та готувалася до екзаменів, які будуть лише за рік. Вона зустрічалась з Роном, іноді задавала сама собі питання, а чи кохає вона його і завжди дуже довго відповідала на це питання. Вони з Гаррі були для неї скоріше братами й вона відповідала за них. Виявляється є такі питання на які навіть Герміона не знає відповіді…Але вона дуже вірила, що цей рік змінить її життя.

Гаррі був радий, що ці пригоди закінчились, перший час йому снилися жахи, потім уві сні він просто розмовляв з усіма кого забрала війна. Він точно знав, що вони поряд і любив їх усіх, але, крім того, він був впевнений, що треба жити далі. Тому ці сни були приємними для нього і навіть іноді корисними. Шрам іноді ще болів, але це не через Темного Лорда, а через все пережите. Він ніби вдруге загоювався. Не кожний двічі за життя перемагає надмогутнього чарівника.

Всі були безмежно щасливі тому, що Северус вижив після отруєння, хоч дехто недолюблював його, але саме після війни всі дізналися який він герой. І от яким було здивування оточення, коли він повернувся і розповів все. Як завжди у кишені носив протиотруту, як майстерно відіграв свою смерть. Можливо він був і радий померти, проте відчував, що ще не все виконав у цьому світі. Він був прикладом для всіх учнів, коли одного дня довів, що немає безвихідних становищ.

Директором стала все-таки Мінерва Макгонагал. Вона запропонувала цю посаду Северусу, але той відмовився, бо вважав себе ніяким директором, а от зіллє варом він був неймовірним, це знав кожен. Вони разом з іншими викладачами повертали Гоґвортсу минулий вид та статус. Все в них виходило, єдине з чим вони майже не могли боротися так це товари з магазину Фреда і Джорджа, після війни ці бешкетники стільки всього вигадали, що навіть досвідчені викладачі не все розпізнавали.