Фанфіки українською мовою

    Привіт, сонечка! Сподіваюсь, ви ще про мене не забули і чекали новий розділ) У цьому нарешті почне хоча б трохи розвиватись основний сюжет, тому будьте уважні до дрібних деталей) Приємного читання!

    Вечірній Київ так і манив до себе. Вулички освітлювались гірляндами і вивісками магазинів. Вони неначе вогники на ялинці привертали до себе увагу. Всі ж знають, що найкраща ялинка та, яка світиться яскраво? На вулицях було досить небагато людей, де-не-де ходили підлітки, більшість з них були компаніями, зараз трохи страшно ходити одному по містечку. Про це Євген дізнався тільки що, читаючи новини Києва.
    «По різних районах Києва було знайдено декілька мертвих тіл. За словами очевидців, їх привезла біла машина без номерів і викинула. Схоже, на вуличках нашого з Вами спокійного міста розгулює маніяк. Чи це просто збіг обставин? Чекаємо додаткову інформацію від наших кореспондентів.»  Янович жахнувся. Такого у Києві давно не було… Потрібно бути обережнішим, не дуже хотілось зустрітись з Господом раніше часу, якщо він існує.. Мало інформації, хотілось би трохи більше. Де саме знайшли, коли знайшли… Женя сподівався, що машина в яку він сів зараз не є вбивці. Хаха. А вона, до речі, також біла…
    Не дивлячись на тривогу і переживання, Женя зміг дістатись додому без інцидентів. Таксі швидко відвезло його до місця призначення і тоді вже Янович сам дійшов додому.
    – Господи, треба буде і Спартачку перекинути цю інформацію. Нехай буде обережним… Але, думаю, він вже і так все бачив. Весь інтернет зараз про це гуде, як тут не почути…
    Хвилювання взяло вгору і Женя все таки написав знайомому про цей випадок.

    – Читав новини? Декілька трупів по Києву знайдено, бережи себе.  – відповідь прийшла моментально.

    – Видел. Пусть моя робота и связана с убийствами, но к такому я еще не был готов, если честно. ( Бачив. Нехай моя робота і пов’язана з вбивствами, але до такого я ще не був готовий, якщо чесно.)

     

    – Правду кажучи, це було досить неочікувано. Не пам’ятаю коли останній раз я читав щось схоже про місто, в якому знаходжусь. Коротше, просто будь обережним.

    – Переживаешь?) Не нужно, все будет впорядке. Ты береги себя. ( Хвилюєшся? Не треба, все буде добре. Ти бережи себе)

     

    – Ти також..

    Телефон  був відкладений у сторону, а тильна сторона руки прикрила очі. Темнота поринула в свідомості Жені, змушуючи уявляти ті мертві тіла людей, що були знайдені. А якщо ще є незнайдені? А що якщо їх багато? Перед очима вимальовується картинка людини в масці і з ножем в руках, що гамселить невинні тіла, не залишаючи навіть шансу на спасіння.. Чи можливо цей нелюд був з пістолетом? Це, звичайно, менше крові ніж від ножа, проте також багато. Янович уявив як безсиле тіло падає на землю, не в змозі більше кричати. Як обриваються їхні мрії, думки… як вони вже не хвилюються за погану оцінку в атестаті, чи боргах у банку. Як все їхнє життя забирає якийсь невідомий чоловік, якого вони бачать вперше в житті. На душі стало так сумно, що захотілось плакати. Проте єдине, що зробив Євген це гучно видихнув і почав скидати верхній одяг. Пальто було повішене у шафу, а взуття витерте і поставлене на поличку до інших пар.

    Першим ділом Женя пішов на кухню і поставив чайник. Хотілось випити теплу чашечку чаю перед сном.. бажано з ромашкою. За той час, як вода кип’ятилась, хлопець пішов у ванну. Треба було закинути брудний одяг у пральну машину. Ноги ледве-ледве переставлялись і тримали свого господаря у повітрі. Ну дуууже хотілось спати. Моментами Женя вже уявляв, як ляже у тепленьке ліжечко, накриється приємною ковдрою і заснеее… Засне крепким і спокійним сном. Він дуже сподівався, що завтра до нього ніхто зрання не подзвонить, бо він манав вставати.
    Рука легко натиснула на ручку дверей і ванна відкрилась. В ніс вдарив різкий запах різних засобів, ну як і буває у більшості ванних кімнатах. Хлопець зняв з себе одяг і закинув його у барабан пральної машини. Після цього засипав порошок і всі інші потрібні засоби. Залишилось лише натиснути на кнопку, що Женя і зробив. Відразу після цього, хлопець перекинув одну ногу у ванну, а потім і іншу, вирівнюючись. На голову потекла ледь тепла водичка, а руки масажували волосся і наносили на нього шампунь. Після чого на волосся легкими рухами було нанесено засіб для укріплення коренів. У Жені було досить ломке волосся, тому волосинки можна було збирати скрізь. Від кухні до офісу.. чесно кажучи, цей засіб трохи допоміг.
    Біленький халатик і капці такого ж кольору на ногах – ось і весь наш «лук» на сьогоднішній вечір. Після душу сон як рукою зняло і Євген вирішив подивитись перед сном фільм. Який саме? Та будь-який, головне відволіктись. Вмостившись на дивані, хлопець почав гортати Нетфлікс. Романтика.. романтика..сімейний…о, детектив. Ще й серіал, можливо зацепить? Клац-клац і вже було видно заставку.

    ***

    Серіал справді сподобався Євгену, він навіть трохи повеселішав. Проте, це не завадило йому провести паралель із подіями, що відбуваються зараз. Якийсь невідомий нікому маніяк, з новим «почерком» вбивства, вбиває декількох людей, проте поліція все ще не може його знайти! Прямо по сценарію, ха-ха.
    У руках знову опинився телефон, треба написати Спартаку про цей серіал, нехай також подивиться, він любить таке.

    -Спартачок! Диви, шо відкопав. Думаю, тобі сподобається) Глянь першу серію, потім можемо разом дивитись. – відповідь знову прийшла моментально, наче Суббота тільки і чекав на це повідомлення від Яновича.

     

    – Окей, как только смогу, посмотрю. Я сейчас немного занят, напишу позже. ( Окей, як тільки зможу подивлюсь. Я зараз трішки зайнятий, напишу пізніше)

     

    – Оа, ти так швидко відповів.. передьоргуєш на когось по фотці чи що?) – жарт змусив Женю трохи посміятись.

     

    -Ага, на тебя. ( Ага, на тебе)– після відповіді, Женя ще більше засміявся. Ну вміє він підтримувати гейські жарти, це Яновичу в Спартаку і подобається.

    Напевно, Женя Спартака вже не дочекається, оскільки тепле ліжечко манило своїм теплом… Хлопець закрив ноутбук і помив чашку, після чого з чистою( як і він) душою, пішов спати. Він завтра відповість Спартаку, скаже, що заснув… Як тільки голова торкнулась подушки, Женя відразу провалився у сон. Янович якось казав, що у нього дуже міцний сон, настільки, що навіть не помічає, як повідомлення на його телефоні досягли 15… Цікаво, від кого вони? Від Спартака чи хтось інший хоче розбудити нашу принцеску?

    Не забуваємо про мій тг канал !

    Приєднуйтесь

    https://t.me/kaomine

    Або по назві ” kaomine ” Буду вас чекати)

     

    4 Коментаря

    1. Feb 22, '23 at 08:49

      Не можу дочекатися продовження! Автор, це неймовірно!

       
    2. Feb 21, '23 at 20:39

      Чекаю продовження більше, ніж день народження…

       
    3. Feb 18, '23 at 20:51

      Дууже цікаво!! Автор, ви – бог🛐 з нетерпінням чекаю на продовження!! сподіваюсь, що воно буде швиденько написано і опубліковано а
      в

       
    4. Feb 18, '23 at 17:55

      А ви вмієте заінтригувати.. з нетерпінням чекаю продовження!

       
    Note