Фанфіки українською мовою

    написано на Осінній Фікрайтерський З’їзд 2021

    ключ: безсонна ніч


     

    – Він зараз прокинеться!

    – Хвіст! Ти або допомагай, або не заважай хоча б.

    Піттеґру хапає фломастер та підходить до друзів. Сіріус та Джеймс зараз стоять біля Ремуса, який в цей час спокійнісінько спить і не бачить, що планують його друзі. А даремно.

    І виною цьому стала одна безсонна ніч, коли Блек не зміг заснути, планував розмалювати Поттера, але він прокинувся. Прокинувся і Пітер, на якого хлопця націлилися наступним. Саме тому зараз вони зі сміхом дивляться на Люпина з начарованими вусами і рожевим волоссям, плануючи написати що-небуть на лобі.

    – Може, «не для тебе мама квіточку ростила»? — пропонує Сіріус та навіть відкриває маркер.

    – Задовге, — Поттер поправляє волосся на потилиці, — може, щось штибу «я не…»

    – Давайте намалюємо хуй! — голосно пропонує Петіґру, що Люпин небезпечно перевертається.

    – Пропоную викинути цього дикуна з розмови, — Джеймс піднімає паличку та націлюється в Піта, як Сіріус вигукує.

    – Так а може Хвіст має рацію? Малюємо сонечко та пишемо «йди нахуй».

    Поттер видає тихий смішок, але ідея припадає до душі, тому він навіть відкладає вигнання Пітера з їхньої кімнати. Ремус їх вб’є, пошматує, прикінчить, викине з вікна і взагалі застосує всі катування світу, бо завтра буде концерт, а отже, треба йти в найкращому вигляді. Але так це буде уроком не вірити своїм друзям занадто сильно. Особливо Сіріусу Блеку і його безсонню.

    – Давайте я сонечко малюю, — підходить до друга Гультяй.

    – Ти не вмієш малювати, — Золоторіг забирає маркер з його рук. Це все заради сміху, але естетику ніхто не відміняв.

    – Та звичайно! Я краще малюю, аніж усі ви тут!

    Блек хоче кинути щось важке, але важче за його долю немає нічого в кімнаті, тож він обмежується розчарованим поглядом. Ну і гаразд, він і так волосся пофарбував.

    – Тоді я малюю! — Піт підбігає до Ремуса і обережно проводить маркером до лобу. Через кілька секунд там розквітає маленьке сонечко з тонким промінням. Поттер підбадьорююче хлопає того по плечу.

    – Залишилося написати.

    Джеймс відкриває маркер, перевіряє його життєдіяльність на собі та потроху виводить до одній літері на чужій шкірі. Буква за буквою з’являється слово, і ось з обличчя друга світиться файне послання будь-кому, хто здатен це прочитати. Особливо завтра на танцях.

    Люпин має … прекрасним вигляд, якщо кілька дурних фраз, вуса та рожеве волосся на одній людині можна так назвати. По-панківськи прекрасний вигляд, ось це Сіріус може оцінити.

    – Ну що, як ми впоралися з цією місією, може на кухню за печивом?

    – Абсолютно правильна ідея, Хвостику. Ходімо, хлопці, чекати на смерть.

    – Головне, що ми поїли.

    Вони тихо закривають двері, натягують Мантію Невидимості та тихо плетуться до кухні. Там їх, як вдома, зустрічають ельфи, пропонують чогось попоїти, так що мародери набирають повні руки смаколиків та влаштовуються прямо там. Перед смертю не надихатися, але можна ж відтермінувати смерть для задоволень?

     

    ***

     

    – Щось тихо, вам не здається?

    Наступного ранку, коли Ремус вже мав встати на сніданок та підкорити всіх в залі такою зміною іміджу, він не з’явився. Саме тому хлопці обережно заходять в кімнату перевірити, чи не помер їхній друг від інфаркту.

    Але як тільки двері відкриваються, на всі три голови виливаються відра з фарбами. І тоді із закутка виходить Муні.

    – Бажаю вам ще однієї безсонної ночі, аби відмити це.

     

     

     

    1 Коментар

    1. Jun 11, '22 at 22:40

      Боже, яка файна історія. Дуже мило, дякую автор^^

       
    Note