Несподівана зустріч

*дзинь-дзинь*

– О боже, кому так рано потрібно дзвонити. Тим паче в вихідний день! – з обуренням сказала Олександра.

– Алло, привітик!!! У МЕНЕ ДУЖЕ КРУТА НОВИНА!!!!! ВЗЗЙХЙЇІЄІЩВЩ

– І так, по перше, привіт. По друге, ти здуріла? 5 ранку, яка крута новина?

– Ой, ну вибачай…

– Так, ладно, розповідай.

– Ну короче, діло було так…

*

Я собі спокійно ішла з роботи. Ось я дійшла до дому, заходжу, а там сидить моя мати.

– О, ти нарешті прийшла – з радістю сказала мама.

– Що сталося? – з німим лицем сказала Катя.

– Та ні, що т…

– А звідки у тебе взагалі ключі від моєї квартири? – ще з більшим здивуванням сказала вона.

– Давай про це потім поговоримо. Сідай, поїмо і поговоримо, не марно ж я готувала голубці – вона усміхнулася.

– Ти сказала голубці? Уже біжу!!!

*

– Ну що ж сталось? – з повним ротом сказала Катя.

– Ну бачиш, тут таке діло… – інтригуючи сказала мама, – ти же любиш Вінника, вірно? Так ось, мені на роботі дали 2 квитки на його концерт в четвер, на 16:00, ну ось я і тобі вирішила іх запропонувати, просто я його не слухаю, а ти може з подружкою сходиш.

Катерина сиділа з німим лицем.

– ЖЖІЖЦХХЙЇВЄВЗДВЖІЖІЖЖІ, ТИ СЕРЬЕЗНО? ТАК, ЗВИЧАЙНО Я ПІДУ ВЖЖЦХЙЄФЄКЛШВЗВЗШПЛАЖВЩІЩІЖЯЖЯДЖЯҐЙЄЙ’ФЄЄІЄ

***

– Ну ось як то так це сталося

– ЩО??!?!?! НА КОНЦЕРТ ОЛЕГА!!!! ВЛЦДЄЙЄФЄ

– ТАК ТАК ТАК, Я САМА БУЛА В ШОЦІ. Ну так що, ти же йдеш? – спитала Катя.

– ТИ ЩЕ ПИТАЄШ? ЗВИЧАЙНО!!!!

– Ну отже….

/Вони вирішили всі організації питання/

– Короче, я буду тебе чекати біля метро

– Угу, добре, потім спишемося, буду чекати!!!!

– Я теж, бувай!!

*

Олександра до цих пір була в шоці.

Вона йде на концерт Олега? Це не сон?

“Сподіваюсь що ні..” – подумала вона.

*

Так як сьогодні була середа, а концерт в четвер, дівчина вирішила піти купити подарунок для Олега. Уж дуже сильно вона любила його та його творчість.

На годиннику була 15:30.

“Оце ми звичайно поговорили”

Вона почала збиратися та вийшла з дому. Недалеко від будинку був магазинчик де продавалися різні прикольні штучки, по типу: квіти, значки і т.д.

*

Ось дівчина уже в магазині. Вибір був дуже великий, но вона зупинилася на значку з фото самого Олега, квітах та невеликій коробочці цукерок.

Вона попрямувала до каси.

– З вас 500 гривень – сказала касир.

– Добре, зараз! Ось, тримайте.

– На концерт Вінника збираєтесь? – з усмішкою спитала дівчина.

– Ха-ха, то ви екстрасенс.

– Та у нас таких як ви сьогодні штук 30 уже побувало, і всі також брали цей значок. Чарівний він якийсь.

– Ну зате дуже гарний! Як говориться – значків багато не буває.

*

Ніч. Олександра просто собі спала, але їй снився дуже цікавий сон…

/Сон/

Дівчина зі своєю подругою просто танцює на концерті. В залі дуже багато людей, грає гучна музика, всім дуже весело.

Но ось, все починає провалюватися в туман.. І вона залишається одна? А хотя ні, на сцені вона бачить якогось чоловіка.

– Мх, привітик, Олександро – з посмішкою сказав Олег.

Стоп, що? Олег???? Вінник????? ЩО??!?!! Олександра просто стояла в шоці і не могла нічого сказати..

– Привіт? – все таки змогла відповісти дівчина.

– Пішли до мене додому заскочимо, кави поп’ємо! – сказав він.

– Ну добре…

*

Ось вона вже вдома в Олега… Самого Олега Винника!!!

– Ти будеш експресо чи американо? – спитав чоловік.

Олександра не відповіла.

– Агов – він тихенько штовхнув її за плечі.

– А що? Мабуть еспресо..

– Хм, добре – і він пішов на кухню.

*

Через деякий час він прийшов. Олександра взяла каву, і їй чомусь не сподобався її запах.. Якийсь, сильно підозрілий? Але все одно з ввічливості вона випила цю каву.

За весь час що вона чекала у неї з голови все ніяк не виходило одне питання, звідки Олег знає її ім’я, та і в принципі саму її? Що коїться?

Пили вони каву весь час мовчки, але наприкінці вона встигла почути одну фразу.

– На добраніч…

***

*

– ААААА – з криком прокинулася дівчина, – це був сон?..

Вона знову закрила очі.

– Єх… – з розчаруванням протянула вона.

*

Це був четвер, а саме дев’ята ранку. Олександра встала та почала збиратися, як ніяк сьогодні важливий день в її житті.

Хоч і до цієї події залишалось ще годин 5-6, дівчина все одно дуже хвилювалась.

Чи нормально вона виглядає? Чи встигне вона на концерт? Чи взагалі вона зможе подарувати подарунок Олегові?

Чи зможе вона його поцілувати?…

Так, стоп! Це було лишнє.

Поки є час Олександра вирішила прогулятися по парку.

*

Коли дівчина прийшла додому на годиннику була уже 14 година.

В неї було ще десь 30 хвилин.

*

Ось вона вже йде на місце зустрічі… Дівчина дуже хвилювалась, сама не знає чому, але в той же час раділа.

Це вона? Насправді вона? Йде на концерт Вінника? Скажіть що це не сон…

– Єй, з тобою все нормально? – сказала Катерина.

Олександра і не побачила як вона вже дійшла до метро.

– А, так, так…

– Ну тоді добре, ну що, поїхали?

*

Вони вже біля концертної зали. Там було дуже-дуже багато людей…

Добре що квитки в нх(Олександри і Катерини) були на перших рядах.

– Так, ви всі! – несподівано гримнув голос, – стали в одну лінію і заходимо по одному.

Всі швидко почали метушитися та все ж таки з горем пополам стали в одну чергу.

*

– Ваші квитки, мем

– …

– Мем?

– А, так, що? Добре зараз…

Олександра уж дуже сильно нервувалась.

– Ось, тримайте.

– Угу, добре, проходьте – він показав рукой на зал.

Дівчина ж звичайно пішла туди.

***

Вона сіла на перший ряд зі своєю подругою.

– Ааааааа, я просто не витримую…

– Та не переживай так, це звичайний концерт.

– Це для тебе він звичайний! – зі злістю відповіла Олександра.

Люди все заповняли та заповняли зал.

І ось весь зал уже повний. Всі з нетерпінням чекали початку концерту.

І ось, настала темнота. На сцені почала грати музика і полинув дим..

– АЙ”Й’ЙЄЄЙХЄЙЖІЛВЩЦЖДЦЖЙЖЖЙ – крикнула Олександра.

Вона побачила його…

– ДОБРИЙ ВЕЧІР ВОВЧИЦІ! ВИ ГОТОВІ?

Весь зал закричав.

– ТОДІ ПОЇХАЛИ

Почала грати музика і весь зал знову закричав.

У Олександри було відчуття що вона кричить голосніше за всіх.

*

Грала все 1,2,3,4…9,10 пісні. Люди потроху почали підбігати та дарувати подарунки. Олександра не була виключенням.

– Кать, я зараз піду туда, подарунки подарую – прокричала дівчина.

– А? А, так добре, я буду тебе чекати.

Олександра почала протискатися між людьми. Всі дуже сильно штовхалися, тому що хотіли зблизька постояти з ним…

*

Ось вона вже біля сцени. Він зовсім рядом… Тут стояла велика черга. Вона стала в самий кінець і почала чекати.

***

Дійшла її черга. Вона дуже хвилювалась і не знала даже що казати. Тому просто дала подарунок Олегу.

– Це в-вам..! – тримтячим голосом сказала Олександра.

– Хм… – протянув Олег, – піднімайся на сцену.

Він підмигнув її.

Після цього в очах чомусь почало темніти і вона більше не розуміла що відбувається…

/Очами Олега/

– Єй, з вами все добре? – сказав Олег, – єй, прокинтесь!!!!

Весь зал почав метушитися.

– Хтось, дайте їй води!!! Швидше.

До незнайомої дівчини підбіла ще якась дівчина.

– ААА!!! ОЛЕКСАНДРА!! ПРОКИНСЯ!!! – закричала вона.

– Так, не хвилюйтеся, зараз прийдуть лікарі – спробував її заспокоїти Олег.

– ТА ВИ ВЗАГАЛІ НОРМАЛЬНІ?!?!???!? ЩО ВИ З НЕЮ ЗРОБИЛИ??? ВИ ШО ТАМ З ДУБА ВПАЛИ, ЯКЕ ЗАСПОКОЙСЯ???!?! ВОНА МОЯ ПОДРУГА, Я НА ВАС ЗАЯВУ НАПИШУ.

– Охороно, будь ласка заспокойте її та виведіть з залу.

– ТА ЯК ВИ СМІЄТЕ?!?!?! ТІЛЬКИ СПРОБУЙТЕ З НЕЮ ЩОСЬ ЗРОБИТИ – кричала Катерина поки її силою виводили з залу.