знайомство

  Існує кордон між двома расами – перевертнів та ельфів.    Ці дві території поділяло велике дерево, яке було важливе для обох рас.   Воно давало дуже поживні та смачні плоди. 

 На одній зі сторін розміщений невеликий будиночок,  поблизу невеликий город та сад. 

Доглядає за цим домом ну дуже гарний омега.  У цього омеги шкіра була, наче медом облита, волосся кольору пшеничного поля, а очі ніби українське небо – голубі. 

 Перевертні та Ельфи, не дуже сильно ладять між собою, тому і поділили кордони.  Якщо спитати Ельфа, чому він не любить Перевертнів, він відповість «вони нахаби, багато чого хочуть, та їдять як три мене»

Якщо спитати Вовка, чому він не любить Ельфа, отримаємо «Вони занадто слабкі, завжди нюні розпускають, і бігають туди – сюди ніби мухи»

Можна не хвилюватися, є такі які дружать між собою, але це дуже рідко.

Повернемося до нашої омеги ельфа.

Наш гарнюня, вирішив жити на кордоні один, без родичів не від хорошого життя. Його стосунки з батьками були не дуже гарними. Вони хотіли віддати його заміж за незнайомого альфу, а коли той відстоював своє слово,  до його старих синців додавалися нові.  Коли йому виповнилося 19 років, він вирішив піди до старої хатини свого дідуся, що на кордоні між Перевертнями та Ельфами.

Хлопець живе там майже 4 роки, нічого страшного з ним не ставало, окрім тоді коли він хворів, доглядати було нікому. Йому подобається там, він відчуває затишок,  спокій.  Він вже й забув що в нього були батьки, воно й на краще.

Коли омега повертався з села(з ринку) він побачив що біля дома лежить хтось. Він підійшов перевірити хто то. Там лежав без тями дуже гарний перевертень. Його шкіра була біла ніби хмари що літають на небі, а волосся темне як ніч. Альфа був дуже гарний, він  одразу сподобався омезі .