Нетипова ситуація

Мій фанфік “Нетипова ситуація” також розміщений на AO3 за наступним посиланням: https://archiveofourown.org/works/39069879

 * * * * *

Цього чудового дня Іно грілася на сонечку та розчісувала гребінцем своє шовковисте волосся. Дівчина посміхалася і насолоджувалася пустотливим  вітерцем, крутила своїми ніжками та тихенько співала пісеньку. Сай працював над новою картиною: ніжно виводив кожен мазок на полотні, змішував фарби і створював нові відтінки, експериментував із образами. Іно гралася зі своїм волоссям і розглядала свою нову зачіску через маленьке люстерце, перекидала ніжку на ніжку та часом поглядала на хлопця, що був занадто зайнятий своєю справою.

— Знаєш, сьогодні такий нудний день, що в мене навіть погіршився настрій, — сумно промовила вона до Сая, намагаючись прикувати його увагу до себе.

—  Погіршився настрій? — повторив про себе хлопець, спробувавши проаналізувати емоцій на її обличчі.

Іно опустила свій погляд та чекала від нього хоча б найменшої крихітки уваги. Вона так старалася зачарувати його своєю зовнішністю, що зовсім занепала духом. Сай довго на неї дивився, майже не змінюючи свій вираз обличчя, але відчув що всередині нього щось колихнулось, і ледь помітне збентеження змогло проскочити по його обличчю. Він не міг відірвати від неї свого погляду, не добираючи необхідних слів, допоки дівчині це не набридло.

— Так, я почуваюся засмученою і злою, — відказала Іно, викликавши в Сая почуття провини. — Мені би так хотілося, якби хтось зміг підняти мені настрій, але всі навколо чимось зайняті.

Він хоч і не був дуже розбірливим в емоціях та людських почуттях, але він щодня працював над собою, щоб навчитися розуміти інших. Вона чекала певних дій від нього, в цьому не було жодного сумніву, але він так і не зміг збагнути, чого саме вона очікувала від нього.

— Ти просто нестерпний, — відвернулась від нього Іно, схрестивши руки на грудях, але в той же момент хитро посміхнулась, коли він розгублено сидів на одному місці, полинувши в глибокі роздуми.

Дівчина підвелася з місця, спустивши з плечей своє волосся, яке почало плавно танцювати від потоків вітру. Сонячні промінчики ніжно огортали її шкіру, а довгі густі пасма переливались яскравими золотистими відтінками, від яких Сай аж затамував подих. Іно лише ліниво зітхнула та залишила хлопця наодинці, коли він сумно проводжав її своїм поглядом, зовсім забувши про полотно і фарби.

Довгий період часу він не міг зосередитись на своїй справі, оскільки був цілком і повністю спантеличений словами куноічі, залишивши картину так і не завершеною. Наприкінці дня він зібрав всі свої речі та вирушив додому, щоб розпочати новий день із чистими думками.

* * * * *

Кожного дня Сай ходив до бібліотеки та вивчав корисні матеріали, які змогли би йому зарадити у випадку із Іно. Він хотів стати для неї хорошим другом — чуйним та розуміючим, з яким їй буде цікаво проводити час. Він хотів більше подобатися Іно, тому для нього було особливо важливим знайти спосіб покращити з нею стосунки. Перечитавши тонну літератури, він прийшов до висновку, що найкращим проявом уваги буде зробити їй подарунок, і не просто куплений подарунок в крамниці, а зроблений від щирого серця своїми руками. Він також прочитав, як потрібно поводити себе на побаченнях: що говорити, і як потрібно діяти. Деякі із фраз він записав собі до блокноту та тренувався перед дзеркалом, слідкуючи одночасно за мовою і мімікою на обличчі, намагаючись досягнути бажаного успіху.

Коли наступив вдалий день для зустрічі з Іно, він гуляв на вулиці зі своїми друзями, Сакурою та Наруто. Перед початком нової місії залишалося трохи часу, щоб поспілкуватися на звичайні теми та весело пожартувати.

Подорожуючи алеями парку, Сай помітив самотню постать дівчини, що сиділа на лавці та жбурляла крихітки хлібу до річки, годуючи маленьких каченяток. Хлопець в той же момент покинув своїх друзів та підійшов до Іно. Наруто і Сакура залишилися на місці та здивовано слідкували за діями свого напарника.

— Привіт, Іно! — привітався Сай першим, посміхнувшись, та поглянув на неї.

—  Саю, що ти тут робиш? — запитала байдуже Іно та імітувала посмішку.

— Я гуляв парком разом зі своїми друзями, Сакурою та Наруто. Ми ходили і розмовляли, а після цього я побачив тебе, тому вирішив до тебе підійти і привітатися.

— Зрозуміло! — кивнула йому Іно, не бажаючи далі продовжувати з ним розмову. — Бачу, що твої друзі тебе вже зачекалися. Швиденько повертайся до них.

— Це ще не все, — зізнався Сай і дістав із рюкзака запечатаний портрет, який простягнув до рук Іно. — Розпакуй його. Це мій для тебе подарунок.

Іно спочатку з недовірою поглянула на Сая, але врешті-решт йому вдалося на найменшу частку її заінтригувати. Вона з цікавістю розглянула пакунок та розмотала кольорові стрічки, діставши невеликий портрет. І це був не просто портрет — це було її зображення. Іно на мить погасла з емоціями, а потім посміхнулася Саю, продовжуючи вивчати кожну деталь, від яскравих кольорів та переданих емоцій.

«Така легка та тендітна. Невже він мене завжди такою бачить?» — подумала солодко Іно із захопленням та пригорнула його подарунок до себе.

— Дякую тобі за такий чудовий подарунок, Саю! — немов від щастя засяяла дівчина, розчулившись такою красою.

Сакура в той момент несамовито згорала від люті на одному місці, коли бачила свою суперницю в такому чудовому настрої, а Наруто старався всіляким чином опинитися ближче біля своєї коханої Харуно, намагаючись взяти її за руку. Іно помітила як ті двоє не відводили від них очей і вирішила трохи зіграти на публіку, щоб трохи подразнити свою давню подругу.

— Іно, ти така ніжна і витончена, що у мене щоразу серце палає, коли я кожен раз тебе бачу. Ти чарівна і дивовижна: легка як пір’їнка, чиста як вода ранішньої роси. Твої блакитні смарагдові очі не залишають мене в спокої.

Іно ледь не вмирала від кожного його слова і так лагідно посміхалася Саю, що Сакура не могла стримувати себе в руках, немов кожну секунду в її голові лунало набридливе «Ти чула це, Сакуро?». Погляд Іно про це тільки й говорив.

— А ще яка я? Це твій весь перелік компліментів? — невдоволено поглянула дівчина на хлопця, намагаючись дістати з нього більше слів.

Саю ще ніколи не було так складно. Він кожного дня тренувався перед дзеркалом робити якісно компліменти. Мистецтво почуттів для нього було цілою наукою. Незрозумілою наукою. Але не дивлячись на це, він познаходив цілу купу прикладів, які найбільш доречно описували дівочу красу, щоправда весь цей перелік чудових слів мав неприємну властивість закінчуватись, а вигадувати нові було ще тією морокою.

Іно прикрила очі від очікування, коли його вуста знову поворухнулися і він продовжив далі засипати її чудовими словами.

— Ти неймовірно вродлива. Твоє довге волосся купається в золотих сонячних промінчиках, а твою усмішка приносить всім радість навколо. Мені подобаються твої рожеві вуста та рум’яні щічки, твоя струнка талія і тонкі зап’ястя. Ти немов мрійлива лебідка, яка плаває на озері кожної ночі….

— Ти так гарно говориш, Саю, що в мене зараз серце випаде з грудей. Ти ж не дозволиш цьому статися? — перехопила ініціативу Іно, коли відчула, наскільки складно йому давалося кожне слово.

— Ні! Звичайно я не дозволю, — ледве відповів Сай, не очікуючи такого повороту.

— Сакуро, ти розумієш про що вони зараз говорять? — запитав Узумакі несподівано в своєї напарниці, отримавши у відповідь тільки палаючу ненависть в очах.

— Ти такий хороший хлопець, Саю. Знаєш, як правильно зробити комплімент дівчині та подарувати подарунок. А саме головне, що ти відданий і залишаєшся завжди поруч, а не бігаєш по лісам і печерам, немов якийсь ніндзя-відступник.

— Вона що, зараз говорить про Саске? —  не міг зрозуміти Наруто.

— Замовкни, Наруто! — вигукнула Сакура, відштовхнувши від себе хлопця, розставивши руки в боки.

Іно бачила як нестерпно було Сакурі, але вона навіть хотіла закріпити цей успіх, доводячи її до ще більшої ненависті. Навколо Харуно завжди крутилося багато хлопців, а Іно доводилося завжди залишатись осторонь, але цього разу заздритиме не вона, а її подруга.

— Твій подарунок просто неймовірний! Ти заслуговуєш на поцілунок. — промовила Яманака та пригорнула розгубленого Сая до себе, цілуючи його вуста на очах публіки.

Сакура повільно сходила з розуму, а в Наруто від цієї картини всього-на-всього відвисла щелепа. Бідний Сай чуть не задихнувся від палкого поцілунку, навіть ковтати нічого не міг, коли Іно його відпустила. Дівчина кінчиком пальця порозтирала залишки помади на обличчі хлопця та жалісно поглянула на Сакуру.

— Дурепо, гадаєш, я нічим не відповім тобі? — вигукнула розлючено Сакура і в той же момент впіймала за одежину Наруто, відповівши миттєвим поцілунком.

В Наруто потемніло в очах і літали якісь зірочки, немов його били весь день по голові. Він відчував себе п’яним і ледве не звалився з ніг.

— Сакуро, ти зараз мене поцілувала? — радісно вигукнув Узумакі, коли пам’ять повернулася до нього, але в той же момент отримав міцного прочухана від Харуно і повністю звалився з ніг.

— Притримай образи, подруго. Ти почала першою змагатися зі мною, а зараз отримала по заслугам, — відповіла з гордістю Іно, намагаючись втримати себе від сміху.

Сай почав картати себе, що допустив якусь помилку, тому що ніколи не бачив настільки нетипову ситуацію. Він слідував за вказівками книги, але схоже щось пішло не плану. Зробивши приємно одній дівчині, він зашкодив іншій і тепер не знав як правильніше виплутатись.

— Якщо ти думаєш, що я образилась, то сильно помиляєшся. Як я можу ображатися на хвойду? — грубо відповіла Сакура, намагаючись Іно вивести з себе.

— Я не здивуюсь, якщо Саске втік від тебе. З такою дурепою в нього і не було іншого вибору. — підійшла до неї Яманака, тицьнувши їй пальцем в груди. — Подивись тільки на себе. В тебе ні цицьок, ні розуму в голові немає. На відміну від тебе, мені роблять компліменти, а не тікають світ за очі.

— Паскуда!

— Грубіянка!

— Збоченка!

— Тварюка!

— Дівчата, годі! — втрутився Сай всіма силами бажаючи закінчити сварку та намагався зберігати позитив, наскільки це ще було можливо в даній ситуації.

І він одного його виразу Сакуру ледь не знудило і вона замахнулася на нього, щоб щосили вдарити.

— Чого вирячився, бовдуре? — вигукнула Харуно і знесла, немов якийсь вихор, Сая з дороги, що той в одну секунду опинився в річці.

— Ти вдарила Сая? Я тобі цього ніколи не пробачу. — розгнівалась Яманака, коли в неї на очах почали виступати сльози.

Сакура лише хмикнула та, нічого не промовивши, підняла понівеченого Наруто з землі, перекинувшись з нею наостанок невдоволеним поглядом, випадково усвідомивши, що зайшла занадто далеко своїми діями.

* * * * *

Наступного дня Сай зміг прийти до тями і в його палату в лікарні дозволили приймати гостей. Наруто і Сакура вже в нього побували. Харуно цілий час просила в нього пробачення за скоєне, а той лише посміхався і говорив, що давно її вже вибачив.

Іно була останньою відвідувачкою, тому що цілий день вагалася з візитом, відчуваючи в повній мірі свою провину за скоєне перед Саєм. Вона зайшла всередину приміщення і мило йому посміхнулася.

— Привіт, Саю! Я принесла тобі квіти. — відповіла розгублено вона, поклавши їх одразу до вази, а потім підійшла до нього, взявши його за руку. — Пробач мені будь-ласка. Все, що з тобою сталося, це тільки через мене.

— Я не можу ображатися на друзів, а тим паче на дівчину, яка мені подобається, — тихо промовив хлопець, поглянувши в її засмучені очі. — Тільки я дещо хочу в тебе попросити.

— Я зроблю для тебе все, що завгодно, — прошепотіла Іно, занепокоївшись його станом, оскільки добре знала, наскільки сильно Сакура могла давати здачі.

— Можеш будь-ласка пробачити Сакуру. Ви були найкращими подружками дитинства і я зовсім не хотів зруйнувати ваші відносини.

— Ти напевно зовсім з глузду з’їхав, — розчулилась куноічі такими щирими словами хлопця. — Але я обіцяю, що пробачу її, як тільки тебе випишуть з лікарні. Коли ти одужаєш, то приходь до мене в гості, я пригощу тебе свіжим чаєм і покажу свою оранжерею квітів. Ти ж любиш квіти?

— Так, мені подобаються гарні речі. А ще мені подобаєшся ти.

— Міг би цього більше не говорити, дурнику, я і так вчора це зрозуміла. Видужуй скоріше і приходь до мене в гості.

— Наруто і Сакура теж будуть?

«Дідько! Невже він так і не збагнув, що я запросила його на побачення, а не на вечірку з друзями?»