Фанфіки українською мовою
    Попередження щодо вмісту: Ч/Ч

    Спартак вимикає світло і тихенько крадеться до ліжка, яке цього разу не потрапило до кадру. Що насправді дуже добре, бо на простирадлах, закутаний по ніс, сопів Женя. Так і не дочекався його. Але це не дивно, дисплей телефону показував 3:15 ранку.

    Обережно відтягнувши рукою свою частину ковдри, Спартак тихо сів на ліжко, і швидко піднявши ноги, влігся під тепленький бік коханця.

    Вони сьогодні мало не зробили камінг-аут, коли Женька чхнув, хоч і закрив в цей момент ніс пальцями. Було досить гучно, Спартаку довелося навіть вимкнути навушники.

    Але ще раз дозволити Жені заснути у ванній кімнаті він не міг. Було шкода його спину. Та і взагалі, чому він повинен страждати через любов Спартака до ігор?

    Тож вони домовилися з Антоном, що цього разу він виставляє світло під іншим кутом так, щоб було видно лише зашторені вікна. А Женька поклявся не відпустити жодного їдкого коментаря під час гри та спілкування з підписниками. Ну, якщо ні у кого з глядачів не виникло питання – що то були за звуки, то конспірація пройшла успішно.

    Суббота трохи поворушився, зручніше влаштовуючись біля теплого тіла. Підсунув ноги до теплих колін. Хоч він і був в готельних капцях, але вони ніяк не зігрівали. Тож, Спартак тепер намагався нагрітися.

    Женя невдоволено засопів, не витягуючи носа з ковдри, підняв руку, яка також була захована, і опустив її на бік чоловіка. Перемістив руку на живіт і погладив, трохи задер футболку, в якій той влігся на постіль.

     

    Сильніше притиснув чоловіка до себе, тулячись носом до м’якої шиї.

    Провів теплими губами по ключиці, даруючи таку омріяну ласку, за якою психотерапевт встиг засумувати.

    – Спи, я зігрію. – і йому знову спокійно засопіли на вухо.

    Зранку виникло таке враження, наче зовсім не спав. Ось, впав на подушку, зігрівся біля Женьки, і через хвилину вже треба було відкривати очі, бо під вухом нещадно верещав будильник.

    Він повернувся всім тілом до партнера, який також не дуже поспішав вставати та збиратися в дорогу. Оскільки вікна були зашторені, то сонце, яке тільки почало сходити, їм не заважало.

    Тицьнувшись носом партнеру в шию, психолог знову засопів, зігрітий теплом великого тіла, що розтягнулося поруч. Рукою обійняв за плече, іншу заховав у кучерявому волоссі, насолоджуючись м’якістю.

    – Х-к-м , Спартачок, – його погладили легенько по щоці, – Нам час вставати, якщо ти не хочеш запізнитися всюди сьогодні. Вже скоро Антон прийде, перевіряти, чи нічого не забули забрати з апаратури. Та й тобі треба ноутбук запакувати.

    Він відчув, як його голову відірвали від хованки, трошки потягнули за волосся назад. Йому було несила змусити себе відкрити очі. Він лише мружив їх.

    – Моє сонне кошеня, – Женя доторкнувся сухими губами до чужого рота. Облизав язиком, зволожуючи їх, щоб партнеру було приємніше відповідати на поцілунок. – Вставай, Спартачок, – знову лагідно цілує, трошки втягуючи губу у свій рот, намагаючись пробудити від глибокого сну чоловіка.

    – М-м, – чоловік почав повільно відповідати на поцілунок, але не поглиблював його, залишаючи ніжність на першому місці.

    Долонями притулився до колючих щік, потерся, отримуючи задоволення від близького контакту, змушуючи себе прокинутися.

    Повільно відкрив спочатку праве око, трохи примруживши його, бо все ж контраст між темрявою за повіками, та освітленою раннім сонцем кімнатою був відчутний.

    Сфокусував погляд на своєму коханцю. Повільно видихнув йому в губи. Відкрив інше око, повністю зосередивши свою увагу на ранковому привітанні.

    – Який ти смачн-ий, – протягнув, трохи відхилившись від спокусливих губ, промовив Женя.

    Він дивився на вже почервонілі і набряклі губи з переможною усмішкою. Волосся зовсім втратило охайний вигляд, бо руки Яновича добре над цим попрацювали.

    – Вже пора вставати? – жалібно, наче тільки почув сигнал будильника, промовив співрозмовник.

    – Давно вже. Зараз Антон прийде, сонько, а ми досі не одягнені, – актор хутко зіскочив з ліжка, і попрямував до ванної кімнати, залишивши психолога наодинці.

    Поки Женя приймав душ, Спартак змусив себе піднятися, розтер лице долонею. Вкотре пообіцяв собі, що буде дотримуватися не лише здорового способу життя, але і побудує адекватний режим сну, бо скоро впаде від перевтоми.

    Дотягнувся до телефону, і подзвонивши адміністратору, замовив сніданок на дві персони.

    Пройшовся по номеру, проганяючи втому. Потягнувся. У ванній було чутно шум води, але Спартак вирішив не випробовувати долю, і почекати поки Янович вийде. Тоді вже і психолог прийме душ.

    Якраз в цей момент у двері постукали. Суббота пішов відкривати.

    Перед ним стояв здивований Антон.

    – Я не зрозумів, ти що, досі не зібрався?

    – Проспав. Проходь, – і відступив, пропускаючи оператора в номер. Оглянувся, щоб впевнитися, що все виглядає пристойно.

    Антон мовчки пройшов в номер, підхопивши на ходу сумку від ноутбука, підійшов до столу, та почав все складати на місця.

    І саме в цей момент в душі перестає литися вода, а через декілька секунд звідти виходить Женька в одних трусах, витираючи при цьому мокре волосся.

    – Ти замовив сніданок? – він не помітив, що в кімнаті ще хтось є, окрім Спартака.

    Тож, коли підняв очі, наче закам’янів від подиву.

    – О, доброго ранку, Женя, – Антон якраз закінчив пакувати техніку, і обернувся, глянувши на неочікуваного гостя. Дивився при цьому спокійно, не виказуючи подиву.

    – Ага. . . Доброго. Сніданок, так, замовив, – під час своєї репліки він пильно дивився на оператора, намагаючись розгадати його думки і емоції.

    Але через мить той сам все показав. Засміявшись, він схилився донизу, опустивши руки на коліна для утримання рівноваги.

    – Антон, з тобою все добре? Чи ти в такий спосіб виражаєш рівень свого стресу? – Спартак занепокоєно глянув на помічника.

    – Вс-е добре, хлопці, – відсміявшись, він глянув на тих, як на дурників, – Хм, тож, цього разу у тебе, Женя, зламався душ у номері? – Антон намагався сховати радість, яка так і читалася на обличчі.

    – Ну, типу того, – буркнув Янович, почувши, як у двері вдруге за ранок стукають. Це вже точно принесли сніданок для них.

    Тож вирішив не гаяти часу і відкрити двері, бо вже відчутно зголоднів.

    Вони наче встигали все, що планувати зранку, і вже о 6 вони виїхали до Ужгорода.

    На передніх сидіннях їхнього Булінгмобілю вже звично зайняли місця Коля та Антон. Вони жваво обговорювали минулий запис подкасту, та ділилися думками щодо того, як пройде сьогоднішній запис.

    На задньому сидінні навпаки панувала сонна атмосфера. Женя ще тримався, намагався роздивлятися пейзажі, які вони проїзжали, а от Спартак заснув майже одразу, як вони виїхали.

    Вони сиділи без верхнього одягу, тож місця було достатньо, щоб обом розміститися з комфортом.

    Спартак дрімав, притуливши до себе чорного ведимедика, з білим відкритим ротиком. Здавалося б, серйозний чоловік, психолог, і спить з іграшкою.

    Але це було так мило, що Женя тільки і міг посміхатися. Швиденько, щоб не передумати, дістав телефон, і сфотографував цю картину на пам’ять, щоб показувати Субботі час від часу.

    Янович так і сидів, любуючись в цей момент своїм коханцем. Бо він здавався таким відкритим і вразливим, що актору самому захотілося притулити психолога до своїх грудей, обійняти, наче ховаючи від всіх незгод, які їх оточували.

    Він хотів дати йому можливість видихнути, відпустити свій контроль, сподіваючись, що зможе показати те, що на актора можна розраховувати в підтримці.

    А коли Антон почав повертати кермо, щоб вписатися в поворот, голова Спартака трохи з’їхала зі спеціальної подушки для зручного сну в подорожах, яку вони всюди возили за собою.

    Він навіть не прокинувся, продовжуючи спати в такому положенні. Тож, Женя вирішив ризикнути, і просунувши руку чоловіку під шию, схилив його голову до своїх грудей. Сам в цей момент трохи з’їхав нижче, щоб Спартаку було зручніше.

    Тишком провів долонею по зачесаному волоссі, погладив плече. І залишив так руку, наче зігріваючи психолога, та не даючи йому більше смикатися по салону автомобіля.

    Оскільки на них ніхто не звертав уваги, то наважившись, Женя провів губами по чолу, залишаючи ледь помітний поцілунок. Спартак тільки міцніше притулився до коханця у відповідь.

    P.S Всім привіт!

    Додала в текст декілька абзаців майже на самому кінці фанфіку, бо побачила сторіз, де Спартак Олександрович спить обіймаючи ведмедика 😇

    Хотілося зробити все максимально правдоподібно 

     

    6 Коментарів

    1. Mar 15, '23 at 15:14

      дууже мило )). Буду чекати на продовження <3

       
      1. @Autumn DarknessMar 15, '23 at 18:48

        Сьогодні вийшла остання частина цього фанфіку;)

         
    2. Mar 14, '23 at 15:29

      Дуже милий, і саме головне адекватний фф, а то останнім часом бачу дуже дивні фф, дякую велике, з нетерпінням чекаю продовження!💋

       
      1. @dushnilochokMar 14, '23 at 21:36

        Сьогодні напевно додам останню частину цього фф, але буде спекотно:)

         
    3. Mar 14, '23 at 09:25

      Це дуже дуже круто, з нетерпінням чекаю на продовження ❤️

       
      1. @Viskas ViskasMar 14, '23 at 11:56

        Зараз буду переписувати 🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️
        Спартак Олександрович спить з іграшкою в дорозі, ви це знали?