На чужині себе сама я погублю…

В моєму серці неначе дві великі дірки.

Прострелені з ворожих кулеметів.

Я не відчуваю більше теплоти серед людей які оточують мене.

І все неначе стало темним,темним

Як би це було в лісі де дерева закривають місяць.

Загину тут чи де-інде.

Де немає моєї рідної матері там де ніхто не розуміє моєї мови…

На чужині себе сама я погублю…

Я знаю ти ще пам’ятаєш той день коли усі кричали:”Слава Україні!”

-а тут усі мовчать…

Згублю себе але не рідну країну…

Я краще загину ніж тебе покину ненька.

Та зараз темно-темно на чужині.

Немає нікого хто б покликав по імені мене…

Я не ридаю… стараюсь не ридати.

Та якщо заплачу то відійду до тебе Боже милий мій…

Почуй мої молитви врятуй мене і твоїх дочок та синів…

Якщо вже не мене то хоч би їх врятуй…

Та серце моє б’ється знай просто дай мені ліхтарик щоб освітити путь для себе в темній тій печалі…

Почуй мене щоб змогла я іти далі по лісі темному без ліхтарів.